Питання токенізації реальних активів лише починає досліджуватися в Україні. Але при цьому RWA-токенізація може стати потужним інструментом, який здатний сприяти відновленню економічного потенціалу держави завдяки залученню інвестицій, трансформації традиційних економічних моделей та забезпеченню прозорості інвестиційних процесів.
Що означає токенізація реальних активів для бізнесу та які переваги цього інструменту для економіки? У яких секторах RWA-токенізація має найбільший потенціал? Досвід яких країн варто адаптувати в Україні? Та чи готові громади до фінансової децентралізації 2.0? Про це та інші FinTech Insider запитав кандидатку економічних наук, доцентку, проректорку Київського інституту бізнесу та технологій Марину Рябокінь.
- Токенізація реальних активів з точки зору дослідників та науковців: яка головна ідея цього? Які переваги це може принести для бізнесу, для фінансового сектору, для споживачів?
З точки зору фінансової науки, токенізація реальних активів (RWA-токенізація) представляє фундаментальну трансформацію традиційних механізмів володіння та обігу активів. Концептуально це процес цифрового представлення прав власності або економічних інтересів щодо матеріальних чи нематеріальних активів через створення токенів на блокчейні.
RWA-токенізація усуває фундаментальні ринкові неефективності: неподільність високовартісних активів, географічні бар’єри та інформаційну асиметрію.
Для бізнесу це означає революцію в структурі капіталу. Класична дилема між борговим та власним фінансуванням доповнюється третьою альтернативою – токенізованим фінансуванням. Це дозволяє компаніям диверсифікувати джерела капіталу, знижувати вартість фінансування через усунення посередників та досягати оптимальної структури власності.
Фінансовий сектор отримує можливість створення нових класів активів з унікальними характеристиками співвідношення ризик/прибутковість.
Для споживачів ключовою перевагою є демократизація доступу до інвестиційних можливостей через фракційне (дробне) володіння. Це особливо важливо в контексті портфельного інвестування, оскільки дозволяє роздрібним інвесторам формувати диверсифіковані портфелі з активів, які раніше були недоступні через високі бар’єри входу.
Щоб зрозуміти потенціал RWA-токенізації, потрібно одночасно бачити технічну архітектуру блокчейн-рішень, логіку фінансових інструментів, економічні наслідки для різних типів активів, а також інституційні обмеження та можливості в межах конкретної юрисдикції.
Тому для ефективного впровадження RWA-токенізації потрібні команди з фахівцями з різних галузей, які вміють мислити системно та взаємодіяти між собою.
Головна перевага RWA-токенізації – демократизація доступу до інвестицій: токен може коштувати умовно 100–200 грн, що дозволяє брати участь у проєктах навіть домогосподарствам. Бізнес отримує нове джерело фінансування – без банків і довготривалих процедур. Для фінансового сектору відкривається ринок нових ліквідних активів із програмованими характеристиками. Споживачі – особливо у громадах – можуть інвестувати в розвиток інфраструктури, створюючи синергію між економікою і соціальною відповідальністю.
- Для яких галузей в Україні RWA-токенізація є найбільш потрібною та доцільною?
RWA-токенізація в Україні має найбільший потенціал у секторах, де поєднуються висока капіталоємність, дефіцит фінансування та значущий соціально-економічний вплив. Аналіз структурних особливостей української економіки дозволяє виділити кілька пріоритетних напрямів.
По-перше, ринок нерухомості — один із найбільш придатних до токенізації через властиву йому низьку ліквідність і потребу у великих обсягах інвестицій. З огляду на виклики повоєнної відбудови, токенізація житлового фонду, об’єктів соціальної та комерційної нерухомості може стати дієвим механізмом залучення внутрішнього та міжнародного капіталу.
По-друге, агропромисловий сектор, який є стратегічним для української економіки, потребує нових моделей фінансування. Завдяки токенізації сільськогосподарських активів — таких як продукція, земельні ділянки чи майбутні врожаї — можливо створювати деривативні інструменти, які забезпечать виробникам доступ до обігового капіталу ще до завершення виробничого циклу.
Третій напрям — енергетика, зокрема відновлювальні джерела енергії. Проєкти в цій сфері мають стабільні довгострокові грошові потоки, що робить їх ідеальними кандидатами для токенізації. Це дозволяє залучати фінансування для розвитку малої генерації — наприклад, сонячних чи біоелектростанцій — на рівні громад, сприяючи енергетичній децентралізації.
