В першій частині інтерв’ю Артем Щербина, директор з інвестицій в компанії Capital Times, розповів, які тренди в економіці стануть ключовими наступного року та чому ера дешевих грошей у світі закінчилася. У другій частині FinTech Insider розпитав у експерта, чи готові іноземні інвестори заходити в Україну, які тренди в економіці впливатимуть на банки та їх клієнтів у 2024, а також які інструменти інвестування доступні зараз українцям.
- Які інструменти інвестування зараз доступні в Україні, враховуючи діючі обмеження?
В Україні розвиваються ОВДП – держава залучає кошти на фінансування своїх потреб. Це абсолютно нормальний інструмент, державі дійсно потрібні кошти, ми знаходимося у стані війни. Україна залучає кошти через ОВДП і від міжнародних партнерів, і пропонуючи громадянам, бізнесу та банкам. У наступному році Мінфін планує випустити в валютному еквіваленті облігацій на 11 мільярдів доларів. Це дуже багато. Це стане рекордною емісією за всі роки незалежності України. Але ця емісія буде по суті просто перекредитуванням, тому що погасити треба близько 12 мільярдів доларів, тобто навіть не буде ніякої доданої вартості.
Моя порада для розгляду: якщо Нацбанк буде утримувати стабільну відсоткову ставку, як він декларує, тобто 15% без змін протягом року, то ОВДП є достатньо непоганим інструментом для бізнесу, в першу чергу, для утримання ліквідності, яка на разі не потрібна. Банки пропонують менші відсотки. А ось для населення ОВДП – не супер інвестиція, особливо враховуючи ризики і можливу девальвацію та інфляцію.
Що ще є? Як не дивно, гарно себе поводить зараз ринок нерухомості. Якщо ми говоримо про довоєнний час, то бум спостерігався на заміську нерухомість і нерухомість бізнес-класу. Зараз ми бачимо бум на зовсім інший сегмент – це смарт-квартири площею від 17 до 30 квадратних метрів. На цей сегмент дійсно є попит, туди інвестують кошти і заробляють 20-30% річних, навіть зараз. Смарт-квартири будують в не дуже високих будинках, 5-8 поверхів, і найчастіше вони мають уже підземні парковки або укриття. Тобто, це по суті новий сегмент будинків, і на них буде попит. Нерухомість – “живий” ринок. Держава пропонує інструмент “єОселя”, який дозволяє також підтримувати його. Щоправда, попит я бачу переважно у Львові та частині західних областей, Вінниці і Києві.
Ще є Defence Tech, куди можуть зайти і приватні інвестори. Цей сегмент зараз розвивається в тому числі через такі інструменти, як синдикати, тобто спільне інвестування стартапів. В основному кошти йдуть на R&D. І залишається сподіватись, що технологія буде цікава Укроборонпрому, бо це відразу контракт на великі обсяги. Такі компанії дійсно активно залучають кошти.
Ще один сегмент для бажаючих інвестувати в бізнес – МСБ зараз активно шукає фінансування на свої експортні рішення. Це може бути цікаво, це не просто про інвестування і отримання доходу, це співучасть у бізнесі та його розвиток. Зараз це актуально, і повірте, в Україні дуже багато проектів, які можуть мати успіх за кордоном.
Якщо ми говоримо про ринок цінних паперів, то це лише ОВДП. Я не ризикну вам радити купувати акції українських компаній, тому що кожного місяця багато з них потрапляють в санкційні списки з тих чи інших причин.
Ще є єврооблігації України. Їх активно піарили різні інвестиційні компанії за місяць до вторгнення, і люди їх купували. Я особисто відмовляв, але деякі клієнти не послухали. Один із клієнтів купив певну кількість за ціною 90 доларів за облігацію, а на кінець минулого року їх вартість складала 20 доларів за облігацію, зараз – десь під 40. І вони вже ніколи не будуть 90. Треба визнати, що довоєнні єврооблігації України вже ніколи не будуть погашені на 100% від їх вартості, в найкращому випадку ще буде 50-70% від вартості.
- Чи цікаво іноземним інвесторам інвестувати в Україну вже зараз?
Якщо коротко, то ні. Але завжди є “але”. Які інвестиції є зараз? Перше – це іноземні інвестори, які реінвестують у свої бізнеси. Наприклад, Nestle, Coca-Cola, Kronospan, ArcelorMittal. Тобто, це певні корпорації, які вже працювали в Україні, вони інвестують в релокацію або у відбудову своїх потужностей. Це невеликі гроші, можливо до 500 мільйонів доларів. В рамках глобальної економіки і бізнесу це мало.
Також інвесторами є міжнародні фінансові організації, які фінансують різні проекти в Україні. Це грантова підтримка, наприклад, ЄБРР, USAID. Це дуже важливо, тому що це підтримка малого бізнесу.
Зазначу, що хороший фінансовий ресурс є в українських корпорацій. Вони можуть виступати інвесторами. Я думаю, що до кінця цього або наступного року ми побачимо декілька досить великих для України угод між українськими компаніями. Є ряд корпорацій в Україні, які мають закордонних інвесторів. Через обмеження вони зараз не можуть вивести капітал з України. Тож у них є можливість розширювати свій бізнес тут. Вони готові розглядати різні пропозиції вже зараз. Окрім корпорацій із закордонними інвесторами, є великі українські корпорації – Rozetka, Нова пошта. У них є кошти для фінансування бізнесів. Тож якщо банки не розширятимуть кредитування, найближчим часом великі корпорації відкусять у них частину ринку.
На прямі іноземні інвестиції в Україну поки попиту немає. Виключення – це оборонна галузь. Rheinmetall, BAE Systems офіційно виходять на український ринок. А також будівельна галузь – логічно заходити сюди вже зараз, адже відбудова є, зокрема знищеної інфраструктури.
