Світовий досвід показує, що співпраця банківського сектору та системи соціальної політики потрібна та ефективна. В Україні цей напрям також вважають перспективним – Мінсоцполітики спільно з банками наразі тестує проєкт “Кабінет банку”, що значно спростить отримання соціальних виплат українцями.
Про цей проєкт, а також плани щодо розширення функціоналу в Дії соціальними сервісами, роль відкритих API та цифровізацію соціальної сфери в умовах повномасштабної війни FinTech Insider поспілкувався з заступником міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Костянтином Кошеленком.
- Костянтине, як ви оцінюєте роль банків у процесах оформлення та виплати соціальної допомоги? Які основні переваги залучення банків у ці процеси?
За кордоном синергія системи соціальної підтримки та банківського сектору — це вже розповсюджена практика. Є приклади, коли банки «під ключ» адмініструють програми соціальних допомог або ж запускають маркетплейси, де можна звертатися за державними послугами.
Подібне можемо втілити і в Україні. Щоб створити базу для цього, ми впровадили Єдину інформаційну систему соціальної сфери. Тепер українці вже мають більше можливостей, щоб звертатися за соціальною підтримкою у зручний для себе спосіб. Раніше це було можливо лише за місцем реєстрації, очікуючи в довгих чергах та збираючи довідки. А розглядали такі заяви в органах соціального захисту населення (ОСЗН) довго, адже фахівці на місцях працювали із 10+ застарілими системами, які ще на додаток — не взаємодіяли між собою.
Що зараз? Діє екстериторіальний принцип звернення. Ви можете звернутися до ЦНАПу або орган соцзахисту у громаді, де ви навіть тимчасово перебуваєте, а також скористатися застосунком і порталом Дія. Крім того, у вересні 2024-го запрацював soc.gov.ua — Соціальний веб-портал електронних послуг Мінсоцполітики, на якому можна подати онлайн-заяву на отримання соціальних послуг. Це лише перший етап розвитку, в наших планах доповнити функціонал можливістю подавати заяви також і на призначення соціальних допомог. Це буде ресурс, де кожен громадянин зможе переглянути всю інформацію щодо соціальної підтримки, яку отримує і на яку має право, а також звернутись за нею.
Портал не лише спрощує доступ до соціальної підтримки, а й роботу як працівників органів соціального захисту, так і банківських установ. Так, там створиться і функціонал для кабінету банку. Соціальний портал Мінсоцполітики буде точкою входу: авторизуватися представникам банків можна буде за допомогою електронного підпису
- У чому особливість проєкту «Кабінет банку»: на якому етапі він зараз і як змінює взаємодію громадян із банками?
Такий проєкт спрямований на передачу електронних виплатних відомостей від органів соціального захисту населення до банків. Зараз працівники органів соцзахисту передають ці відомості до банків вручну — буквально «на флешках» або інших носіях, причому окремо в кожен банк. Це займає багато часу.
Наш проєкт дозволить обробити виплатні відомості для кількох банків одночасно, накласти кваліфікований електронний підпис, підтвердивши коректність даних. Це забезпечить належну верифікацію та можливість контролю за виконанням нарахувань.
Працівники банків отримують відомості від ОСЗН у своєму кабінеті, завантажують їх, а потім додають у своє ПЗ, щоб здійснити виплати. Після цього банки завантажують у кабінет квитанції про зарахування чи не зарахування коштів. Це значно економить час і ресурси як для ОСЗН, так і для банків. Також ми працюємо над тим, щоб громадяни могли відстежувати статус своїх заяв на Соціальному порталі Мінсоцполітики.
Але на цьому етапі розвиток платіжного функціоналу для взаємодії соціальної сфери з банками не завершиться — ще потенціал взаємодії по АРІ та об’єднання соціальних і пенсійних виплат в один процес.
- Чи є вже приклади успішної співпраці та як їх можна масштабувати?
Місяць тому, наприкінці жовтня, банківські установи почали тестувати свій е-кабінет банку. Серед них — Райффайзен Банк, ПриватБанк та Ощадбанк, які були найпершими. Після цього долучилися ще А-Банк, Укргазбанк, Правекс банк, ПУМБ, Міжнародний інвестиційний банк, Південний, Акордбанк та Кристалбанк. Однак ми заохочуємо усіх брати участь у тестуванні!
- Чи є плани на майбутнє для розширення функціоналу в Дії соціальними сервісами?