Окремо варто підкреслити потенціал на рівні місцевих громад, де RWA-токенізація може стати реальним інструментом фінансової децентралізації. Сфери з найбільшим ефектом включають:
- Комунальну інфраструктуру: токенізація може дозволити мешканцям інвестувати у модернізацію шкіл, лікарень, систем водопостачання чи заходів з енергоефективності;
- Соціальну та муніципальну нерухомість: простійні будівлі можуть бути перетворені у соціальне житло, коворкінги або громадські простори з економічною віддачею;
- Зелену енергетику: громади можуть самостійно ініціювати проєкти малої генерації та фінансувати їх шляхом продажу токенів;
- Сільське господарство: агрегація малих виробників через смарт-контракти дозволяє формувати більші партії продукції, знижуючи транзакційні витрати й підвищуючи доступ до ринків.
Загалом, найбільш доцільною є токенізація саме тих активів, які або не використовуються повною мірою, або є критично важливими для локального розвитку, але недофінансованими. В таких секторах RWA-токенізація може не лише активізувати інвестиційний процес, а й сприяти економічному відновленню, мобілізуючи ресурси громад через прозорі та децентралізовані механізми.
- Досвід яких країн в контексті токенізації активів варто наслідувати Україні?
Аналіз міжнародного досвіду регулювання токенізації виявляє кілька успішних моделей, що можуть бути адаптовані для українського контексту.
Відповідно до представлених даних дослідження KPMG, найбільш сприятливими юрисдикціями для процесу токенізації активів є Швейцарія, Гонконг, Європейський Союз, Сінгапур. Ці юрисдикції отримали позитивні оцінки за критеріями «Державна підтримка» та «Оцінка сприятливого середовища», а також демонструють більш розвинений рівень у формуванні законодавчої бази, регуляторного середовища та ринкової інфраструктури.
Серед зазначених юрисдикцій особливо вирізняється Швейцарія, яка характеризується найбільш збалансованою урядовою підтримкою та сприятливим регуляторним режимом. Враховуючи її статус провідного глобального фінансового центру, ця країна активно розвиває інституційну та технологічну інфраструктуру, необхідну для ефективного впровадження токенізації активів.
Сінгапурська модель базується на принципі функціональної еквівалентності: “однакова діяльність, однаковий ризик, однакове регулювання”. MAS створила комплексну екосистему, що включає регуляторну пісочницю, цілеспрямовані пілотні програми та міжнародну співпрацю через Project Guardian.
Позиціонування України в контексті глобального регуляторного ландшафту токенізації характеризується перехідним станом за всіма ключовими факторами оцінювання. Державна підтримка перебуває на етапі формування, оскільки Україна демонструє активні ініціативи щодо імплементації блокчейн-технологій та цифрових активів, однак наразі відсутня комплексна стратегія державного рівня стосовно токенізації реальних активів. Законодавча база також знаходиться у процесі розвитку – прийняте законодавство про віртуальні активи ще не отримало повноцінної імплементації, залишаючи неврегульованими численні аспекти токенізації матеріальних активів, зокрема й питання оподаткування доходів від операцій з ними. Регуляторне середовище характеризується дослідницькою фазою, в межах якої НБУ та НКЦПФР вивчають потенціал блокчейн-технологій, проте конкретні регуляторні механізми для токенізації активів досі не сформовані.
Ринкова інфраструктура демонструє наявність окремих блокчейн-ініціатив і пілотних проєктів при відсутності розвиненої екосистеми, необхідної для масштабних процесів токенізації активів. Оцінка сприятливого середовища засвідчує певний прогрес, але водночас вказує на необхідність подальшого вдосконалення регуляторної бази та розвитку ринкової інфраструктури для формування конкурентоспроможного середовища.
Враховуючи євроінтеграційний курс України, доцільним є детальне вивчення нормативного регулювання віртуальних активів у Європейському Союзі. Європейський Союз сформував регуляторну базу для криптоактивів, центральним елементом якої виступає Регламент про ринки криптоактивів (MiCA), який встановлює класифікацію токенів, уніфіковані правила для криптоактивів, вимоги до випуску токенів, а також обов’язковість та порядок авторизації постачальників послуг у сфері віртуальних активів (VASP)
Теоретично MiCA дозволяє токенізацію реальних активів через Asset-referenced токени (ARTs), але якщо токенізований актив є фінансовим інструментом, він підлягає регулюванню MiFID II. Тому, в окремих випадках, для токенізації державних чи корпоративних активів може знадобитися додаткове регулювання вже поза межами фреймворку MiCA.
Для України обґрунтоване осмислення європейської регуляторної бази набуває стратегічного значення в контексті необхідності гармонізації законодавства України та законодавства ЄС.
