Чим живе ринок споживчого кредитування в Україні сьогодні, на четвертий рік повномасштабного вторгнення та в умовах економічних викликів? Про це в інтерв’ю FinTech Insider детально розповів Сергій Сінченко, CEO Moneyveo. Ми також поцікавилися в експерта про зміни в поведінці споживачів, конкуренцію між МФО та банками, секрети лідерства, штучний інтелект та відкритий банкінг і важливість фінансової грамотності. Про все це і не тільки – в матеріалі нижче.
- Сергію, як ви оцінюєте ситуацію на ринку споживчого кредитування в Україні станом на зараз? Які тенденції переважають та з якими викликами стикаються гравці?
Станом на зараз ринок споживчого кредитування перебуває у фазі стагнації — зростання мінімальне і відбувається переважно за рахунок збільшення середнього чека, а не приросту клієнтської бази. Водночас підвищується конкуренція: як між гравцями у сегменті мікрофінансових організацій, так і між МФО та банками.
У 2024 році значний вплив на ринок мало обмеження ставки НБУ. У поєднанні з акційними умовами та маркетинговими стратегіями це значно зменшило різницю вартості кредитів між банками та МФО. До того ж межа між сегментами стирається і функціонально: банки активно заходять із короткостроковими продуктами, а МФО розвивають довгострокові кредитні рішення.
На цьому тлі зростає середній чек — наслідок зниження ставок, інфляції та загального здорожчання життя. Кількість клієнтів у сегменті МФО в цілому залишилася стабільною. Попри загальну ринкову стагнацію, у нашій компанії клієнтська база зросла на 10%, що свідчить про збереження лояльності споживачів та успішну адаптацію до нових запитів і звичок позичальників. Які зміни відбулися у їхній поведінці? Все більше клієнтів залишаються з компанією надовго, частіше пролонгують кредити. Короткострокове кредитування фактично трансформується у середньо- чи навіть довгострокове користування фінансовим продуктом. Цей тренд зберігається й у 2025 році.
Поки триває війна, можна очікувати дуже помірного зростання ринку, зокрема додавання кількості клієнтів і підвищення середнього чека. Кредитний портфель поступово збільшується, основним викликом для гравців залишається утримання клієнта в умовах жорсткої конкуренції та зміненої економічної поведінки споживача.
Додатковим викликом є посилення регулювання та зростання ролі комплаєнсу. МФО в порівнянні з банками працюють в іншому фінансовому середовищі. Вони зазвичай функціонують із власних коштів, без доступу до таких інструментів, як залучення депозитів, що створює певні обмеження. При цьому МФО повинні дотримуватись фактично таких самих регуляторних вимог, як і банки, зокрема:
1. Корпоративне управління та внутрішній контроль: Положення НБУ №185 встановлює для фінансових компаній чіткі вимоги до системи корпоративного управління, функціонування наглядової ради (за наявності) та виконавчих органів, впровадження комплексної системи внутрішнього контролю, що включає управління ризиками, комплаєнс та внутрішній аудит. Це дуже схоже на підходи, що застосовуються в банках.
2. Система управління ризиками (СУР): Небанківські фінансові установи (НФУ) зобов’язані ідентифікувати, вимірювати, моніторити, контролювати та звітувати щодо ключових ризиків (операційних, кредитних, ліквідності, комплаєнсу), визначати «ризик-апетит» та встановлювати ліміти, що є стандартною практикою в банках. Застосування моделі трьох ліній захисту також уніфікує підходи.
3. Вимоги до капіталу та фінансового стану: Положення НБУ №199 встановлює вимоги до джерел формування статутного капіталу НФУ. Постанова №192 від 27.12.2023 року про підтримання власного капіталу на певному рівні, що хоч і відрізняється за нормативами від банків, концептуально є подібним пруденційним підходом.
4. Вимоги до власників та керівників: Запроваджено жорсткі вимоги щодо розкриття структури власності, перевірки фінансового/майнового стану власників істотної участі та джерел походження їхніх коштів, а також оцінки ділової репутації та професійної придатності керівників і ключових осіб компаній.
