Олександр Драгін, CIO Sense Bank
Блек-аути, кібератаки, логістичні розриви та невизначеність воєнного часу стали для українського фінтеху суворою перевіркою на міцність. У таких умовах операційна стійкість банку стала фундаментальною основою, цілою філософією, яка має бути закладена в системи задовго до того, як станеться перший збій.
У Sense Bank ми сформулювали та реалізували власну стратегію безперервності роботи фінустанови, яка витримала випробування воєнною реальністю. Про ключові інженерні, архітектурні та технологічні рішення, які забезпечують безперебійність сервісів для мільйонів клієнтів – далі.
Resilience by Design
Що таке операційна стійкість? Здатність швидко реагувати на виклики та адаптуватися до змін? Так, безумовно. Вміння передбачати ризики й мати план дій під час їхнього виникнення? І це вірно. Для нас у Sense Bank операційна стійкість, з усією вагою відповідальності перед клієнтом, – це підхід Resilience by Design, коли кожна система, модуль або сервіс ще на етапі проєктування розробляються з урахуванням того, що будь-який зовнішній елемент може відмовити в будь-який момент. Ми перейшли від класичного Disaster Recovery Plan, який передбачає відновлення після «катастрофи», до парадигми безперервної готовності, бо такий підхід диктує як воєнний час, так і специфіка роботи фінустанови.
Ця архітектура тримається на трьох ключових рішеннях. Перше – гібридна мультисайт-архітектура та хмари. Ми більше не працюємо з прив’язкою до єдиного фізичного дата-центру, а побудували географічно розподілену інфраструктуру. Основні сервіси та обчислювальні потужності орієнтовані на хмарну інфраструктуру з рознесенням по різних зонах доступності хмарного провайдера. Ті ресурси, що залишаються On-Premise на території України, максимально «розтягнуті» між різними містами. Це дозволяє гнучко й непомітно для користувача перемикати навантаження в разі фізичної загрози конкретній локації.
Друге рішення – принцип Lift-and-Shift та мікросервісний підхід. Перенесення процесів у хмару для нас не було простим «копіюванням» віртуальних машин. Ми повністю переглянули взаємодію компонентів, щоб мінімізувати мережеві затримки між хмарою, ядром та наземною інфраструктурою. Збій у коді чи аварія в одному некритичному модулі більше не зупиняє всю транзакційну ланцюжкову систему. І останнє – оркестрація бізнес-процесів інституційного рівня. Для управління складними транзакційними ланцюжками ми оновлюємо та масштабуємо платформу оркестрації. Зокрема, ми почали перехід із Community-версії Camunda на Enterprise. Це гарантує промислову надійність, прозорість проходження кожної операції та усуває ризик бізнес-процесів, що зависли під час мережевих збоїв.
Mobile First та енергонезалежна фізична мережа
Стійкість інфраструктури має безпосередньо транслюватися в комфорт клієнта. У нашій стратегії ми чітко розділили цифрові та фізичні канали, зробивши їх взаємозамінними й захищеними. Основне навантаження клієнтських операцій акумулює застосунок Sense SuperApp. Його архітектура побудована так, щоб мінімізувати залежність від важких бек-офісних систем банку. Навіть під час регламентних робіт чи окремих технічних інцидентів у банківській сфері користувачі можуть здійснювати платежі та фінансові операції, отримувати повний спектр послуг.
Втім є операції, здійснення яких потребують візиту до фізичного відділення банку, наприклад, зняття готівки, запас якої краще мати під час блек-ауту. І тут слід зазначити, що відділення Sense Bank є частиною об’єднаної мережі Power Banking. Понад 74 відділення мають потужні промислові генератори для продовження роботи (і банкоматів в них, звісно, теж), обладнані зарезервованими сучасними оптичними каналами зв’язку. Відділення мережі Power Banking можуть працювати без централізованого електропостачання від 3 до 7 діб поспіль.
Еволюція автоматизації та штучний інтелект
Задовго до того, як ШІ став глобальним трендом, Sense Bank був інституцією з високим рівнем автоматизації. Завдяки класичній роботизації процесів банк вивільнив понад 100 FTE (еквівалентів повної зайнятості) від рутинних операцій. Сьогодні ми перейшли на наступний етап гіперавтоматизації, де програмні роботи працюють у синергії з алгоритмами штучного інтелекту, наприклад, RPA виконують рутинну роботу за чіткими правилами: перенесення даних, звірка реєстрів, формування стандартизованих звітів, а ШІ додає когнітивні функції туди, де дані неможливо чітко структурувати: інтелектуальна обробка сканованих документів, юридичних договорів, первинний аналіз заявок та підготовка контексту для швидкого ухвалення рішень ризик-менеджерами тощо. Про це докладно було в попередньому тексті блогу.
Втім, на ролі ШІ у кібербезпеці варто зупинитися детальніше. У сучасних умовах ворог атакує банківську інфраструктуру не лише фізично, а й у цифровому просторі. Кількість DDoC-атак та спроб сканування та спроб експлуатації вразливостей зросла в рази. Крім того постійно зростає кількість і складність фішингових атак. Реактивна модель «збій – пошук причини» під час війни не працює. Тому ми переходимо до проактивного інтелектуального моніторингу та виявлення. У партнерстві з технологічними гігантами ми впроваджуємо штучний інтелект для аналізу мільйонів подій і логів в інфраструктурі банку в режимі реального часу. ШІ дозволяє виявляти відхилення в роботі мережі або алгоритмів ще до того, як це переросте в інцидент, що перетворює моніторинг із реактивного фіксування аварій та кіберподій на проактивну нейтралізацію ризиків.
Отже, операційна стійкість сучасного банку вимірюється тим, наскільки непомітно для клієнта банк долає виклики, а їх буває чимало. Та завдяки Resilience by Design, хмарній мультисайт-архітектурі, гіперавтоматизації та проактивному моніторингу на основі ШІ, Sense Bank забезпечує безперервність своїх послуг і сервісів щодня, бо цей шлях, крім Resilience, ще і про Flexibility.