- Окреме питання щодо вашого ставлення до криптовалют, зокрема стейблкоїнів, а також CBDC. Як потрібно їх регулювати?
Один із ключових викликів сучасного крипторегулювання — формування збалансованої політики, яка поєднує захист споживачів із підтримкою технологічного розвитку. Криптовалюти, стейблкоїни та CBDC не лише створюють нові можливості для фінансових ринків, а й генерують певні ризики — як технологічні, так і правові. Надмірне регулювання може стримувати інновації та витісняти бізнес у юрисдикції з м’якшими умовами. Недостатнє — загрожує зловживаннями, шахрайством і системними ризиками.
Сучасне регулювання має ґрунтуватися на принципі адаптивності. Надмірне регуляторне навантаження (overregulation) здатне пригальмувати інновації, змусити бізнес шукати юрисдикції з м’якшими умовами або взагалі вийти з легального поля. Натомість відсутність регулювання (underregulation) відкриває дорогу для зловживань, шахрайства та системних загроз. Саме тому найефективнішою є модель поетапного, гнучкого регулювання, яке реагує на динаміку ринку й технологій, особливо в таких сферах, як RWA-токенізація.
У цьому контексті цифрова пара «токен + стейблкоїн» відкриває абсолютно нову парадигму в управлінні активами. Токенізація дозволяє перевести права власності або доходу у цифрову форму, яка зберігається на блокчейні. Стейблкоїн виступає як стабільний платіжний засіб, що забезпечує швидкі, передбачувані розрахунки без валютної волатильності. Разом вони формують інфраструктуру для програмованих фінансів: інвестори можуть миттєво купувати частки активів, автоматично отримувати доходи через смарт-контракти, брати участь у голосуваннях чи прозоро відстежувати використання коштів.
Такі рішення особливо важливі для сегменту публічних активів і токенізації державної власності, де критично важливими є прозорість, підзвітність і ефективне управління.
- Як ви оцінюєте законопроєкт, який невдовзі може бути прийнятий в Україні щодо регулювання цифрових активів? Чи охоплює він питання RWA-токенізації?
Проєкт закону передбачає запровадження загального регуляторного фреймворку, методологічно наближеного до положень Регламенту ЄС MiCA. Такий підхід демонструє прагнення України до правової гармонізації з європейською нормативною базою, що, безумовно, сприятиме підвищенню довіри до українського ринку з боку міжнародних партнерів, забезпеченню захисту споживачів та розвитку інституційної спроможності. Водночас, надмірне копіювання регуляторних моделей із більш зрілих юрисдикцій, без урахування стадії розвитку українського ринку, несе ризики передчасного регуляторного навантаження.
Запровадження деталізованих нормативних вимог на етапі, коли ринок лише формується, може уповільнити динаміку інновацій, зменшити привабливість юрисдикції для стартапів та технологічних інвесторів, і створити бар’єри для підприємницької ініціативи. Особливо це стосується таких чутливих напрямів, як токенізація реальних активів, зокрема державних, яка потребує гнучких, адаптивних правових рішень.
У цьому контексті важливо враховувати специфіку функціонування регуляторної пісочниці в Україні. На відміну від деяких міжнародних практик, українська пісочниця не передбачає створення окремого правового режиму або винятків із чинного законодавства. Проєкти, що реалізуються в її межах, мають відповідати наявній нормативно-правовій базі, без змін до діючих регуляторних положень. Такий підхід, з одного боку, забезпечує правову визначеність і контроль з боку регуляторів, але з іншого — істотно обмежує простір для тестування справді інноваційних моделей, які ще не охоплені чинним законодавством. У результаті пісочниця втрачає частину свого потенціалу як інструмента адаптивного регулювання, що здатен оперативно реагувати на появу нових технологічних рішень і модифікувати нормативні підходи на основі практичного досвіду.
Таким чином, оптимальним сценарієм для України може стати поетапна імплементація європейських стандартів, де пісочниця відіграватиме роль стартового майданчика для формування ефективної регуляторної практики. Такий підхід дозволяє не лише уникнути небезпеки зарегульованості, а й створити інноваційно-дружнє середовище, у якому технології, як-от токенізація державних активів, можуть розвиватися без втрати регуляторного контролю.
- Токенізація реальних активів може стати інструментом фінансової децентралізації місцевих громад в Україні. Наскільки та в якій часовій перспективі це можливо? Які ключові переваги/виклики це принесе громадам?
Так, і це – один з ключових напрямів.
