Микита Гуппал, інвестиційний експерт і лектор Біржового університету
На перший погляд, японська монетарна політика здається далекою від інтересів американських інвесторів. Але саме вона лежить в основі глобальної стратегії carry trade — коли дешеві кредити в єні інвестують у прибуткові активи США. Ця схема підтримує ліквідність, однак робить ринки вразливими до змін у політиці Банку Японії. Навіть незначне зміцнення єни або натяк на підвищення ставок може запустити хвилю розпродажів і падіння котирувань.
Як же на дохідність американських акцій та облігацій можуть вплинути рішення з Токіо?
Японський carry trade — більше, ніж арбітраж
Світовий фінансовий ринок — це не лише динаміка прибутків компаній і ставки центральних банків. За лаштунками часто діють масштабні грошові потоки, які здатні підтримувати або обвалювати ціни на активи. Один із найвпливовіших механізмів — японський carry trade.
Це не нова стратегія, але її актуальність з 2020 р., і особливо у 2024–2025 рр., вийшла на новий рівень. Це сталося через безпрецедентну різницю між монетарною політикою США та Японії. Саме ця відмінність в ставках відкрила виняткові можливості для арбітражу: брати кредити в єнах майже під нуль і вкладатися в активи з прибутковістю 4–6% і вище.
На перших етапах ця стратегія може здаватися бездоганною, але вона працює лише за умов стабільно «слабкої» єни та послідовно «м’якої» монетарної політики Банку Японії. Ці чинники протягом десятиліть підтримували глобальний попит на ризикові активи. Однак достатньо навіть одному з них зазнати змін — як інвестори можуть стати свідками стрімкого, дестабілізованого відтоку капіталу, що створить серйозні виклики для непідготовлених гравців.
Масштаби, які лякають
Попри складність точної оцінки обсягів carry trade, залучення капіталу в єнах давно вийшло за межі нішевої практики. За даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), обсяг зовнішніх позик у єнах станом на 2024 р. сягнув понад ¥80 трлн (≈$500 млрд), включно з прямим кредитуванням і деривативами.
За оцінками аналітиків JPMorgan та Goldman Sachs, обсяг глобального carry trade у єнах становить від $2 до $20 трлн — залежно від методології розрахунків, кредитного плеча, похідних інструментів і прихованих позицій поза банківським сектором. І це реальний важіль впливу на глобальні ринки.
Масове запозичення в єнах слугує джерелом дешевого капіталу, яке спрямовують в американські облігації, технологічні акції та активи на ринках, що розвиваються, і цим штучно підтримують їхню ліквідність. Проте навіть незначні зміни в монетарній чи геополітичній ситуації здатні спровокувати різкий відтік цього капіталу з відповідними наслідками для ринкової стабільності.
Ключові ризики для інвесторів
Carry trade не раз доводив свою здатність суттєво впливати на ринки. Один із найгучніших прикладів — крах хедж-фонду Long-Term Capital Management у 1998 році. Фонд одночасно припустився трьох критичних помилок: взяв надмірне кредитне плече, зробив ставку на зближення прибутковості облігацій США та Європи, і масово використовував carry trade в єнах. Коли почалась втеча інвесторів від ризику (через дефолт росії та ринкову паніку), всі ці ставки зіграли проти нього. Через масштаб проблеми, ФРС США вимушено втрутилася та організувала реструктуризацію за участі найбільших банків Волл-стріт, аби уникнути системної кризи. Зараз також існують ці ризики, зокрема:
1. Політичний шок від BoJ. Навіть незначна зміна в риториці чи діях Банку Японії може спричинити стрімкий вихід із позицій. У 2024 р. підвищення ставки з -0,1% до 0,5% запустило масове згортання carry trade. Єна зміцнилася на понад 10%, а інвестори кинулись продавати активи, що сильно вдарило по глобальних ринках.
2. Валютна волатильність. Carry trade виглядає як безпрограшна гра, але лише допоки єна слабка. Варто їй зміцнитися всього на 3–4% — і річний прибуток випаровується, а інвестор залишається зі збитками. У 2024 р. знадобилося лише кілька сесій, щоб курс USD/JPY знизився з 161 до 140, і деякі хедж-фонди втратили до 20–30% своїх позицій за кілька днів.
