Ольга Черевко, керуючий партнер юридичної компанії GLS
У серпні минулого року Державна податкова служба (ДПС), як компетентний орган України, приєдналася до Багатосторонньої угоди MCAA CRS, яка запроваджує стандарт автоматичного обміну інформацією між країнами-учасницями, яких вже більше 110. У зв’язку з цим восени минулого року Верховною Радою було розроблено законопроект №8131 для внесення змін в законодавство України, що дозволить автоматичному обміну запрацювати. Наразі цей законопроект було ухвалено, тож автоматичний обмін таки запрацює в Україні.
Спочатку розберемося, що ж таке CRS?
Простими словами – це процедура, за якою фінансові установи держав-учасниць збирають інформацію про фінансові рахунки податкових резидентів держав-учасниць, а податкові органи держав-учасниць обмінюються між собою цією інформацією.
Для чого запроваджено в світі автоматичний обмін інформацією?
Такий полегшений доступ до інформації для податкових органів різних країн має забезпечити податкову прозорість та стати ефективним інструментом для контролю своєчасного та правильного декларування доходів резидентів країн-учасниць, отриманих за їх межами з метою виявлення незадекларованих доходів, що знаходяться за кордоном, та для боротьби з ухиленням від сплати податків.
Чи відбувався обмін інформацією до запровадження стандарту CRS та що змінює стандарт?
Країни і раніше могли отримувати фінансову інформацію по своїм податковим резидентам з інших країн. Але до появи стандарту CRS це відбувалось за запитом. Тобто коли одна країна, яка зацікавлена в отриманні інформації по своєму податковому резиденту (фізичній особі чи компанії), зверталась до компетентних органів іншої країни на основі двосторонніх договорів про взаємодопомогу у правових відносинах із запитом про надання конкретної інформації по конкретній особі.
Країна, яка зверталася із запитом, по-перше, повинна була мати двосторонній договір з іншою країною та підстави (кримінальне провадження проти особи, наприклад), по-друге, повинна була в запиті зазначити, яку саме інформацію вона хоче отримати.
Наразі ті країни, що долучилися до стандарту, отримують в автоматичному режимі певний об’єм інформації по фінансовим рахункам всіх своїх податкових резидентів з усіх країн-учасниць в форматі Big Data. Таким чином, після того, як стандарт запрацює в Україні, ДПС України почне отримувати агреговану інформацію від багатьох країн по всім своїм резидентам, що дозволить аналізувати її на предмет іноземних доходів та коректної сплати податків.
На які фінансові рахунки та яких осіб розповсюджується автоматичний обмін?
Частіше за все фінансові рахунки, по яким буде відбуватися обмін, це банківські рахунки. Хоча, насправді, поняття фінансових рахунків набагато ширше, тобто під обмін потраплятимуть так само рахунки у платіжних системах, рахунки у депозитарних установах, інвестиційні рахунки в банках, інвестиційних компаніях, фондах сумісного інвестування тощо.
Підзвітними будуть рахунки як фізичних, так і юридичних осіб податкових резидентів країн-учасниць CRS. Є поріг залишків на рахунку на кінець року для того, щоб він вважався підзвітним і інформація по ньому підлягала обміну. Цей ліміт складає 250 000 доларів. По суті це означає, що інформація по рахункам з меншими залишками на кінець року не підлягатиме обміну. Але, на мою думку, дуже покладатися на це не варто, бо якщо хоч раз на рахунку залишки перевищували цю суму, то рахунок вже могло бути визнано підзвітним. У такому випадку ніякої гарантії, що інформація не буде передана, навіть якщо на кінець року залишки менше, немає.
Коли відбудеться перший обмін?
Перший обмін відбудеться вже у 2024 році за звітний період 2023 року. Україна почне перевірку рахунків на предмет підзвітності для автоматичного обміну інформаціє з 1 липня 2023 року, тому у 2024 році Україна направить інформацію іншим країнам-учасницям за півроку. Але оскільки інші країни-учасниці CRS збирають інформацію з початку 2023 року, то велика вірогідність, що Україна отримає інформацію за весь 2023 рік.
Доступ до інформації по закордонним рахункам фізичних осіб резидентів України
Автоматичному обміну підлягатиме: ім’я власника рахунку, дата народження, адреса проживання, податковий номер, номер банківського рахунку, залишок коштів на кінець року, загальна сума доходів від фінансових активів за звітний період (по суті це оборот по рахунку).
