12 вересня в Києві пройшла конференція “Power Payment Meetup”, організована компанією “ProMoney”, на якій експерти та учасники фінансового ринку поділилися досвідом роботи в період повномасштабної війни, а також обговорили виклики й перспективи. Ми зібрали найцікавіше з конференції.
Ключові тренди платіжного ринку
В ході панельної дискусії лідери фінансового ринку говорили про те, як живе фінансовий сектор у сучасних реаліях воєнного часу, а також перспективи його розвитку. Зокрема, як зазначив Антон Косторніченко, керівник напряму міжнародних продажів UPC, попит на сервіси українських компаній серед європейських гравців після перемоги України буде колосальним. Саме тому, за словами Антона, компанія UPC інвестує зараз у нові сервіси.
За словами Сергія Макаренка, керівника напрямку торгового еквайрингу в ПриватБанку, конкуренція на ринку зростає. “Нами буде рухати конкуренція”, – впевнений представник держбанку.
Також учасники панельної дискусії спрогнозували розширення співпраці між банками і фінтехами у найближчі роки.
Платіжний ринок після введення в дію Закону “Про платіжні послуги”
Андрій Поддєрьогін, директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, у своїй доповіді розповів про те, що в наступному місяці стартує тестування миттєвих платежів на тестовому середовищі СЕП. Загалом же запровадження миттєвих платежів планується до початку 2025 року. Для цього, за словами представника регулятора, ще необхідно “побудувати екосистему миттєвих платежів”, в якій:
- виконання миттєвих платежів займатиме до 10 секунд;
- участь усіх банків буде обов’язковою;
- діятимуть єдині принципи тарифікації миттєвих платежів для користувачів;
- у користувача буде єдиний досвід при використанні платіжних застосунків різних учасників;
- буде зручно передавати реквізити між платником та отримувачем.
Також Андрій Поддєрьогін нагадав, що в 2022 році в Нацбанку стартував проєкт з приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). За його словами, процес підтвердження відповідності України критеріям членства в SEPA як юрисдикції завершиться до кінця 2023 року.
Розповів представник НБУ і про е-гривню. Зокрема, за його словами, наразі триває підготовка до пілотного проєкту запуску цифрових грошей Національного банку. Формування бізнес-вимог до технологічного рішення, пошук та вибір розробника, налаштування технологічного рішення та платіжної інфраструктури планується завершити у першому кварталі 2024 року з подальшим запуском пілотного проєкту у 2024 – на початку 2025 року.
Фінтех у ЄС
Лукас Якубоніс (Lukas Jakubonis), головний директор з розвитку Банку Литви, розповів, що в Литві працює 263 фінтех-компанії, з яких 138 отримали ліцензію. Всього в секторі працює 7 тисяч людей, а обслуговують ліцензовані фінтех-компанії загалом 25 млн людей. Литва, за словами Лукаса, є найбільшим фінтех-хабом ЄС за кількістю виданих ліцензій (PI та EMI). Тривалість розгляду заявки та видачі ліцензії у країні становить 7-9 місяців.
Вільнюс, столиця Литви, займає друге місце за обсягом прямих іноземних інвестицій серед міст середнього розміру. Також Литва займає 12 місце у рейтингу економічних свобод.
На конференції виступив і Міхал Шиманські (Michał Szymański), директор зі стратегії нових ринків популярної платіжної системи Польщі Blik. Він розповів, що перший мільйон клієнтів компанія підключила вже через шість місяців після запуску в 2015 році. У 2022 році Blik отримав 46,2 млн євро доходу та 20,2 млн євро чистого доходу. Також у 2022 році платіжна система обробила 1,2 млрд транзакцій – це більше, ніж за два попередні роки разом.
Виклики
Анна Тігіпко, засновниця та CEO izibank, розповіла про зміни до положення №110 НБУ, які набули чинності 7 вересня з метою врегулювання окремих питань здійснення фінансового моніторингу. Зокрема, відтепер банки повинні реагувати на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, здійснених клієнтом. Ця вимога не поширюється на клієнтів-фізосіб, які здійснюють звичайні фінансові операції, що визначені критеріями банку.
Окрім того, регулятор доповнив перелік індикаторів, що стосуються фінансових операцій клієнта. Відтепер банки повинні вводити додаткові контролі щодо актуалізації даних.
За словами Анни, імплементувати ці зміни необхідно вже зараз, проте банки не до кінця розуміють, “що саме з цим робити”.
Тетяна Дубова, заступниця директора департаменту роздрібного бізнесу в Ощадбанку, розповіла про неготовність мереж банківських відділень до роботи з клієнтами з інвалідністю. Водночас, за її словами, інклюзивність повинна стати пріоритетним питанням для українських банків, зважаючи на кількість військових та цивільних людей, які отримали інвалідність внаслідок війни. Це стосується не тільки відділень, а й мобільних застосунків – Тетяна зазначила, що наразі жоден банківський застосунок в Україні не відповідає міжнародним стандартам інклюзивності.