Імплементація RWA-токенізації на рівні місцевих громад може стати важливим етапом переходу до «фінансової децентралізації 2.0», що передбачає активне використання цифрових інструментів для посилення фінансової спроможності громад. Такий підхід дозволяє не лише залучати додаткові кошти без збільшення боргового навантаження, а й активізує участь місцевих жителів у процесах прийняття рішень та розподілу ресурсів. У перспективі це може забезпечити зростання фіскальної автономії, стимулювати економічну активність на місцях і сформувати стабільну базу для реалізації стратегій сталого розвитку відповідно до європейських стандартів.
У часовій перспективі – перші пілоти можуть стартувати за 1–2 роки, за умов наявності законодавчих норм та підтримки регуляторної пісочниці. Але масштабне впровадження потребуватиме 3–5 років. Основні виклики: правова невизначеність, потреба в цифровій грамотності, кібербезпека, та сумісність із існуючими реєстрами й процедурою управління комунальним майном.
- Ви проводите наразі дослідження в цьому контексті. Чи є перші результати, якими ви можете поділитися?
Так, наразі нами проводиться всеукраїнське опитування територіальних громад на тему «Інноваційні інструменти фінансування проєктів громади: впровадження RWA-токенізації в територіальних громадах». Метою опитування є вивчення потенціалу впровадження сучасних фінансових технологій, зокрема токенізації реальних активів як інструменту підвищення ефективності управління активами місцевих громад, освіченості представників органів місцевого самоврядування, щодо можливостей сучасних DeFi-рішень.
Дослідження знаходиться на активній стадії реалізації, при цьому вже отримано відповіді від близько понад 200 респондентів з майже усіх областей України (крім Львівської та Луганської). Серед регіонів-лідерів, за активністю участі, найбільшу частку становлять громади Одеської та Херсонської областей, які надали відповідно 46,2% та 41% від загальної кількості відповідей всіх громад у цих регіонах. Значну участь також демонструють Тернопільська область (36%) та Київська область (30%). Нажаль, через тимчасову окупацію частини територій України, дослідження має обмежену кількість відповідей від громад, які наразі перебувають у зоні бойових дій або на окупованих територіях. Ця обставина є особливо значущою з огляду на те, що саме ці території потенційно можуть отримати найбільший ефект від впровадження механізмів RWA-токенізації в процесі відбудови та відновлення після деокупації.
Попередні результати опитування територіальних громад виявили певні тенденції щодо фінансового стану місцевих бюджетів та потенціалу впровадження інноваційних фінансових інструментів, зокрема RWA-токенізації.
Аналіз фінансового стану місцевих бюджетів демонструє, що 21,9% громад-респондентів функціонують в умовах різних форм дефіциту: 6,8% громад повідомляють про наявність прямого дефіциту, 11,5% мають технічний дефіцит, що покривається залишками коштів, 3,1% працюють із прийнятим дефіцитом, а 0,5% стикаються зі структурним дефіцитом. Такі показники свідчать про необхідність диверсифікації джерел фінансування та впровадження інноваційних механізмів управління публічними фінансами, а також впровадження принципово нових методів горизонтального вирівнювання.
Результати опитування також продемонстрували, що проблема касових розривів залишається актуальною для значної частини громад: 21,3% респондентів зазначили, що стикаються з касовими розривами з різною періодичністю. При цьому 1% громад стикається з проблемою постійно, 1% – часто (більше 6 разів на рік), 5,2% – періодично (3-6 разів на рік) та 14,1% – рідко (1-2 рази на рік). Для подолання цих розривів громади застосовують різні методи: 19,8% вдаються до відтермінування платежів, 14,1% використовують кошти резервного фонду, а 8,9% залучають короткострокові позики. Ці дані свідчать про потребу у розробці більш ефективних інструментів управління ліквідністю місцевих бюджетів.
Особливий інтерес становлять дані щодо готовності громад до впровадження сучасних цифрових технологій. 30,7% респондентів виявили зацікавленість у використанні блокчейн-технологій, причому 1% громад готові впроваджувати їх найближчим часом, а 29,7% розглядають таку можливість, але потребують додаткових консультацій.
Щодо потенційного впровадження RWA-токенізації, результати свідчать про наявність певного інтересу: 13% громад готові розглянути можливість впровадження цього інструменту (3,6% хотіли б впровадити його в повному обсязі, а 9,4% – у форматі пілотного проекту для окремих активів). Однак, більшість громад (63%) відзначають відсутність достатньої інформації для прийняття рішення щодо впровадження RWA-токенізації.
