Чи дійсно Україна — одна із лідерок у розвитку фінансової інфраструктури у світі? Чи призупинила війна роботу над технологічними інноваціями, зокрема у платіжній сфері? Та якої підтримки потребує бізнес, зокрема жінки-підприємниці?
Про це та інше ми запитали у Світлани Чирви, віцепрезидентки, регіональної менеджерки Visa в Україні та Молдові.
- Світлано, за останній рік ми чули багато відгуків від українців – як користувачів, так і підприємців, які виїхали через повномасштабне вторгнення, – про те, що українські компанії, у тому числі фінансові, виявилися на крок попереду багатьох європейських колег, більш гнучкими та інноваційними. Чи погоджуєтеся ви з цим?
На мою думку, наші компанії були готові до будь-яких викликів та нестандартних ситуацій. Пандемія коронавірусу підготувала нас з точки зору дистанційної роботи, а також цифрових сервісів. Також за рівнем розвитку cashless economy ми і до війни випереджали деяких європейських колег.
Звісно, на початку повномасштабної війни бізнес ще був зосереджений на безпеці. Йдеться про потребу забезпечити безперебійність роботи, додаткові заходи боротьби з шахрайством і різними ризиками. Це ще додатково підсилило базу для подальшого розвитку бізнесу.
Українські компанії дуже гнучкі. Приміром, на початку вторгнення потрібно було приймати лише безготівкові розрахунки через проблеми з інкасацією, і бізнес швидко до цього адаптувався. У нас і до цього етапу війни були краще розвинені сервіси, а після лютневого вторгнення компанії не зупинилися і продовжили реалізовувати нові ідеї. Зокрема, втілювалися хмарні рішення, які допомагали переводити бізнес у віртуальне середовище, безпечно зберігати дані та оброблювати транзакції. Тобто, я вважаю, що ми були дуже розвинені як країна і до повномасштабної війни, а ті труднощі, з якими стикнулися у 2022 році, тільки пришвидшили просування вперед.
- Тобто, можна сказати, що війна навіть пришвидшила інновації в Україні? Над чим працювала Visa, зокрема?
Загалом, я вважаю, що всі цифрові сервіси у нас в країні з’являються, щоб доповнювати один одного. Саме тому банківська система тісно переплітається з багатьма державними сервісами, наприклад, можливість ідентифікації клієнта за допомогою Дія. Тож саме у цьому напрямку з’являється найбільше проривних рішень.
Дуже важливим став розвиток хмарних сервісів, що почався ще до вторгнення. Це дозволило перенести фізичну інфраструктуру у безпечне середовище. Адже ніхто не знає, що буде завтра з цією інфраструктурою. З’являються і хмарні рішення для обробки платежів, видачі віртуальних карток і ідентифікації особи. Це дуже важливо і актуально для наших співгромадян, які змушені були виїхати за кордон. Це можливість для них отримати чи перевипустити картку або ж зручно надіслати грошовий переказ.
Якщо говорити про нас, то Visa запустила зручний сервіс транскордонних переказів за номером телефону. Більше не обов’язково знати номер картки отримувача, достатньо лише номера мобільного. А отримувач може прив’язати до номера картку того банку, в якому йому зручно отримати переказ. В Україні цей сервіс є доступним для 80%+ клієнтів банків. Серед споживачів він користується значним попитом, оскільки це зручно, швидко і не вимагає додаткових зусиль.
Також у партнерстві з Онлайн Касою ми запустили інтегрований у Telegram сервіс для отримання платежів малим та середнім бізнесом. Я впевнена, що таких сервісів буде ставати все більше, і вони будуть адаптовані під кожен окремий канал продажів.
Таке рішення для МСБ як Visa Tap to Phone вартує окремої уваги. Нещодавно з колегами ми говорили про те, що необхідно надавати більше інформації клієнтам про цей сервіс на місці розрахунку. Коли споживач приходить і бачить в точці продажу термінал, він розуміє, що може тут розрахуватися безготівково. Якщо ж не бачить, може відмовитись від покупки у цьому місці, навіть не здогадуючись, що на телефоні у продавця встановлений продукт Tap to Phone і що продавець може за допомогою смартфону прийняти платіж з картки.
