Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підготувала та передала народним депутатам законопроєкт для вирішення складної ситуації щодо клієнтів української Freedom Finance та їх заблокованих коштів. Ним пропонується внести зміни до законів про санкції, про депозитарну систему та про ринки капіталу.
Як зазначає регулятор, проєкт змін до законодавства, який має системно розв’язати проблему з клієнтами “Фрідом Фінанс”, був розроблений у співпраці з Національним банком, Національним депозитарієм, Розрахунковим центром та урядової Міжвідомчої робочої групи.
У НКЦПФР вважають, що негайне анулювання ліцензії, до якого нібито гучно закликали Комісію, не розв’яже проблему, а лише погіршить. З відкликаною ліцензією професійний учасник перестане звітувати перед регулятором і держава втратить контроль над ситуацією в цілому.
“Зазначимо, що працюючи в рамках засідання МРГ, було прийнято протокольне доручення про перевірку всіх клієнтів «Фрідом Фінанс Україна» щодо їх пов’язаності з санкційними особами. В опрацюванні цієї ситуації важливий фаховий підхід, адже активи не повинні повернутись до клієнтів, пов’язаних з громадянами російської федерації, республіки білорусь, підсанкційними громадянами інших країн, зокрема і України. Додатково було рекомендовано відправити проєкт для оцінки у НАЗК, що і було зроблено на початку цього тижня”, — йдеться в повідомленні регулятора.
У розробленому Комісією законопроєкті пропонуються такі зміни до Закону про санкції в частині можливості регламентувати дії з активами клієнтів підсанкційного професійного учасника ринків капіталу, Закону про депозитарну систему та Закону про ринки капіталу. Ці питання наразі не врегулюванні на рівні санкційного закону.
Також змінами визначається можливість для комерційного банку, в якому відкрито рахунок підсанкційної особи, здійснити перерахування коштів її клієнтів до установ, через які відбуватиметься повернення таких коштів — Нацдепозитарій, Нацбанк та Розрахунковий центр.
Запропонований нині законопроєкт, за словами представників Нацкомісії, не змінює порядок застосування санкцій до юридичної особи та не впливає на державну санкційну політику. Він стосується лише питань щодо активів клієнтів та встановлює чіткий перелік дій, строки їх виконання для кожного з залучених учасників цього процесу.
“Надалі все залежить від бачення народних депутатів та їх волі на швидкі законодавчі зміни, які так необхідні для наших постраждалих громадян”, — пише пресслужба НКЦПФР.
Наприкінці 2022 року компанія Freedom Finance потрапила під українські санкції, як і засновник бізнесу Тимур Турлов. 3,5 млрд гривень коштів українських інвесторів було заблоковано. В результаті склалася ситуація, коли кошти та цінні папери клієнтів були заблоковані на рахунках української юридичної особи, а механізму їх повернення законодавством не передбачалось.
У компанії тоді стверджували, що санкції накладено безпідставно і українська юрособа буде їх оскаржувати. Турлов, основний власник холдингу Freedom, називав українські санкції проти себе та своєї компанії “механічною помилкою”.
