Нещодавно в Києві відбулася Всеукраїнська конференція Agro Finance Summit, на якій експерти фінансового та аграрного секторів обговорили доступні для аграріїв фінансові інструменти, грантові програми, банківські та небанківські рішення. FinTech Insider задав декілька уточнюючих питань Ростиславу Дюку, заступнику голови наглядової ради Sense Bank, голові правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК), який був модератором однієї з панельних дискусій на заході.
- Який поточний стан справ у сфері фінансування агробізнесу в Україні?
За підсумками минулого року понад 13 тисяч агровиробників залучили близько 105 млрд гривень кредитів. Цю цифру необхідно збільшувати, в першу чергу шляхом підвищення доступу до фінансування.
Один із векторів – це нові фінансові інструменти, зокрема аграрні ноти, офіційно запущені з 1 січня 2025 року. А також подальший розвиток товарного кредитування, який набрав обертів у 2024 році та продовжить розвиватися цьогоріч.
Минулого року значно зріс попит на інвестиційні кредити – цей тренд продовжиться і в 2025-му. А от державна програма “5-7-9%”, що була надзвичайно популярною на початку вторгнення, втрачає популярність, поступаючись зокрема партнерським програмам.
Окремо хочу зазначити, що гострою проблемою є доступність банківських кредитів для агропідприємств на віддалених, найчастіше прифронтових територіях, на деокупованих територіях. Мають проблеми із залученням фінансування і бізнеси, що керуються діючими військовослужбовцями. Як наслідок, єдине доступне для них джерело коштів – міжнародні гранти, в окремих випадках – кредити від фінтехів. Ситуацію необхідно змінювати якнайшвидше на рівні держави.
- Які сучасні фінансові інструменти доступні аграріям? Та чого вони ще потребують?
Впровадження цифрових інструментів, що прискорюють прийняття рішення про виділення кредиту агропідприємцям та переводять у “цифру” весь процес його отримання, дійсно сприяють доступу до фінансування аграріям. І тут можна казати про те, що небанківські фінансові компанії змогли просунутися на крок вперед, тож наступний хід – за банками.
Ми знаємо про те, що Ощадбанк готується впровадити найближчим часом дистанційне відкриття рахунків, оформлення страхування, заключення договорів та отримання кредитів онлайн. ПУМБ, в свою чергу, анонсував запуск платформи, яка дасть можливість МСБ і аграріям зокрема отримати будь-яку послугу онлайн. Штучний інтелект може пришвидшити автоматизацію багатьох процесів у цьому напрямку.
Досі існує міф, що саме агропідприємства недостатньо діджиталізовані. Але це не так: вони так само, як і бізнеси в інших галузях, прагнуть вирішувати свої питання швидко, дистанційно та ефективно, починаючи від ведення звітності та управління логістичними процесами до залучення кредитів.
- Банки проти небанків: які переваги та недоліки при залученні фінансування аграріями?
Основною перевагою небанківського кредитування є швидке ухвалення рішення та підписання договорів, а також спрощені вимоги до агробізнесів-позичальників. Недоліком, у свою чергу, є більша вартість кредиту в порівнянні з банками. На Agro Finance Summit ми почули про те, що наразі ведеться робота для зниження вартості небанківських кредитів.
90% дрібних фермерів не мають доступу до фінансування – це колосальна цифра і величезна проблема. Тому саме в цей сегмент зараз активно заходять небанківські фінансові установи. Те ж саме стосується фермерів-початківців, які є по суті стартапами.
Для банків кредитування агробізнесу є пріоритетним та стратегічно важливим напрямом. Але по суті вони недофінансовують цю галузь через низьку швидкість прийняття рішень і часто завищені вимоги до позичальників. Одним із ключових завдань зараз є законодавче врегулювання питання кредитних заборгованостей аграріїв і страхування.
Я також вірю у перспективи співпраці банків і фінтехів у напрямку фінансування агровиробників. Досвід, можливості та цифрова експертиза, отримані в результаті синергії, можуть дати колосальні результати.
- Чого очікувати в 2025 році в сфері фінансування агробізнесу? Які виклики та можливості ви бачите в першу чергу?
Особисто я очікую найближчим часом відкриття доступу до державного агрореєстру (ДАР) банкам і небанкам, що стане особливо актуальним після офіційного запуску відкритого банкінгу в Україні в серпні 2025 року. Важливим є також розроблення інших реєстрів, які дозволять банкам швидше і в дистанційному форматі приймати рішення по кредитам аграріям.
Очікуємо на вирішення питання доступу до фінансування фермерів із прифронтових територій. Аграрний сектор тримає економіку, а фінансовий сектор повинен стати підтримкою аграрному.
Нагадаємо, що конференція Agro Finance Summit була організована УАФІК та Aggeek за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яку виконує компанія Chemonics International. Детальніше про неї можна дізнатися за посиланням.