Проникнення цього сервісу вже зараз достатньо високе, чимало банків (наприклад, Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк тощо) вже зробили його доступним для торговців. Тож наступний етап – можливість фіскалізації. Регулятор також приділяє цьому увагу, щоб зменшити частку “сірої” економіки. Тому невдовзі Tap to Phone буде виконувати не тільки функцію приймання платежів, але й формування податкової звітності.
Окрім цього, Visa сприяла запуску сервісу PayPal в Україні, а також міграції «ПриватБанку» у хмару завдяки рішенню Visa Cloud Connect.
- Чи пришвидшився перехід на cashless в Україні у минулому році, за даними Visa?
Як я вже казала, Україна була і раніше дуже розвинена з точки зору cashless economy. Звичайно, минулого року в певні періоди частка безготівкових розрахунків зростала суттєво, в деяких регіонах чи в залежності від сезонності – зменшувалася. Але, в цілому, однозначно за останній рік є приріст.
Також варто зазначити, що на динаміку безготівкових транзакцій дуже сильно впливають обсяги певних операцій. Наприклад, якщо ми говоримо про перекази з картки на картку в межах України, то, порівняно з лютим 2022 року, приріст на своєму піку (у травні) становив 146%. Зростання об’єму Р2Р-переказів поза Україною було ще більш помітним: за лютий – липень 2022 середня денна сума операцій з картки на картку порівняно з довоєнною зросла на понад 1000% (пік у червні – 1467%). Це ситуативний показник, але він впливає на загальний показник карткових розрахунків.
Зняття готівки також мало сплески і падіння, що було обумовлено рішеннями регулятора та необхідністю виїхати за кордон. В Україні, порівняно з лютим 2022, денний обсяг зняття готівки у березні того ж року просів до 58%, але стабільно зростав і в липні 2022 становив 80% від лютневого показника. За кордоном же обсяг зняття готівки зріс (найбільші стрибки – у березні 2022 (633%) та травні (846%), у липні показник сягнув 466%. Звісно, це тимчасові тренди, і якщо завтра українці будуть повертатися додому, то ми побачимо інші. Але загалом рівень cashless звичайно підріс.
- Visa запускає багато ініціатив для підтримки підприємців. Які з них були найбільш результативними?
Якщо ми говоримо про наші стратегічні цілі як компанії Visa, то підтримка МСБ дійсно є одним з пріоритетів. Адже більш ніж 90% світової економіки складають саме його представники.
З 2020 року Visa взяла на себе зобов’язання допомогти 50 мільйонам малих бізнесів по всьому світу, а також перейти на цифрові оплати і зробити сервіси, які пропонують МСБ, діджитальними. Наразі ми вже майже досягли своєї мети. Саме в рамках цієї ініціативи ми підтримували фінтех-стартапи, зокрема, завдяки глобальному хакатону Visa Everywhere Initiative. Фінтехи можуть брати участь у конкурсі на розробку рішень, а Visa надає їм фінансову підтримку, можливість підключитися до різноманітних API і інше. Наразі відкритий прийом заявок на VEI 2023.
Хочу окремо відзначити підтримку жіночого лідерства. Глобальну ініціативу She’s Next Empowered by Visa ми запустили в 2019 році та успішно реалізовуємо її в Україні. З 2020 року ініціатива охопила більше 7 тисяч підприємниць по всій Україні.
Так, минулого року, у партнерстві з Projector Creative & Tech Foundation ми профінансували 56 освітніх грантів для українських жінок, які отримали можливість освоїти нові спеціальності – IT Project Management, Motion Design, Mobile Application Development тощо. Також, двом з них надали можливість пройти оплачуване стажування у Visa.
У цьому році в рамках поточного етапу програми (ми стали партнером Міністерства цифрової трансформації України і мережі бізнес-центрів Дія по реалізації візійного жіночого акселератора «Відважна». На участь в акселераторі подали заявки майже 5 000 жінок. Навчання триває три місяці, а найкращі проєкти зможуть отримати гранти та менторську підтримку.
