Цього тижня стало відомо, що у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт про запровадження в Україні спеціального режиму оподаткування доходів фізосіб, отриманих від додаткового нерегулярного заробітку. Що він передбачає? Чим відрізняється від існуючої спрощеної системи оподаткування? Та чи буде затребуваним серед людей, що періодично отримують додатковий дохід? Про це детальніше в статті.
Існуюча в Україні спрощена система оподаткування підходить для тих, хто веде господарську діяльність на постійній основі. А от для тих, хто має нерегулярні (наприклад, сезонні) підробітки, оформляти ФОП невигідно. Окрім того, деякі побоюються процесу реєстрації, додаткової звітності, перевірок тощо.
За даними Державної служби статистики України, станом на 2021 рік нараховувалося приблизно 3,06 мільйона фізичних осіб (19,5% від загальної кількості робочої сили), які не є офіційно працевлаштованими і не є зареєстрованими ФОПами. Це водії, кур’єри, репетитори, перукарі тощо.
Окремо варто зазначити, що багато водіїв та кур’єрів співпрацюють час від часу з так званими “цифровими платформами”. Так, за оцінками Київської школи економіки, нараховується близько 300 тисяч водіїв, що отримують у рамках цієї співпраці додатковий заробіток. З них лише 4% є ФОПами, а від 63% до 100% не хочуть оформляти статус фізичної особи-підприємця, але готові здійснювати свою діяльність офіційно та сплачувати податки з доходів у межах 5-6% від надходжень.
Саме для таких фізосіб пропонується ввести спеціальний режим оподаткування доходів, отриманих від додаткового підробітку, окремо від основної роботи.
Метою законопроекту є створення умов для отримання додаткового, нерегулярного або незначного доходу без реєстрації фізичною особою-підприємцем при здійсненні окремих видів діяльності (у сфері надання послуг) шляхом запровадження спеціального режиму для сплати податку на доходи такими фізичними особами.
з пояснювальної записки до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності»
Основні положення
Скористатися особливим режимом зможуть фізичні особи, які не є самозайнятими і відповідають низці критеріїв, зокрема, щодо відсутності працівників, видів діяльності тощо. Ставка оподаткування для них складе 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати (трохи більше 1 млн грн). У разі перевищення цієї суми застосовуватиметься ставка 18% до суми перевищення.
Також законопроєктом пропонується:
- визначити поняття “оператор цифрової платформи” та зобов’язати таких операторів надавати податковій інформацію про суми доходів, отриманих фізособами, до яких застосовується спеціальний режим. При порушенні строків подання цієї інформації оператор цифрової платформи притягується до відповідальності;
- зобов’язати особу, яка застосовує особливий режим оподаткування, відкрити спеціальний рахунок виключно в одному банку;
- банк, у свою чергу, зобов’язаний здійснювати передавторизацію операції зі сплати податку за рахунок коштів, що надійшли на спеціальний рахунок фізичної особи, яка застосовує спецрежим. Якщо коштів не вистачає чи вони відсутні, банку необхідно повідомити про це контролюючому органу;
- зобов’язати фізособу, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, використовувати РРО/ПРРО (крім тих фізичних осіб, які провадять діяльність виключно через співпрацю з цифровими платформами).
Загальний ефект від впровадження спеціального режиму оподаткування доходів фізосіб оцінюють в 10 млрд грн надходжень до бюджету.
Відмінності між ФОП та особливим режимом оподаткування
FinTech Insider звернувся до Тетяни Ященко, партнерки Expatpro, з питанням, чим запропонований депутатами особливий режим оподаткування відрізняється від статусу фізичної особи-підприємця. За її словами, перш за все, реєстрація та припинення особливого режиму проводиться в електронній формі безпосередньо у податкових органах. Для отримання ж статусу ФОП необхідно проходити реєстраційну процедуру. Окрім того:
- фізичні особи із використанням спеціального режиму оподаткування суттєво обмежені у виборі видів діяльності;
- ФОП можуть обирати систему оподаткування (різні групи спрощеної системи оподаткування або загальну систему);
- ФОП можуть мати найманих працівників;
- ФОП самостійно ведуть бухгалтерську звітність, облік та сплачують податки, а фізособи на особливому режимі цього не робитимуть;
- фізособи, які використовуватимуть спеціальний режим оподаткування, сплачуватимуть ЄСВ у добровільному порядку;
- фізособи, які використовуватимуть спеціальний режим оподаткування, мають здійснювати розрахунки або тільки через цифрову платформу, або із застосуванням реєстратора розрахункових операцій;
- ФОП може мати необмежену кількість банківських рахунків, а фізособа, яка застосовує спеціальний режим оподаткування – лише один.
Переваги впровадження спеціального режиму оподаткування
За словами Тетяни, 6% податку – невелике навантаження, особливо якщо порівнювати із базовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (18%). До того ж, доходи фізичних осіб, які отримуються із України, мають бути оподатковані ще військовим збором (1,5%).
Додатковий плюс, зазначає юристка, в тому, що такі доходи матимуть офіційний статус, це можна використовувати як підтвердження фінансового статусу. Тож люди, які систематично займаються додатковою діяльністю (підробітком), будуть зацікавлені у цьому.
У той же час, наразі складно порахувати, скільки ж реальних витрат буде в результаті. Все-таки, комісій і супутніх витрат не уникнути (користування РРО, обслуговування банківського рахунку).
“Застосування спеціальних ставок оподаткування для окремих видів діяльності – поширена практика”, – каже Тетяна Ященко. “В цілому, такий підхід застосовують у випадках необхідності стимулювати окремі галузі економіки (або правомірну поведінку). У нашому випадку мова йде взагалі про виведення з тіні частини приватної активності з відносно невеликим навантаженням на фізичних осіб. Формально, ці доходи у переважній більшості випадків не декларуються та із них не платяться жодні податки. Держава зацікавлена у додаткових надходженнях до бюджету, а громадяни отримують законний та «білий» заробіток”, – зазначає юристка.
