З моменту дебюту біткоїну в 2009 році у світі з’явилося понад 10 000 криптовалют. Швидкість, з якою вони розвивалися, змусила країни адаптувати свої податкові системи.
Нещодавно Міжнародний валютний фонд випустив документ, у якому розглянув проблеми оподаткування криптовалют у світі на даному етапі, поки їх використання все ще обмежене. Це важливо для запобігання втраті податкових надходжень і захисту цілісності податкової системи, зазначають в МВФ. Ми зібрали основне із документа.
Класифікація криптоактивів
Погляди на криптовалюти дуже різноманітні. Для деяких перспектива звільнення фінансових транзакцій від нагляду з боку урядів є лібертаріанською мрією. Сальвадор і Центральноафриканська Республіка зайшли так далеко, що визнали біткоїн законним платіжним засобом.
Критики, в свою чергу, вважають криптовалюти не просто марними за своєю суттю, а й прикриттям для злочинів і шахрайства. Вони також вказують на високу волатильність криптовалют. Наприклад, біткоїн злетів з $200 десять років тому до майже $70 000 у 2021 році, а сьогодні вартує близько $30 000.
Незалежно від того, чи зазнають зрештою криптовалюти буму чи краху, потрібен послідовний спосіб їх оподаткування. Ключове питання, наголошує МВФ, полягає в тому, як класифікувати криптоактиви – чи слід їх розглядати як власність чи валюту? Адже коли криптовалюта продається з метою отримання прибутку, приріст капіталу слід оподатковувати так само, як і інші активи. А покупки, здійснені за допомогою криптовалюти, повинні оподатковуватися тими ж податками з продажів, або податками на додану вартість (ПДВ), які застосовувалися б до операцій з готівкою.
Тож МВФ зазначає, що важливим завданням є чітка характеристика криптовалюти для визначення цілей оподаткування. Але це непросто через еволюцію транзакцій з криптовалютами.
Потенційні доходи
Приблизні оцінки показують, що 20%-ий податок на приріст капіталу від криптовалюти міг би зібрати близько $100 млрд у всьому світі на тлі стрімкого зростання цін у 2021 році. Це приблизно 4% світових надходжень від податку на прибуток компаній, або 0,4% від загального збору податків.
Але враховуючи, що загальна капіталізація криптовалютного ринку впала на 63% порівняно з піком кінця 2021 року, податкові надходження скоротилися б. Якби ці втрати були повністю компенсовані іншими податками, відбулося б відповідне зменшення доходів. У більш стабільні часи та з поточним розміром ринку глобальні податкові надходження від криптоактивів, ймовірно, можуть становити менше ніж $25 млрд на рік. Це невелика сума у глобальному розрізі.
МВФ також відзначає важливість питання справедливості. Хоча анонімність криптовалют ускладнює можливість дізнатися, хто саме володіє ними, є ознаки того, що право власності значною мірою зосереджено серед відносно заможних верств населення, хоча криптовалюти є поширеними і серед людей із низькими доходами. Проведені опитування показують, що близько 10 000 людей володіють чвертю всіх біткоїнів.
Що стосується ПДВ, то криптотранзакції мають схожість із готівковими операціями через потенціал приховування від податкових служб. Сьогодні частка покупок, зроблених за допомогою криптовалют, все ще невелика. Але розширення використання одного дня може призвести до ухилення від сплати ПДВ і податків з продажів, що призведе до суттєвого зниження державних доходів. Це може бути найбільшою загрозою від криптовалюти, зазначають у МВФ.
Вирішення проблем
Основна складність оподаткування криптоактивів полягає в тому, що вони є анонімними, кажуть в Міжнародному валютному фонді. Тобто транзакції використовують публічні адреси, які надзвичайно важко пов’язати з окремими особами чи фірмами. Це може полегшити ухилення від сплати податків.
Проблему можна подолати, якщо люди здійснюватимуть транзакції через централізовані біржі, а останні підлягатимуть стандартним правилам відстеження KYC (know your customer, або “знай свого клієнта”) та, можливо, утримуватимуть податки. Багато країн запроваджують саме такі правила, сподіваючись, що дотримання податкового законодавства покращиться.
Однак зобов’язання щодо надання звітності можуть змусити людей використовувати централізовані біржі за кордоном. Щоб вирішити цю проблему, Організація економічного співробітництва та розвитку розробила структуру для обміну інформацією, пов’язаною з криптовалютами, між країнами. Проте до впровадження цієї структури ще далеко, зазначає МВФ.
Небезпека полягає і в тому, що правила можуть спонукати людей все частіше здійснювати транзакції через децентралізовані біржі або безпосередньо через однорангові операції, які жоден центральний керівний орган не контролює. Податковим службам надзвичайно важко проникнути в них.
Враховуючи складність фундаментальних проблем, пов’язаних із анонімністю криптовалют, швидкістю інновацій, величезними інформаційними прогалинами та невизначеністю щодо майбутнього, ситуація в боротьбі за належне включення криптовалюти в глобальну податкову систему поки не змінилася, кажуть в МВФ. Одним із найважливіших кроків є внесення ясності у класифікацію криптоактивів для розуміння цілей оподаткування. Багато країн зараз активно над цим працюють.