5. Фінансовий моніторинг: Впровадження систем та процедур для ідентифікації та верифікації клієнтів (KYC), виявлення PEPs, моніторингу транзакцій, оцінки ризиків клієнтів та звітування про підозрілі операції відповідно до міжнародних стандартів AML/CFT.
Крім того, на тлі посилення конкуренції та регуляторних вимог до ліцензованих МФО, на ринку дедалі активніше проявляють себе «сірі» сервіси — компанії, що фактично кредитують без ліцензії фінансової установи, не підпадають під регулювання НБУ і перебувають у правовому вакуумі. Яскравий приклад — Bitcapital. Працює без жодного обмеження ставки, не дотримується вимог щодо прозорості кредитних умов, може встановлювати будь-які комісії та штрафи. Подібні сервіси отримують надприбутки, зокрема і завдяки агресивним методам стягнення заборгованості: йдеться про погрози, шантаж, фотоколажі — все це регулярно з’являється в інфопросторі.
Для легальних компаній основним фокусом залишається добросовісна робота з клієнтами (навіть попри кейси, коли позичальники обговорюють у соцмережах, як не повертати кредит). Водночас у сегменті «сірих» сервісів ситуація дуже токсична — йдеться про системне порушення прав споживачів і тиск — погрози, шантаж тощо. Це призводить до низки критичних наслідків для всього ринку:
- Порушується добросовісна конкуренція — уникаючи витрат на регулювання, «сірі» компанії можуть витрачати більше на маркетинг, тому витісняють із ринку прозорі сервіси.
- Страждає репутація всього ринку: споживачеві складно відрізнити, хто перед ним — легальний гравець чи «сіра» компанія, а отже, будь-який негатив поширюється на всіх.
- Погіршується фінансова безпека споживача — відсутність регулювання створює ризики порушення прав, маніпуляцій, психологічного тиску.
- Девальвується робота всього ринку — нелегальні сервіси спотворюють принцип відповідального кредитування, і десятки компаній, які дотримуються вимог регулятора, інвестують у побудову KYC, AML, комплаєнс, захист клієнтів, фактично працюють у нерівних умовах.
Ця тенденція може й надалі посилюватися. Тому надзвичайно важливо вже сьогодні вжити системних заходів для захисту ринку, його репутації та споживачів.
Ми очікуємо на підтримку з боку регулятора і правоохоронних органів, адже без їхнього втручання вирішити проблему буде неможливо. Окремо хочемо наголосити: НБУ завжди демонстрував проактивну позицію у питаннях розвитку ринку та захисту споживачів. І хоча нелегальні сервіси формально не входять до кола його повноважень, ми переконані, що саме НБУ може виступити ініціатором системного викорінення «сірих» сервісів задля розвитку фінансового ринку та економіки України загалом.
- Яким зараз, після трьох років повномасштабного вторгнення, є профіль вашого клієнта? Як часто люди беруть мікропозики, на які суми та цілі?
Профіль клієнта мікрофінансових сервісів демонструє значну трансформацію, зумовлену війною та соціально-економічними змінами. Клієнти стали більш зваженими у своїх рішеннях. За даними Opendatabot, середня сума кредиту зросла з 4926 грн у 2023 році до 6217 грн у 2024-му. Водночас зростання боргового навантаження не варто ототожнювати з підвищенням ризиків для споживачів. Йдеться не про класичні PDL-продукти з високими ставками, а про нові кредитні моделі з обмеженим процентом (наприклад, 1% на день), які стали доступнішими завдяки регуляторним змінам. Вони значно безпечніші для позичальників, тому можуть використовуватися ширше і відповідальніше.
Згідно з останніми даними, в Україні боргове навантаження на домогосподарства залишається на рівні 3,65% від ВВП (2023 рік), що є одним із найнижчих показників серед порівнюваних країн. Для прикладу: в ЄС цей показник досягає 44,1%, а в США — 70,5%.
