Криптовалюти з’явилися під час фінансової кризи 2008-2009 років з амбітною ціллю стати альтернативою традиційним банкам. Проте нині банки не лише цікавляться криптобізнесом, а й впроваджують технологію, яка лежить в його основі – блокчейн. Перш за все, блокчейн приваблює фінансові установи через його здатність токенізувати традиційні активи, такі як акції та казначейські векселі, що, в свою чергу, робить торгівлю ними швидшою та дешевшою. Що ж таке токенізація активів та які переваги вона може принести банкам?
Як традиційні активи перетворюються на токени?
Токенізація активів – це процес представлення таких активів, як облігації, акції, предмети мистецтва чи навіть частки власності в будівлях, у вигляді цифрових токенів у блокчейні. Кожен, хто володіє токеном, володіє активом. Право власності можна легко та майже миттєво передати, просто перемістивши його з одного криптогаманця на інший. Це дозволяє розбивати активи на менші частини, потенційно розширюючи пул власності та полегшуючи можливість торгівлі.
Навіщо токенізувати активи?
Токенізація може усунути затримки в процесі проведення розрахунків, до якого часто залучені безліч посередників. Розміщуючи договірну інформацію, таку як умови власності та умови передачі, у блокчейні, активи можна купувати та продавати по частинах і торгувати в будь-який, навіть неробочий час. Токени можна запрограмувати на автоматичну поведінку певним чином: наприклад, на передачу продавцю, коли товар буде доставлено покупцеві. Токенізовані активи можуть залучити тих, хто не має брокерського рахунку, але вже торгує криптовалютою.
Які види активів можна токенізувати?
Акції, предмети мистецтва, будинки, поля для гольфу, ексклюзивне членство — що завгодно. Теоретично всі активи у світі можна токенізувати, і багато прихильників вірять, що так і буде. Навіть дорогі кросівки представлені в блокчейнах, щоб підтвердити їхню автентичність під час торгівлі фізичною парою.
За оцінками McKinsey, загальний ринок токенізованих активів — за винятком стейблкоїнів, які є прив’язаними до фіатних монет — може сягнути близько $2 трлн до 2030 року завдяки використанню у взаємних фондах, облігаціях і біржових нотах, позиках і сек’юритизаціях, а також альтернативних фондах. Це приблизно дорівнює розміру всього крипторинку сьогодні.
Чи займаються токенізацією великі фінансові компанії?
Так, особливо відомі імена на Волл-стріт. JPMorgan Chase & Co., Goldman Sachs та інші банки експериментують або вже пропонують послуги приватного блокчейну. Bank of New York Mellon, State Street та інші фінансові установи вже надають або працюють над новими послугами, пов’язаними з токенізацією.
Одна з найбільших у США інвестиційних компаній Franklin Templeton вже керує токенізованим фондом грошового ринку з активами близько $435 млн.
BlackRock, найбільший у світі менеджер активів, у березні представив свій перший токенізований взаємний фонд BlackRock USD Institutional Digital Liquidity Fund, ринкова вартість якого зараз перевищує $500 млн. Він зберігає активи в готівці, векселях казначейства США та угодах про зворотний викуп — різновид короткострокової позики. BlackRock зберігає записи в публічному блокчейні Ethereum.
Також у жовтні 2023 року BlackRock використовував мережу токенізованих застав JPMorgan, щоб перетворити акції одного зі своїх фондів грошового ринку на цифрові токени, які потім були передані компанії Barclays як забезпечення для позабіржової торгівлі деривативами між двома установами. Банки кажуть, що токенізація дозволяє клієнтам використовувати активи як заставу і навіть використовувати активи, які раніше могли бути непридатними.
Як реагують фінансові регулятори?
Банківські регулятори США ще не надали дозволу на такі інновації, як депозитні токени. Вони стурбовані тим, що клієнти зможуть використовувати програмовані токени для миттєвого автоматичного зняття коштів із банків на тлі поганих новин. Але регулятори в інших частинах світу, наприклад у Сингапурі, працюють з фінансовими установами над пілотними проєктами токенізації, зокрема для транскордонних платежів.
До кінця року в США підкомітет радників Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами надасть рекомендації повному комітету щодо того, як зареєстровані компанії можуть використовувати технологію блокчейн для зберігання та передачі безготівкової застави — це важливий приклад використання токенізації. Ці рекомендації, ймовірно, забезпечать правову та нормативну базу для того, як учасники ринку можуть застосовувати існуючу політику та процедури для підтримки використання блокчейну.
Чи є якісь виклики?
Як відомо, властивості блокчейну дозволяють створити лише один запис для кожного окремого активу. Отже, якщо токен буде перенесено на неправильну адресу або викрадено, він може бути втрачений назавжди у випадку використання загальнодоступного блокчейну. Саме тому багато банків розробляють власні приватні блокчейни.
В свою чергу, приватним блокчейнам потрібно комунікувати між собою, якщо банки хочуть мати можливість обробляти будь-які міжбанківські транзакції.