3. Вплив на фондові ринки. Американські акції дедалі більше залежать від «дешевих» грошей з-за кордону. Як тільки єна дорожчає — страждають найчутливіші сегменти, як-от технологічні компанії, акції з високими оцінками та облігації з підвищеним кредитним ризиком. Ця ж реакція ринку спостерігалася в серпні 2024 р., коли за кілька тижнів глобальна капіталізація зменшилася на $6,4 трлн.
Обережна пауза чи затишшя перед бурею?
Станом на квітень 2025 р., Банк Японії взяв паузу. Ставка залишається на рівні 0,5%, риторика стала стриманою, а у фокусі — оцінка стійкості інфляції та динаміки заробітних плат. Однак, паралельно з’являються цікаві дані, як-от:
- Базова інфляція в Японії перевищує 3%, а в окремих місяцях CPI доходить до понад 4%.
- Зарплати у приватному секторі (shunto) у 2025 р. зросли найвище з початку 1990-х.
- Окремі члени Ради директорів BOJ (зокрема, Хімео Тамура) вже відкрито говорять про ціль підняти ставку до 1% до кінця року.
Ці сигнали створюють нову реальність для інвесторів: carry trade більше не є «безкоштовним». І хоча прибутковість американських активів все ще висока, волатильність єни зросла, а це — головний ворог для тих, хто тримає плечі. Для ринку це свідчить про ключові фактори, як:
1. Висока чутливість до рішень BoJ. Навіть усні інтервенції Банку Японії здатні викликати мінікризи. Ринки будуть гіперчутливими до будь-яких натяків на посилення.
2. Масштаб carry trade зменшився — але не зник. За оцінками UBS, до кінця 2024 р. закрили понад 65% глобальних carry-позицій, але решта — все ще залишається. Це говорить про ймовірність другого удару.
3. Зміна структури глобальних потоків. Інвестори почали шукати альтернативні валюти-фандери — зокрема китайський офшорний юань (CNH), швейцарський франк або навіть євро. Але жодна з них не має цієї дешевизни та ліквідності, як єна. І навіть при вищій ставці — єна залишиться ключовою валютою для фінансування ризику.
Японський carry trade — це не просто технічна стратегія для хедж-фондів. Це глобальне джерело ліквідності, яке роками підтримувало ціни на ризикові активи по всьому світу — від Nasdaq до ринків, що розвиваються. Після зміни політики Банку Японії ця «дешева кров» фінансової системи більше не живитиме систему.
Що варто пам’ятати інвесторам в цій ситуації
Підвищення ставок у Японії — це лише початок. Інфляція перевищує ціль, зарплати зростають, а тиск на Банк Японії (BoJ) посилюється, тож монетарна політика може стати жорсткішою, ніж очікують ринки. Навіть незначне зміцнення єни на 3–5% або підвищення ставки здатне миттєво зробити carry trade збитковим і запустити масове згортання позицій.
Історично ці моменти супроводжувалися розпродажами на глобальних ринках, насамперед у високоризикових сегментах: технологіях, акціях молодих компаній та активах із великим плечем. Диверсифікація джерел прибутку, контроль за валютними ризиками та врахування сигналів від BoJ — обов’язкові елементи стратегії управління портфелем у 2025–2026 роках. Проте також, щоб вберегти портфель, інвесторам необхідно ще й діяти:
- Слідкувати за засіданнями BoJ, риторикою центрального банку та японською інфляцією. Це більше не локальний фактор, а глобальний тригер.
- Пильнувати валютні ризики. Навіть пасивні інвестори, які не працюють напряму з єною, можуть постраждати від розвороту грошових потоків.
- Уникати надмірного плеча. Carry trade добре працює в спокійні часи, але при волатильності швидко стає пасткою.
- Звертати увагу на глибину ліквідності. При згортанні carry trade можуть просідати навіть «якісні» активи.
- Вивчати історичні приклади. LTCM, 2008, серпень 2024 р. — ці події показали, що carry trade здатен запускати глобальні ринкові кризи.