Це свідчить про те, що Україна має одне з найнижчих боргових навантажень на домогосподарства, що може бути пов’язано з дещо обмеженими можливостями доступу до споживчого кредитування та меншим рівнем боргової залежності. З огляду на економічні тенденції, такі як інфляція та зниження ставок, можна очікувати на поступове зростання цього показника в Україні у 2025 році.
Основні цілі оформлення кредитів в Україні залишаються стабільними: їх беруть переважно на базові потреби, такі як продукти, ліки, комунальні послуги, а також на навчання. Водночас, частка жінок серед позичальників зросла до 44% у 2023–2024 роках, що, ймовірно, є наслідком мобілізації та зміни фінансових ролей у домогосподарствах.
Клієнти також стали краще фінансово обізнаними, почали частіше використовувати пролонгацію як інструмент управління борговим навантаженням.
Загалом, клієнтська база стала зваженішою та відповідальнішою, що знижує рівень простроченої заборгованості. Наразі цей показник нижчий, ніж до повномасштабного вторгнення.
- Нещодавно сім фінансових компаній, гравців ринку небанківського споживчого кредитування, підписали меморандум про відповідальне кредитування. Яка його мета? Про що домовились? Чому, на вашу думку, необхідні такі підписання правил та спільних домовленостей, якщо і так є встановлені норми регулювання діяльності кредитних компаній?
Меморандум — це, передусім, ініціатива самих гравців ринку, спрямована на підвищення прозорості та довіри до галузі в умовах тривалої війни та соціально-економічної нестабільності. Його мета — сприяти доступу населення до кредитів як інструменту подолання поточних викликів, підтримки домогосподарств, малого бізнесу та загального відновлення економіки. Особливу роль у формуванні цієї ініціативи відіграла Асоціація українських банків (АУБ), яка через створення профільного комітету з небанківського кредитування стала платформою для конструктивного діалогу між учасниками ринку. Як голова цього комітету, я вважаю, що сьогодні саме ринкові об’єднання мають показувати приклад відповідальної саморегуляції — як знак зрілості, солідарності та готовності працювати в інтересах суспільства.
Проте важливо наголосити: документ не дублює чинні норми регулювання, а розширює їх — фіксуючи зобов’язання, яких компанії дотримуються за власною ініціативою. Це демонструє проактивну позицію учасників ринку, що прагнуть встановлення навіть вищих стандартів роботи, ніж вимагає закон.
Ключові домовленості між учасниками включають:
- Прозорість умов кредитування: надання клієнтам повної, точної та зрозумілої інформації про кредити, включаючи реальні процентні ставки та ризики.
- Оцінка платоспроможності позичальників: використання сучасних цифрових інструментів, відмова від видачі кредитів у разі високих ризиків неповернення.
- Фінансова просвіта: просування фінансової грамотності, консультування клієнтів, уникнення нав’язування послуг.
- Інновації у фінансових послугах: впровадження цифрових рішень, захист персональних даних, відкриті API.
- Регуляторна відповідність: дотримання законодавства, впровадження внутрішніх систем контролю та механізмів захисту прав споживачів.
- Етичні стандарти: обмеження кредитування у нічний час, співпраця з відповідальними колекторами, заборона на участь осіб, пов’язаних із країною-агресором.
До того ж компанії зобов’язалися встановити денну процентну ставку не вище ніж 1%, пропонувати програми реструктуризації боргу та сприяти розширенню доступу до кредитів для вразливих категорій населення.
Чому потрібен такий документ, навіть якщо вже існують нормативи? Меморандум — це не просто юридичний документ, а насамперед етична ініціатива учасників ринку, які вже дотримуються високих стандартів. Його підписання є підтвердженням відповідального підходу до ведення бізнесу, а також прикладом для всього ринку. У складних умовах війни та економічної нестабільності це — спосіб консолідувати позиції, посилити довіру з боку споживачів і спільно формувати культуру прозорого та чесного кредитування.
- Як ви вважаєте, дрібні гравці невдовзі покинуть ринок чи відбудеться консолідація?