Варто зауважити, що попри складні умови, окремі громади з тимчасово окупованих регіонів та ті, що знаходяться в безпосередній близькості до зони бойових дій долучились до опитування і у своїх відповідях демонструють готовність і бажання впроваджувати інноваційні фінансові механізми, зокрема RWA-токенізацію, як інструмент залучення коштів для відбудови та відновлення. Представники таких громад усвідомлюють, що традиційні механізми фінансування можуть бути недостатніми для вирішення масштабних завдань відновлення, що постають перед ними.
Отримані результати опитування вказують на наявність об’єктивних передумов для впровадження механізмів RWA-токенізації в управління публічними фінансами територіальних громад України. Дефіцитність місцевих бюджетів, проблеми з касовими розривами та обмеженість традиційних інструментів їх подолання створюють запит на інноваційні фінансові рішення.
Водночас, низький рівень поінформованості щодо можливостей та механізмів RWA-токенізації, свідчить про необхідність проведення масштабної інформаційно-роз’яснювальної роботи, розробки методичних матеріалів та нормативно-правового забезпечення для успішного впровадження цієї технології.
- Який потенціал токенізації з точки зору залучення внутрішніх інвестицій (домогосподарств) або діаспори?
Потенціал величезний.
Традиційно участь в інвестиційних проєктах в Україні була доступна лише великим гравцям із значними фінансовими ресурсами. RWA-токенізація радикально змінює цей підхід: домогосподарства можуть інвестувати навіть невеликі суми — $100–500 — у проєкти, що мають соціальне, економічне або емоційне значення.
За різними оцінками експертів, в Україні поза банківською системою перебуває від $40 до $70 млрд готівки. Ці кошти фактично не працюють на економіку. Створення прозорих, захищених і доступних інвестиційних інструментів через RWA-токенізацію дозволяє повернути ці ресурси в обіг. Для домогосподарств ключовою перевагою є низький поріг входу: якщо раніше для інвестицій у нерухомість або інфраструктуру були потрібні десятки тисяч доларів, то сьогодні можна інвестувати у частку проєкту з кількох сотень.
Не менш значним є потенціал залучення коштів від української діаспори. Для них, привабливою є можливість інвестувати не в абстрактні інструменти, а в конкретні об’єкти — школи, амбулаторії, малі сонячні електростанції, будівлі культурного значення на їхній Батьківщині.
Тут важливу роль відіграє довіра. Діаспора охоче допомагає, але потребує прозорих механізмів, які гарантують, що кожен вкладений долар/євро дійде до адресата. Блокчейн-технології та смарт-контракти забезпечують цю прозорість: інвестор бачить, куди йдуть кошти, коли і на яких умовах повертається дохід, і може контролювати весь фінансовий ланцюг.
Це не лише про інвестиції — це про перетворення громади з об’єкта фінансування на суб’єкта: власника, інвестора, бенефіціара. У післявоєнний період, коли Україні будуть потрібні десятки мільярдів доларів для відновлення, RWA-токенізація стає ефективним інструментом масового залучення коштів як із середини країни, так і ззовні — без зайвої бюрократії, з швидким запуском проєктів і автоматизованим управлінням фінансовими потоками.
- Як ви бачите взаємозв’язок між токенізацією і післявоєнною відбудовою країни? Чи може RWA-токенізація стати інструментом для фінансування відбудови України після війни?
Так, RWA-токенізація має всі передумови стати одним із ключових інструментів фінансування післявоєнної відбудови України. Масштаб завданих збитків, за оцінками Світового банку, перевищує $400 млрд, і традиційні джерела — державний бюджет, міжнародна допомога, кредити — не зможуть повною мірою покрити ці потреби. У цьому контексті RWA-токенізація відкриває альтернативний канал мобілізації капіталу, особливо з боку дрібних інвесторів, як в Україні, так і за її межами.
Фінансова модель токенізації передбачає можливість цифрового поділу прав на об’єкти — мости, школи, лікарні, водогони — які можуть бути відновлені за участі громадян. Це дозволяє не лише залучити додаткові кошти, а й активізувати участь населення у процесі відбудови: громадяни не просто «платять податки», а цілеспрямовано інвестують у конкретні проєкти, стають співвласниками інфраструктурних рішень. Така модель створює відчуття залученості, зміцнює локальні економіки й сприяє зростанню довіри до інституцій.
Таким чином, токенізація реальних активів здатна не тільки мобілізувати розпорошений капітал, а й створити умови для відбудови, заснованої на принципах прозорості, інклюзивності та фінансової участі широких верств населення. Це шанс перетворити процес відновлення України на модель глобальної солідарності та цифрової народної дипломатії.