Доступ до інформації по рахункам українських компаній або іноземних компаній, якими володіють фізичні особи резиденти України
Автоматичному обміну підлягатиме інформація:
- по рахункам українських компаній, відкритим в банках фінансових установах країн-учасниць (назва, адреса, податковий номер, номер рахунку, залишки на кінець року та обороти за рік);
- по іноземним компаніям, де бенефіціарами (контролюючими особами) є українські податкові резиденти, але за умови, що такі компанії є пасивними. Пасивними компаніями вважаються компанії, в яких пасивні доходи складають більше ніж 50% від валового доходу. Інформація, що передаватиметься: назва, адреса, податковий номер, номер рахунку, залишки на кінець року та обороти за рік, контролююча особа та її дані.
Чи може податкова отримати інформацію окрім тієї, що надсилається в автоматичному режимі?
Закон розроблено для забезпечення імплементації Україною Багатосторонньої угоди з обміну інформацією, що окрім автоматичного обміну згідно CRS (Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки) передбачає Стандарт обміну інформацією за запитом – EOIR між країнами-учасницями угоди для податкових цілей.
Відповідно, за запитом компетентні органи можуть отримувати набагато ширшу інформацію по рахункам конкретних платників податків в інших країнах, ніж та, що передається в автоматичному режимі. Окрім інформації по залишкам коштів та оборотів, може бути передана інформація по руху коштів, структурі власності по компаніям українських бенефіціарів, тощо.
Що зміниться при роботі з українськими банками для фізичних та юридичних осіб?
Приєднання до CRS означає не тільки отримання інформації Україною з інших країн, але й передача інформації Україною до країн-учасниць. Тому закон покладає певні зобов’язання на фінансових агентів, які мають звітувати по фінансовим рахункам. Здебільшого це буде стосуватися українських банків, бо на них покладено обов’язок вимагати від власників рахунків документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства, а власник рахунку зобов’язаний повідомляти банк про зміну статусу податкового резидентства та надавати документи та інформацію за запитом банку для встановлення його податкової резидентності.
Якщо інформація клієнтом не надається, то банк має право в односторонньому порядку закрити рахунок клієнта. Починаючи з 1 липня 2023 року всі фізичні та юридичні особи при відкритті рахунку в українському банку будуть заповнювати додаткові форми з даними про податкову резидентність та надавати документи, що її підтверджують. Це має бути офіційний документ, що підтверджує місце проживання по фізичним особам, або, наприклад, довідка про податкову резидентність по іноземним юридичним особам.
По існуючим рахункам банки будуть проводити перевірку в два етапи: протягом 2023 року – рахунки фізичних осіб з вартістю вище 1 млн. дол., протягом 2024 року – для рахунків фізичних осіб з вартістю нижче 1 млн. дол. та рахунків компаній.
Висновки
Приєднання України до CRS надає суттєвий інструмент податковій для виявлення порушень щодо декларування закордонного доходу та сплачених з нього податків. Так, наприклад, якщо фізична особа має рахунок за кордоном та отримує туди дохід, то аналіз наданої інформації в рамках CRS з легкістю допоможе виявити порушників, які такий дохід не декларують.
Те саме стосується банківських рахунків контрольованих іноземних компаній, які часто використовуються фізичними особами-резидентами України для інвестицій, і якщо такі компанії отримують більше 50% пасивного доходу (дивіденди, проценти), то інформація по таким рахункам КІК також буде передаватися в податкові органи України. Отримання фінансової інформації по КІК забезпечить ДПС інструментами контролю за дотриманням правил КІК, що набули чинності вже з початку минулого року.
І нарешті – питання щодо можливого отримання інформації по рахункам біженців в українських банках країнами, де такі особи отримали прихисток та вже стали податковими резидентами. По суті, якщо сама особа не визнає себе резидентом іншої країни, то в українського банку не буде підстав вважати її нерезидентом, оскільки банк не може знати, де вона фактично проживає. Але якщо особа вирішила все ж таки лишатися в іншій країні та стала там податковим резидентом, то відмічати себе як податкового резидента України в анкетах банку буде додатковим ризиком подвійного оподаткування доходів, отриманих в Україні і за кордоном.
Моя рекомендація – створювати персональну податкову стратегію в залежності від особистих обставин та все ж таки притримуватися однієї позиції щодо свого податкового резидентства в усіх країнах, щоб в майбутньому гра у “два базари” не зіграла злий жарт.