Враховуючи зниження процентних ставок, посилення регулювання з боку НБУ та зростання конкуренції з боку банків, можна очікувати подальшої консолідації ринку. Дрібним гравцям буде складно відповідати суворим вимогам регулятора та витримувати конкуренцію, що створить високий бар’єр для їхнього розвитку. Крім того, ринок і надалі очищуватиметься від компаній, які не дотримуються принципів відповідального кредитування. Цей процес, ймовірно, триватиме й у 2025 році. Тому можна очікувати, що дрібні гравці покинуть нішу, а інші об’єднаються або стануть частиною більш стабільних та регульованих компаній. У цілому ринок і надалі консолідуватиметься навколо сильних системних гравців, зосереджених на відповідальному кредитуванні.
- На нещодавній конференції Digital Lending 2025 ви згадували про нерівні умови конкуренції для небанківських фінансових компаній і банків. Чи плануєте конкурувати з банками традиційно банківськими кредитними продуктами?
Так, питання нерівних умов конкуренції для небанківських фінансових компаній (НФК) і банків дуже актуальне. Одним із важливих аспектів є те, що хоча Національний банк України за допомогою постанов №199 та №185 фактично уніфікує вимоги до управління, контролю та комплаєнсу для МФО та банків, існують значні розбіжності в доступі до фінансових ресурсів і технологій, що створює додаткові ризики та виклики для фінкомпаній.
Порівняно з банками, НФК мають обмежений доступ до дешевших джерел фінансування, таких як депозити для населення чи рефінансування НБУ. Але якщо говорити про конкуренцію з банками в контексті кредитних продуктів, то, як уже зазначалося, вартість кредитних продуктів та пропозицій МФО і банків фактично зрівнялася.
Головною перепоною, що стримує повний потенціал фінкомпаній, є обмежений доступ до сучасних способів верифікації. BankID забезпечує швидку та безпечну верифікацію особи в цифровому середовищі, що надзвичайно важливо для фінансових послуг. Завдяки інтеграції з державним застосунком «Дія», цей сервіс дозволяє без фізичної присутності клієнта підтвердити його особу за лічені хвилини. Верифікація через «Дію» — ключовий інструмент для підтвердження особи, який забезпечує швидкість, зручність і безпеку в обслуговуванні. Але механізм доступу до цього сервісу наразі виглядає неоднозначно. Послуга доступна для банків, платіжних установ, фінансових компаній із ліцензією на переказ коштів, страховиків та інших учасників фінансового ринку. Водночас компанії, що надають мікрокредити, позбавлені такого доступу — це ставить їх у нерівні умови порівняно з іншими гравцями ринку.
Без рівного доступу до таких інструментів, як верифікація через «Дію», реалізація потенціалу фінансових компаній у цифровому сегменті залишається обмеженою. Це ускладнює запуск інноваційних і зручних цифрових кредитних продуктів, які є однією з основних конкурентних переваг. Тому ми виступаємо за забезпечення рівного доступу до таких технологій для всіх учасників ринку. Лише тоді всі гравці — і банки, й МФО — матимуть однакові можливості для розвитку сучасних конкурентних продуктів і послуг.
Щоб гідно конкурувати з банками, фінансовим компаніям важливо мати можливість надавати не лише кредитні продукти, а й інші послуги, які дозволяють створювати цінність для клієнтів. Один зі способів досягти цього — трансформація МФО у платіжні установи.
Платіжні установи — це фінансові компанії, які отримують ліцензію на надання платіжних послуг, як-от перекази коштів, випуск платіжних карток, електронних гаманців тощо. Такий статус відкриває доступ до нових інструментів, які дозволяють значно покращити користувацький досвід і розширити лінійку продуктів. Саме тому трансформація у платіжні установи стає стратегічно важливим кроком для гравців ринку небанківського кредитування.
- Чи актуальний для вас відкритий банкінг, який цьогоріч офіційно запрацює в Україні? Чи відкриються для вас нові можливості після 1 серпня?