Українське айті також цікаве іноземним інвесторам. Оцінка бізнесу українського айті-аутсорсу, який вже пережив майже два роки повномасштабної війни, втримав команду і продовжує генерувати прибуток, впала, а значить це може бути цікаво для інвесторів.
В інших галузях чекати іноземних інвесторів поки зарано, якщо тільки ті ж банки не допоможуть у посередництві зі страховими компаніями. Страхування безпекових ризиків – це ключове.
Є також фонди на кшталт Horizon Capital. Фонд акумулює інвестиції через певні інструменти спільного інвестування. Але знову ж таки, дві компанії, в які Horizon Capital уже інвестував, мають українських засновників, але залучили кошти для розширення на іноземних ринках. Тобто ці кошти не заходять в Україну.
- В першій частині інтерв’ю ви казали, що банки – ваші клієнти. А чи можуть банки стати конкурентом і пропонувати своїм клієнтам консалтинг щодо інвестицій та інструменти для інвестування?
Я вважаю, що банки – єдині, хто може перезапустити фондовий ринок України. Вони мають ресурс для розробки інструментів. Більше того, я у спілкуванні з банками пропоную співпрацю в розвитку сервісів, враховуючи нашу експертизу. Коли в Європі ставка була нульовою, потік депозитів просто зупинився. Тоді банки створили так звані структуровані продукти, вийшли на ринок капіталу, розробили власні технологічні рішення. До лютого 2022 року Україна теж рухалася цим шляхом – monobank і Sense запустили застосунки для інвестицій.
Я бачу, що банки теж це розуміють, але в них поки що немає експертизи, і навряд чи її вдасться виростити всередині. Конкурувати з банками недоцільно, я б шукав рішення разом створити правильний інструментарій і розвивати фондовий ринок всередині. Тому що кожен вихід за кордон – це додаткові витрати самого клієнта, питання з оподаткуванням. Якщо розвивати такий інструментарій, який буде цікавий тут, то чому б і ні.
- Які ще напрямки для банків можуть стати перспективними, враховуючи світові тренди?
Ідентифікація – це мейнстрім, KYC і KYA. Останнє вже є в Європі, в нас поки що ні. Це аналіз не лише клієнта, а й його активів. Це відкриває набагато ширші можливості.
Наступне – інформування та саппорт клієнтів навіть з такими питаннями, як сплата податків. У США є багатомільярдна компанія Intuit, яка починала з такого, а зараз це по суті персональний асистент і універсальний гаманець. Це фінтех, без якого американці вже не уявляють свого життя. Наприклад, перед тим, як взяти кредит, клієнт може перевірити свою кредитну історію через Intuit та свої шанси на отримання позики в тому чи іншому банку.
Якщо ми говоримо про крипту, то я б поки не радив банкам з нею працювати. Це буде колись, але спочатку треба дочекатися крутих реалізованих проектів за кордоном, а потім дивитися в цю сторону тут.
Ну і банки мають інвестувати в кібербезпеку. Зараз це надзвичайно актуально.
- Які тренди в економіці найбільше впливатимуть на банки та їх корпоративних клієнтів у 2024 році?
В Україні це буде, по-перше, зростання інфляції до близько 12%. Також бізнесу треба закладати високу ймовірність девальвації гривні на 10-15%, приблизно до рівня 40 гривень за долар на кінець року. Для цього є певні об’єктивні фактори, такі як зменшення обсягу міжнародної допомоги. Навіть якщо нам виділять її у тому обсязі, який закладає Нацбанк, а це дуже оптимістична оцінка, то надлишку грошей у нас все одно не передбачається. А це значить, що у Національного банку буде менше можливостей поповнювати резерви, а це, в свою чергу, значить, що у Нацбанку буде менше можливостей утримувати курс адміністративним методом.
З точки зору інвестицій не прогнозую чогось нового. Можливо держава, інвестори і різні фонди придумають дійсно цікавий інструмент для підтримки оборони, це було б логічно і в цьому всі зацікавлені. Це можуть бути синдикати або щось інше. Можливо банки вийдуть з якимись інвестиційними продуктами. Навряд чи буде знято обмеження на виведення капіталу, хіба що буде збільшено трохи ліміт.
Математично, якщо враховувати наші прогнози, то гривнева інвестиція наступного року має приносити не менше 27% річних. Це орієнтир щодо того, куди було б цікаво інвестувати в гривні. У валюті це 12% річних.
Тому з точки зору інвестицій я раджу облігації, тому що це стабільна дохідність незалежно від отриманої допомоги з-за кордону або заяв політиків.
- Останнє, але не менш важливе питання пов’язане з фінансовою грамотністю в Україні. Для такої компанії як ваша це також важливо. Як сприяти зростанню фінграмотності в Україні і хто може стати драйвером у цьому питанні?
Фінансову грамотність треба підвищувати постійно. Те, що я бачу зараз в Україні, це активізація процесу в цьому напрямку, починаючи зі шкіл. Банки влаштовують зі свого боку семінари про інвестиції для клієнтів. Тобто рух є, але він дещо не скоординований, немає загальної стратегії. На мою думку, маркетинг є тим інструментом, який треба використовувати для різноманітних активностей з підвищення фінансової грамотності.
Хочу відзначити проект iPlan Любомира Остапіва, вони роблять дуже багато в цьому напрямку. Ми зі свого боку також клієнтам розповідаємо та пояснюємо. Проблема в тому, що ми знаходимося в Києві, де це видно та доступно. В інших містах цього менше або немає взагалі. Тому треба фокусуватись на регіональному просвітництві.
