З 1 квітня Національний банк скасував дію регуляторних обмежень у розмірі 150 000 грн на місяць для вихідних переказів з картки на картку (також відомих як P2P). Як пояснив регулятор, обмеження, введені пів року тому, стимулювали напрацювання комплексних спільних рішень, спрямованих на мінімізацію використання платіжної інфраструктури в протиправній діяльності.
Чому ж обмеження відмінили саме зараз та чи означає це відсутність будь-якого регулювання? Про це детальніше нижче.
Навіщо та як обмежували P2P-перекази?
Ще восени 2023 року українські банки зафіксували аномальне зростання обсягів переказів між рахунками фізосіб. Ця тенденція на фінансовому ринку отримала назву “грошові мули”, або схеми з “дропами”. Вона передбачає використання банківських рахунків громадян як “транзитних” для переказу та відмивання незаконних коштів. По кожній картці клієнта-дропа проходили сотні тисяч чи навіть мільйонів гривень платежів за короткий термін, дозволяючи злочинцям ухилятися від сплати податків під час війни, організовувати фінансування інформаційних кампаній та диверсій з боку рф, вести незаконну господарську діяльність тощо.
З 1 жовтня 2024 року Нацбанк з метою боротьби з дропами запровадив тимчасовий ліміт для карткових переказів між фізособами у розмірі 150 000 гривень на місяць для вихідних платежів. Джерела на фінринку повідомляли, що у перший місяць обмежень обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн.
А вже в грудні українські банки за координації банківських асоціацій підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Меморандум передбачає впровадження в банках уніфікованих підходів до таких процесів:
- перевірка клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
- моніторинг фінансових операцій по рахункам клієнтів відповідно до наявної інформації про клієнта;
- цілодобовий моніторинг платіжних операцій з особливою увагою на моніторингу та обмеженню операцій у нічний час для виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки;
- встановлення правил на здійснення фінансових операцій клієнтів відповідно до узгоджених підходів та процедур, які базуватимуться на ризик-орієнтованому підході;
- обмін інформацією між банками-учасниками Меморандуму про клієнтів та їх діяльність, яка містить ознаки підозрілості.
Як уточнив в коментарі FinTech Insider заступник виконавчого директора НАБУ, голова Проєктного офісу Дмитро Глінський, обмеження Національного банку стосувалися всіх транзакцій “з картки на картку” всіх клієнтів-фізичних осіб, за виключенням волонтерів. Перекази за реквізитами IBAN при цьому не обмежувались. Меморандум, у свою чергу, визначає загальну спільну рамку підходів до вивчення клієнтів та моніторингу їх переказів незалежно від каналу (“картка-картка”, за реквізитами IBAN).
“Наприклад, відповідно до меморандуму банки не встановлюють лімітів для клієнтів з підтвердженими доходами. Але ліміти Національного банку для них діяли з 1 жовтня 2024 року до 1 квітня 2025 року. Звісно, банки мають враховувати рівень доходів цих клієнтів при наданні їм послуг і реагувати у випадку аномальної активності – це загальна практика і вимога законодавства у сфері фінансового моніторингу, яка діяла задовго до запровадження формальних лімітів Національним банком і продовжує діяти й сьогодні”, – каже Дмитро.
У меморандумі передбачено, що без підтвердження доходів клієнта можуть проводитися операції у таких лімітах:
- з 1 лютого 2025 року – по клієнтам “високого” рівня ризику до 50 тисяч гривень на місяць;
- по клієнтам “середнього” та “низького” рівня ризику поетапно: з 01 лютого 2025 року – до 150 тис. грн/міс; з 01 червня 2025 року – до 100 тис. грн/міс.
Ліміти не включають операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку. Також за наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують встановлений на дату ліміт, банки будуть здійснювати перекази в рамках підтвердженого доходу.
Окрім того, клієнт під час обслуговування має право звернутися до надавача платіжних послуг із запитом для підвищення встановленого ліміту з обов’язковим наданням документального підтвердження коштів.
Як зазначає заступник виконавчого директора НАБУ, такі підходи дозволяють банкам забезпечити максимально комфортне користування послугами для абсолютної більшості їх клієнтів, і при цьому зменшити можливості для шахраїв та “дропів”, а значить і для нелегального бізнесу та спецслужб ворожих держав.
Наразі, станом на 2 квітня, до Меморандуму приєднався 51 банк. До нього приєдналися також NovaPay (входить у групу компаній “Нова Пошта”) та Фінансова компанія “ЕВО” (RozetkaPay). Тобто зараз нараховується 53 підписанти.
Окрім підписання Меморандуму, за час дії регуляторних обмежень:
- був ухвалений та почав діяти закон, яким передбачене збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства;
- Національний банк напрацював концепцію реєстру осіб, що потребують посиленого контролю платіжних операцій. Пропозиція буде надіслана відповідному комітету Верховної Ради України для подальшого розгляду у квітні;
- банки та небанківські надавачі платіжних послуг продовжують поліпшувати роботу систем моніторингу платіжних операцій відповідно до вимог і рекомендацій НБУ;
- з боку правоохоронних органів ведеться активна робота щодо виявлення та припинення злочинних схем.
Що далі?
Нацбанк повідомив, що й надалі моніторитиме ситуацію та працюватиме над іншими ініціативами, які посилять ефективність боротьби зі злочинними схемами за участю дропів, а також за потреби вживатиме додаткових заходів.
“Наразі більшість банків приєдналися до меморандуму, і це вже істотно ускладнює організацію мереж дропів. Крім того, у перспективі очікується створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, відповідні ініціативи готуються. Також ми розраховуємо на розширення з часом можливостей верифікації доходів клієнтів, зокрема через “Дію”, що спростило би процедури необхідних перевірок і для банків, і для клієнтів”, – каже Дмитро Глінський.