Безумовно, це важливий етап у розвитку фінансової екосистеми країни. Проте варто зазначити, що сам процес авторизації надавачів послуг лише починається, і протягом цього року він буде поступово вдосконалюватися. Тому вплив відкритого банкінгу найближчим часом навряд чи буде відчутним. Швидше за все, цього року ще триватиме встановлення основних регуляторних і технічних стандартів.
Крім того, МФО заборонено поєднувати фінансові та нефінансові платіжні послуги. Якби відкритий банкінг надавав можливість отримати ліцензію на здійснення окремих платіжних операцій (наприклад, переказ коштів з рахунку або на рахунок користувача, за винятком операцій з електронними грошима), це справді дозволило б компаніям розширити спектр послуг і реалізувати свій потенціал у фінансовому секторі.
Наразі ж у рамках відкритого банкінгу наша компанія може лише покращити процес скорингу. Але він у нас і зараз на високому рівні — ми у цьому напрямі активно працювали. Отже, хоча відкритий банкінг потенційно відкриває нові можливості для ринку в майбутньому, на поточному етапі ми не очікуємо пов’язаних із ним значних змін або додаткових можливостей у нашій діяльності.
- Штучний інтелект на службі у фінтеху: які нові напрями тестує чи вже реалізувала Moneyveo? І які напрями використання ШІ ви бачите перспективними?
Для нас штучний інтелект — це не модний тренд, а робочий інструмент, який уже сьогодні визначає ефективність бізнесу. У Moneyveo ШІ інтегрований у ключові процеси з моменту заснування компанії у 2013 році. Ми були першими, хто впровадив автоматизований скоринг на основі ШІ, і досі продовжуємо нарощувати експертизу в цьому сегменті. Сьогодні ШІ забезпечує у нас безперебійну роботу практично всіх бізнес-напрямів — від клієнтського сервісу до ризик-менеджменту. Ми використовуємо алгоритми машинного навчання для скорингу, автоматичного опрацювання зображень, аудіотранскрипції, аналізу розмов з клієнтами, перевірки документів, автоматизації розробки програмного забезпечення. І це дає відчутні результати. Зокрема, компанія:
- застосовує скорингові моделі на базі машинного навчання, які дозволяють швидко приймати рішення, пов’язані з кредитами, та адаптуватися до ринкових змін (що стало критично важливим після 2022 року);
- використовує когнітивні сервіси для опрацювання фото і документів, автоматизуючи перевірку обличчя та зменшуючи навантаження на верифікаторів;
- впровадила автоматичну транскрипцію розмов та аналіз метаданих дзвінків, що дозволило покращити якість обслуговування та виявляти клієнтські патерни;
- аналізує розмови операторів за допомогою ШІ, щоб оперативно покращувати скрипти, визначати настрій клієнтів, ідентифікувати проблемні моменти;
- використовує ШІ у маркетингу — для моделювання поведінки клієнтів за допомогою цифрових аватарів, підвищення релевантності рекламних кампаній та зниження маркетингових витрат;
- застосовує ШІ в розробці ПЗ — для генерації документації, виявлення вразливостей у коді та автоматизації тестування.
Раніше в компанії Moneyveo штучний інтелект впроваджувався без чітко визначеної стратегії, через окремі ініціативи департаментів. Проте у 2025-му його широке використання стало нашою стратегічною метою. Завдання на цей рік — забезпечити, щоб не менше ніж 20% усіх бізнес-процесів компанії здійснювалися з використанням ШІ. У цей процес залучені всі департаменти, і ми активно інвестуємо в навчання команд. Тому для нас ШІ — це не майбутнє, а реальність сьогодення.
- Які ваші прогнози щодо розвитку ринку споживчого кредитування в Україні на найближчі рік-два-три?
У довгостроковій перспективі робити прогнози щодо ринку споживчого кредитування наразі нерелевантно. В умовах війни надто багато змінних і невизначеності, що може суттєво вплинути на макроекономіку, а отже — і на фінансовий сектор загалом. Будь-які оцінки на два-три роки вперед залишаються радше припущеннями, адже стабільність ринку безпосередньо залежить від безпекової ситуації в країні та темпів економічного відновлення.
