23 січня відбулася Всеукраїнська конференція Agro Finance Summit, яка зібрала понад 900 відвідувачів офлайн та онлайн і стала масштабним майданчиком для обговорення сучасних фінансових інструментів для агровиробників, грантових програм, банківських та небанківських рішень, а також для обміну досвідом між аграріями і фінансовими експертами.
Конференція була організована УАФІК та Aggeek за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яку виконує компанія Chemonics International.
Серед основних тем заходу – банківське та небанківське фінансування, товарне кредитування, виклики та можливості при залученні фінансування агропідприємствами, успішні кейси фермерів та ін. Також у межах заходу була організована інтерактивна експозона, де були представлені фінансові продукти, лізингові пропозиції, інновації у сфері відтермінування платежів в агро. Окрім того, на Agro Finance Summit відбулося нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу “Сила агрозмін”. Відзнаки отримали ті агропідприємства, які відповідають на кліматичні виклики, є інноваційними у землеробстві та агропереробці.
Основні інсайти з конференції – нижче в статті.

Agro Finance Summit відкрив Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Він зазначив, що без фінансування всі наступні етапи розвитку агробізнесу неможливі. За словами замміністра, протягом 2024 року в агросекторі понад 13 тисяч агровиробників залучили близько 105 млрд гривень кредитів. Щоб розвиватися й далі, необхідно всіма можливими інструментами і способами збільшувати доступність до фінансування, підкреслив Тарас Висоцький.
Микола Волков, радник із питань доступу до фінансування Програми USAID АГРО, поділився, що наразі ведеться робота над створенням екосистеми вторинного ринку товарних кредитів, а також над аграрними нотами за один день. Експерт нагадав, що аграрні ноти – це новий цифровий інструмент для залучення фінансування агровиробниками, який офіційно запрацював 1 січня 2025 року.
Перша панельна дискусія в рамках Agro Finance Summit зібрала фінтех-компанії, які надають фінансові інструменти для аграріїв. Учасники обговорення зазначили, що основною перевагою небанківського кредитування є швидке ухвалення рішення та підписання договорів, а також спрощені вимоги до агробізнесів-позичальників. Недоліком, у свою чергу, є більша вартість кредиту в порівнянні з банками.

Як зазначив Ярослав Смакота, засновник та генеральний директор AgroApp, середні та великі фермери не мають проблем із залученням фінансування, чого не можна сказати про дрібні агробізнеси. Вони не охоплені банківськими послугами (unbanked), тому що часто мають проблеми зі звітністю, у них відсутня застава та занижена виручка. Погодилася з цим і директорка компанії AgriAnalytica Людмила Тимошенко – за її словами, 90% дрібних фермерів не мають доступу до фінансування. Саме в цей сегмент зараз все активніше заходять небанківські фінансові установи.
Віктор Вільчинський, директор з розвитку бізнесу в Activitis, наголосив на тому, що аграрії повинні мати можливість вибору та доступу до різноманітних інструментів, що надаються банками та фінтехами. Також важливою є швидкість, адже найчастіше аграріям гроші потрібні “тут і зараз”. Тому онлайн-сервіс WEAGRO від Activitis надає високу швидкість прийняття рішення (до 30 хвилин) і підписання угоди (до 2 годин).
Щодо фінансування агробізнесів-початківців – по суті стартапів – то Людмила Тимошенко зазначила, що найкращим фінансуванням для таких підприємств є гранти та державна підтримка.
Друга панельна дискусія відбулася за участі банків. Їх представники наголосили, що кредитування агробізнесу є пріоритетним та стратегічно важливим напрямом для фінустанов. Учасники панельної дискусії зазначили, що в 2024 році дуже затребуваними були інвестиційні кредити (тоді як раніше – кредити на обігові кошти), популярності набирають також партнерські програми.

Не втрачає актуальності й державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”, розвиваючись залежно від потреб бізнесу й часу. Проте в 2025 році банки планують зосередитись більше на розвитку партнерських програм. Зокрема, як зазначив керівник департаменту малого бізнесу ПриватБанку Руслан Кисельов, “ринок рухатиметься в напрямі відходу від “5-7-9″ в напрямкудо партнерських програм, як державних із залученням грантових програм європейських фінансових інститутів, так і програм фінансування обігових коштів із постачальниками добрив, насіння та засобів захисту рослин”.
Відзначили представники банків і низький NPL по кредитному портфелю агробізнесу, наприклад у ПУМБ він становить 0,04%, в Ощадбанку – 5%, в Укргазбанку – 4%. Причиною може бути недофінансованість галузі банками. Тож серед викликів для банків – автоматизація процесів і перегляд вимог до клієнтів.
До цієї мети рухається, зокрема, державний Ощадбанк. За словами Юлії Жуланової, директорки департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу в Ощадбанку, Ощад вже тестує та запустить у 2025 році відкриття рахунків онлайн, оформлення страхування онлайн, заключення договорів та отримання кредитів онлайн. Для автоматизації процесів у державному банку використовується зокрема і штучний інтелект.

Сергій Магдич, заступник голови правління ПУМБ, поділився планами – банк наразі будує платформу, яка дасть можливість аграріям, малому, мікро- та середньому бізнесу отримати будь-яку послугу онлайн. Сергій Магдич також зазначив, що фінтехи вже працюють у сфері фінансів і конкурують із банками за тих самих клієнтів, але при цьому партнерства банків із фінтехами теж будуються.
Серед основних викликів та завдань на 2025 рік учасники панельної дискусії виокремили такі:
- надання доступу до державного агрореєстру (ДАР) банкам і небанкам, що є особливо актуальним на тлі запланованого запуску відкритого банкінгу в Україні;
- розроблення інших реєстрів, які дозволять банкам швидше і в дистанційному форматі приймати рішення по кредитам аграріям;
- врегулювання питання з реструктуризації боргу за програмою “5-7-9”.
Фермери з різних регіонів України, які поділились своїми історіями в ході окремої панельної дискусії, наголосили, що ті агропідприємства, які опинилися близько до лінії зіткнення або були тимчасово під окупацією, не мають змоги залучити кредит у банків. З труднощами також стикаються агробізнеси, власниками яких є чинні військовослужбовці. Тож це питання потребує розгляду та вирішення на рівні держави. Наразі для фермерів, які вимушені практично починати все з початку, єдиним рішенням є участь у грантах.

Окрім того, агровиробники поділились своїми критеріями вибору банку – серед них наявність у банку багаторічної стратегії надання фінансування, швидкість прийняття рішення, цифрові інструменти та безпаперові відносини.
Agro Finance Summit став дійсно масштабною подією для аграріїв та фінансових спеціалістів, на якій відбулося обговорення сучасних інструментів фінансування та практичних рішень для розвитку агросектору в Україні, обмін досвідом та нетворкінг.