У нас також є окремі продукти для бізнес-середовища, які підтримуються консьєржем і надають додаткову допомогу. Наприклад, коли підприємець відкриває рахунок, йому додатково можуть запропонувати консультаційні послуги, такі як нотаріальне завірення документів, дизайнерські, кур’єрські послуги тощо. Тобто, ми безкоштовно надаємо певний перелік додаткових сервісів клієнту для того, щоби вирішити частину питань на старті бізнесу.
- Чи дійсно є потреба виокремлювати жіноче підприємництво? І чи змінилася ситуація з жіночим лідерством в Україні за останні роки?
На попередній роботі ми проводили дослідження щодо того, хто приймає рішення в домогосподарствах. Виявилося, що чоловіки ухвалюють рішення лише щодо купівлі автомобіля або певної техніки. Решта рішень приймається жінками. То ж напрошується висновок, що в українок завжди була своя думка про все, але їм бракувало доступу до ухвалення найвищих, найважливіших рішень.
З роками змінилося лише те, що жінок, які прагнуть бути незалежними фінансово, розвиватися, отримувати освіту і досягати висот, стало ще більше. І надзвичайно важливо їх у цьому підтримувати. З чого почати бізнес, де взяти на це кошти, як налагодити співпрацю з банком – це ті питання, відповіді на які жінка не відразу може знайти. Тому ми вважаємо за необхідне інвестувати час та ресурси саме у цьому напрямку. Нам здається, що тут ми можемо бути корисними.
- Підвищення фінансової грамотності – у фокусі всіх програм, які реалізовує Visa. Хто, на вашу думку, має цим займатися – банки, компанії на кшталт Visa, держава через спеціальні освітні програми?
Ми дійсно приділяємо багато уваги фінансовій грамотності. Якщо є можливість прямо або опосередковано прочитати якісь лекції, поділитися баченням розвитку чи підтримати інновації, то ми залюбки беремо участь у таких проєктах.
Як на мене, Міністерство освіти, в першу чергу, має переглянути програму, за якою сьогодні навчаються школярі. Мій син, наприклад, користується карткою вже три роки, з 11 років. Якщо потрібно оплатити покупку чи сплатити за проїзд, він користується виключно карткою. Знання та навички з користування безготівковими розрахунками необхідно давати дітям з раннього віку. Програми у вузах – це вже запізно, це вже сформовані люди, які повинні дізнаватися, як відкрити свій бізнес і що для цього треба, що таке еквайринг і які є кредитні програми тощо. До цього часу у них вже повинні бути знання про те, як працюють гроші, як користуватися карткою, на чому заробляють банки і так далі.
- Нещодавно Visa підтримала Ukrainian Fintech Awards – щорічну премію для гравців фінтех-ринку. Чому, на вашу думку, такі ініціативи – важливі для ринку?
Фінансова екосистема – дуже різноманітна. Вона включає в себе не тільки банки, а й фінансові компанії, фінтехи, страхові компанії – дуже багато гравців, які своїми продуктами рухають цей ринок вгору. Ми, звичайно, за прогрес та інновації в платіжній сфері, і нам важливо допомагати гравцям фінтех-сектору рухатися вперед. Особливо у період повномасштабної війни. Компаніям було складно, але вони продовжували реалізовувати нові проєкти, і ці проєкти мають бути відзначені, вони повинні продовжувати розвиватися, підтримувати економіку і наближати перемогу.
Ukrainian Fintech Awards – це гарний майданчик для обміну думками, ідеями, досвідом, досягненнями, що допомагає і підвищити впізнаваність продуктів, і розвивати нетворкінг між гравцями фінансового сектору.
- Які фокуси роботи в Україні на 2023 рік визначила Visa?
Перш за все, плануємо залишатися надійним партнером для фінансового сектору, бізнесу і, звичайно, держави. Оскільки сьогодні важлива не тільки безперебійна робота, а й технологічні новинки. Ми цінуємо співпрацю з урядом, зокрема в особі Мінцифри, адже дуже багато саме технологічних рішень допомагають нашим співвітчизникам, які змушені були виїхати за кордон, отримати доступ до фінансів. Важливими зараз є і програми з відбудови. Ми вважаємо за необхідне допомагати в процесі реалізації таких рішень.
Також ми робимо все для того, щоб безготівкові розрахунки розвивалися в Україні, а cashless economy зростала.