Втім, у короткостроковій перспективі можемо говорити про помірне зростання. Попри всі виклики, споживче кредитування продовжує розвиватися, адаптуючись до нових реалій. Основним драйвером змін залишаються технології. Зокрема, поширення open banking, активізація платіжних установ і впровадження штучного інтелекту відкривають шлях до створення зручніших, персоналізованих сервісів — включно із вбудованими фінансами.
Усе це посилює конкуренцію між банками та фінтех-компаніями саме у сфері споживчого кредитування. Ринок поступово переходить у нову фазу, де можна очікувати на цікаві колаборації або навіть злиття та поглинання.
- Розкажіть, будь ласка, як компанії Moneyveo вдається залишатися лідером ринку стільки років поспіль?
Для нас лідерство — це не разовий результат, а системна й послідовна робота, яка триває роками. І головний фактор, що допомагає нам залишатися на вершині — люди. У нас сформована сильна команда, і більшість менеджерів працюють у компанії стабільно й довгий час. Ми мислимо стратегічно, граємо в довгу: не мислимо категоріями «заробити й піти», а будуємо стійкий, технологічний і соціально відповідальний бізнес.
Саме тому ми багато інвестуємо в інновації, технології, розвиток продуктів і, що не менш важливо, у навчання та зростання наших співробітників. Команда завжди у фокусі, адже саме вона забезпечує той рівень сервісу й надійності, який очікують від лідера ринку.
Ми також приділяємо велику увагу КСВ. Це не просто тренд чи формальність, а щира позиція і частина нашої відповідальності — підтримувати людей і країну там, де ми справді можемо бути корисними: через допомогу армії, благодійні ініціативи та чесну взаємодію з клієнтами. Так, це має свою ціну — можливо, ми могли б заробляти більше, якби фокусувалися виключно на фінансових показниках. Але для нас значно важливіше залишатися вірними нашим корпоративним цінностям, які включають відкритість перед клієнтами, партнерами й країною. Ці цінності поділяє кожен, хто працює в Moneyveo, і саме на них ґрунтується наше лідерство.
Лідером не можна бути на коротку дистанцію. Це щоденна праця, вибір, принципи — і довіра, яку ми постійно виправдовуємо.
- В Україні нагальною та гострою є проблема фінансової грамотності. Які ви бачите шляхи її вирішення?
Проблема фінансової грамотності в Україні справді надзвичайно актуальна. Вважаю, що одним із основних викликів є недостатня зацікавленість споживачів послуг у самостійних дослідженнях. Люди часто не хочуть читати довгі статті або заглиблюватися у складні пояснення, що робить традиційні методи навчання менш ефективними. Тому важливо інтегрувати фінансову освіту безпосередньо у сам продукт. Тільки так можливо донести необхідну інформацію до споживачів, щоб вони легко та зручно отримувати всі потрібні знання прямо у процесі користування фінансовими послугами.
У Moneyveo ми вже давно працюємо над тим, щоб зробити все прозорим і зрозумілим для наших клієнтів. Ми пояснюємо умови, ставки, можливі ризики — і робимо це на всіх доступних каналах і платформах, щоб кожен мав доступ до необхідної інформації. Такий підхід є не тільки важливим для довіри до нашого бренду, але й для того, щоб клієнти могли свідомо приймати рішення.
І ще одне — фінансову грамотність потрібно починати розвивати з самого дитинства. Якщо ми хочемо змінити ситуацію в країні на краще, важливо впроваджувати її у школах як обов’язковий предмет. Це дозволить виростити покоління, яке буде здатне ефективно управляти своїми фінансами, уникати потрапляння у шахрайські схеми та приймати обґрунтовані фінансові рішення. Тільки через комплексний підхід, включаючи освіту та інтеграцію інформації в продукти, ми можемо побудувати більш грамотне і захищене суспільство.
