Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner
Наразі Державна податкова служба має доступ лише до інформації про відкриття рахунків, а у майбутньому пропонується розширити її контроль за доходами та витратами фізичних осіб. Яким чином? Дослівно: «шляхом надання контролюючим органам доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків», що означає фактичну ліквідацію банківської таємниці. Розберемо детальніше.
ПДФО 18% з переказів на картку – це нова реальність?
Одне із найболючіших питань – чи будуть оподатковуватися ПДФО кошти, які надходять на рахунок фізичної особи, тобто на банківську карту. У Стратегії є пункт 4.2.3(b): «Впровадження заходів, спрямованих на безпеку використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках». А у пункті 4.3.1 написано, що «всі доходи фізосіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізосіб».
З першого погляду може здатися, що все гаразд, адже Мінфін заявляє, що «в тексті відсутні слова про «будь-які надходження на картку фізособи». Але насправді це – чергова маніпуляція.
Чому? Варто прочитати пункт 2 коментаря: «фраза про вимоги щодо «оподаткування доходів, отриманих поза межами підприємницької діяльності» відображає загальні принципи оподаткування, які вже і так існують в діючому податковому законодавстві (в розділі IV чинної редакції Податкового кодексу України)». Щоб зрозуміти, про що тут іде мова, треба звернутися до статті 165 Податкового кодексу України.
Станом на сьогодні, якщо кошти надходять на карту фізичної особи-громадянина системно, а відправник – не ваш родич або не член сім’ї, повинно бути встановлене призначення платежу. Тобто причини, чому кошти ці люди вам перераховують. Наприклад, якщо це позика, то повинен бути договір позики. На такі перерахування Державна податкова служба дивиться, як на доходи фізичної особи, а відповідно – буде обкладати податком з доходів фізичних осіб.
У коментарі Мінфіну є посилання на вже згадану статтю 165 Податкового кодексу України, яка встановлює винятки. У пунктах зазначений перелік коштів, зарахування яких не буде оподатковуватися. Але новини невтішні, адже аналіз положень дає зрозуміти, що не будуть оподатковуватися в основному соціальні і страхові виплати, тобто грошова допомога, певні пільгові виплати від держави, пенсії, стипендії, аліменти, компенсації (у т.ч. за повернення товарів).
Чому наразі податкова не може контролювати рух коштів повністю – тому що у її працівників немає доступу до банківської таємниці. Для цього потрібно отримати рішення суду. Без цього ДПС не має можливості встановити призначення платежу, це дає можливість фізичній особі на запит банку (наприклад, якщо відбувся фінмоніторинг) сказати свою позицію і підкріпити її документами чи підтвердженнями. Державна податкова служба хоче отримати доступ до банківської таємниці, щоб відслідковувати це призначення платежу і суму платежу. Якщо вони будуть бачити, що призначення не співвідноситься з переліком винятків з ПКУ, за це доведеться платитиь 18% до бюджету.
Банківська таємниця – питання минулого?
Спроби детінізації трудових відносин шляхом примусу, а не стимулів – питання для України не нове. Мета зрозуміла, адже бюджет не отримує внески, якщо хтось частину зарплати отримує офіційно, а решту – «у конверті». Деякі ФОПи отримують виплати додатково на карту фізособи і так далі. Можливо, процес відбувався б повільніше, якби не запланована інтеграція у дуже швидкому темпі з європейськими нормами. Ухвалена Нацстратегія доходів – це не початок, адже процес адаптації законодавства України з ЄС розпочався під контролем МВФ ще раніше. На жаль, до цього Україна фактично ще не готова, зокрема, тому що працювати або вести бізнес під час воєнного стану – це великий ризик і збитки, а такі реформи лише сильніше відправлять підприємство у прірву.
Заплановано підключення України до систем відшкодування ПДВ та моніторингу руху акцизних товарів, до обміну податковою інформацією, до системи виявлення шахрайства з ПДВ та європейською системою моніторингу руху акцизних товарів. Тобто інтеграція нашого податкового законодавства з європейською податковою системою. У цьому можна знайти відповідь – чи зникне як явище банківська таємниця? Відповідь – так.
У європейських країнах банківської таємниці не існує вже майже 10 років. Але й підходи там інші. Ще у 2014 у ЄС домовилися про обмін інформацією про банківських клієнтів та їх доходи. Організація економічного співробітництва і розвитку прийняла Єдиний стандарт звітності – CRS (що і означає автоматичний обмін інформацією). Збирається інформація про рахунки клієнтів (компаній і фізосіб), яка передається фіскальним органам своєї країни, а вони, у свою чергу, передають дані податковим органам країни, резидентом якої особа чи підприємство є. Звичайно, CRS передбачає високі вимоги дотримання стандартів збереження персональних даних. Без цього такий обмін не відбувається.
Чи готова Україна забезпечити такий же рівень захисту даних? Ні. Яскраве цьому підтвердження – ситуація з оператором Київстар.
Висновки
На наш досвід, такі реформи під час воєнного стану не допоможуть виконати поставлену мету, а лише посилять рівень тіньової економіки в Україні. Недовіра до контролюючих органів і до банківської системи буде лише зростати. Громадяни і бізнес повернуться до практики готівкових розрахунків, намагаючись вирішувати фінансові питання поза межами банківських установ. Це призведе до відтоку коштів з банківських установ, підсилить «сірий ринок товарів» та збільшить факти напівлегальної виплати зарплати.
Питання часу, коли ДПС отримає доступ до банківської таємниці. Тому нашій спільноті варто активно долучатися до обговорень, щоб потім не стало несподіванкою, що у рамках відкриття банківської таємниці податківці по своєму запиту чи в рамках обміну інформацією отримуватимуть інформацію по рахунках і оподатковувати майже усі надходження.