Ми постійно переосмислюємо та розширюємо функціонали, орієнтовані на людей та сім’ї, які потребують соціальної підтримки. І, звісно, в планах є додати соціальні сервіси в Дію.
Але спершу хочу згадати про ті сервіси, які вже доступні там. Більшість із них стали можливими завдяки Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (ЄІССС), яка розбудовується з початку повномасштабного російського вторгнення.
По-перше, у Дії можна стати кандидатом в усиновлювачі, подати заяву на призначення або перерахунок пенсії. Крім того, доступні сервіси для ВПО.
А ще на порталі доступні 4 види соціальної допомоги — при усиновленні дитини, дітям з інвалідністю та людям з інвалідністю з дитинства, людині, яка доглядає за хворою дитиною, а також допомога на дітей одиноким матерям. Щоб їх отримати, раніше людям доводилося збирати довідки та вичікувати у чергах. А зараз це можна оформити, не виходячи з дому. Серед нових послуг — спрощена заява на отримання субсидії на оплату комунальних послуг, газу та палива. До оновлення такий процес займав пів години, а тепер це можна зробити просто за 10 хвилин.
Щодо 2025 року, то «привідкрию завісу»: зараз разом із партнерами, Програмою EGAP, працюємо над рішенням, яке прийде на заміну паперовим посвідченням і матиме відображення в Дії у вигляді, наприклад, QR-коду. Тобто люди зможуть скористатися соціальною підтримкою, на яку претендують, державними послугами або навіть бізнесу без паперів. Розпочнемо з пілотного проєкту, після чого плануємо масштабуватися.
- Як відкриті API та інформаційні обміни між реєстрами допомагають удосконалити процес надання соціальної підтримки?
Ми працюємо над розбудовою Єдиної системи, яка дозволяє швидко і точно надавати соціальну підтримку. Із 100+ необхідних інформаційних обмінів уже працює понад 40. Вони містять інформацію про різні види соціальної допомоги, реєстрацію ВПО, підтримку людей з інвалідністю, боротьбу з гендерно зумовленим насильством та облік дітей-сиріт. Це не лише спрощує роботу фахівців, а й мінімізує корупційні ризики, забезпечуючи прозорість процесів.
Важливим кроком стало впровадження відкритих API, які забезпечують доступ до даних через дашборди, що розміщені на сайті ДП «ІОЦ Мінсоцполітики України», а також у майбутньому — на сайті міністерства. Вони також дублюються на порталі відкритих даних. Для тестування публічного API обрали набір даних про ВПО, оскільки він є найбільш запитуваним і раніше не публікувався.
Ми також створили аналітичний кластер, що об’єднує міністерство, ДП ІОЦ, Національну соціальну сервісну службу, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та інших користувачів системи, і працюємо над створенням комплексної аналітичної підсистеми для звітів, прогнозування та моделювання із застосуванням штучного інтелекту.
- На які ще тренди спирається команда у цифровізації соціальної сфери? Наприклад, ми дізналися, що використовуєте штучний інтелект.
Звісно! Цифровізація соціальної сфери в умовах повномасштабної війни стає просто необхідністю, тож маємо оптимізувати та автоматизувати процеси, щоб ефективно обробляти дані та реагувати на потреби громадян.
За експертної підтримки Deloitte ми розробили Стратегію цифрового розвитку соціальної сфери до 2027 року. В цей документ ми заклали усі попередні напрацювання та міжнародні тренди. Тож орієнтуємося на прозорість, відкритість та інклюзивність, а ще спрощення взаємодії «громадськість — бізнес — органи соціального захисту населення».
Крім того, передбачаємо поєднання різних інструментів і стратегій, таких як-от реінжиніринг процесів, дизайн-мислення, збір різних позицій та аналітику даних.
У межах Стратегії провели інформаційний аудит за участі DTA та BRDO, що дозволив визначити пріоритетні набори даних для розширення і створення нових джерел інформації. Це стало основою для формування рекомендацій щодо вдосконалення наборів відкритих даних.
Щодо штучного інтелекту, то наша команда AI вже активно використовує. Так, розпочали співпрацю із компанією Synthesia, яка розробила платформу, що дозволяє генерувати відео за допомогою штучного інтелекту. Колеги створюють відео для фахівців соціальної сфери про особливості цифровізації та роз’яснюють останні оновлення у функціоналах. Ми потестували такий формат і отримали позитивний зворотний зв’язок, тож продовжуємо ще активніше.
