Open Banking в Україні офіційно стартує 1 серпня 2025 року. НБУ, банки, Open Banking провайдери активно працюють над цим питанням, як студенти перед здачею іспиту. Усі учасники ринку в процесі підготовки, активно та продуктивно вирішують організаційні, нормативні, технічні та інші питання.
Але давайте замислимось на крок вперед. Що буде потім? Куди рухається ринок світовий?
Україні в цьому питанні легше – є приклад Європи, де цей процес почався декілька років тому.
Отже, останні новини з європейського ринку Open Banking:
Німеччина лідирує за кількістю постачальників третіх сторін (ТРР) з 34 TPP, за нею йдуть Франція (32) та Швеція (31). Німеччина також має найбільшу кількість зареєстрованих (разом з іноземними) TPP – 162, що на два менше, ніж наприкінці 2024 року. Італія та Бельгія займають друге та третє місця з 161 та 159 TPP відповідно.
У першому кварталі 2025 року 20 TPP у дванадцяти країнах ЄС втратили свої відкриті банківські дозволи, що вдвічі більше, ніж у попередньому кварталі. Хоча середня кількість іноземних TPP на ринку ЄС зменшилася, частка TPP, які отримали право зареєструвати свої відкриті банківські послуги на інші ринки, зросла з 56% до 58%, що свідчить про підвищення активності у сфері реєстрації.
Зважаючи на це, які висновки можна зробити про тенденції розвитку Open Banking в Європі:
По-перше, це перевага на ринку кількості іноземних TPP. Оскільки 92% TPP в ЄС регулюються національним компетентним органом іншої країни, це свідчить про значну присутність іноземних рішень на ринку. В Україні також може спостерігатися подібна тенденція, де іноземні TPP займатимуть значну частину ринку відкритого банкінгу.
По-друге, наше майбутнє – це конкуренція з міжнародними гравцями. Присутність іноземних TPP створює високий рівень конкуренції для українських компаній. Це може призвести до зниження цін на фінансові послуги, але також стимулюватиме місцеві компанії до підвищення якості обслуговування та впровадження інновацій.
По-третє, українські TPP будуть змушені адаптувати свої послуги до міжнародних стандартів, щоб залишатися конкурентоспроможними на фоні іноземних гравців. Це може включати впровадження нових технологій, стандартів безпеки та регуляторних вимог.
Українські фінтех компанії можуть стикнутися з серйозним тиском з боку міжнародних TPP, які мають більше ресурсів і досвіду. Це може призвести до зниження частки українських компаній на ринку.
Оскільки, більшість TPP регулюються іноземними органами, українським компаніям може бути складно дотримуватися різних регуляторних стандартів, що може ускладнити їхню діяльність. У зв’язку з цим можна спрогнозувати, що українські компанії можуть піти на різні види партнерства з міжнародними TPP для обміну технологіями та досвідом, що дозволить їм покращити свої послуги та розширити ринок. Єдиний шанс для українських ТРР вижити у висококонкурентному середовищі – зосередитися на розробці унікальних рішень, які враховують специфіку українського ринку, що дозволить їм виділитися серед міжнародних конкурентів.
Скільки ТРР буде працювати в Україні? Для оцінки можна використати, наступний підхід. Оскільки відношення кількості локальних ТРР до кількості населення в найбільших країнах Європи приблизно однакове, можна застосувати таку ж методику і у нас. Розрахунки показують, що кількість українських ТРР оцінюється в 40-45 компаній.
Поки що не так багато компаній анонсували свої плани щодо розвитку Open Banking. Одна з таких компаній – UPC. Чому так сталося? Тому що розвиток ринку неможливий без надійного, стабільного, безпечного технологічного підґрунтя – базового HUB, що буде об’єднувати всі рішення в єдиний процесінговий центр Open Banking. UPC, як Open Banking сервіс-провайдер, будує на платформі OneLinkUA єдину точку входу в середовище Open Banking України, що забезпечить надійну комунікацію з усіма учасниками. Це дозволить іншим учасниками ринку створювати кінцеві рішення, не зважаючи на нюанси технологічної комунікації всіх рішень.
Отже, відкритий банкінг в Україні стартує в серпні цього року, лиш на декілька років відстаючи від європейських колег. Зміни на цьому ринку настільки динамічні, що, крім загроз українському фінтех, дають і величезні шанси для розвитку. Виживуть не найсильніші, і не найрозумніші, а лиш ті, хто швидше за інших пристосується до змін навколишнього середовища.
