8 квітня Незалежна асоціація банків України презентувала проєкт “Прозора Мережа” – об’єднання банків, які зацікавлені в швидкому зростанні власного бізнесу та української економіки в цілому за рахунок дешевих миттєвих транзакцій для клієнтів. Детальніше про те, які задачі ставить перед собою ініціатива, які переваги надасть банкам і бізнесу та що змінить на ринку в інтерв’ю FinTech Insider розповів Валерій Даниленко, голова комітету з технологій розвитку та кібербезпеки НАБУ.
- Представлена днями “Прозора Мережа” – це концепція чи робочий проєкт?
Це вже робочий проєкт. “Прозора Мережа” – це об’єднання банків, яке ставить собі за мету, щоб транзакції коштували дешевше, а гроші клієнтів працювали швидше. Технічно ми використовуємо технологію QR-кодів для розрахунків, щоб спростити доступ і здешевити спосіб отримання платежів для малого та середнього бізнесу. Рух коштів при цьому відбувається безпосередньо між поточними рахунками клієнтів.
- Яка роль НАБУ в цьому проєкті?
НАБУ є координатором проєкту, виконуючи власну місію – сприяти побудові стабільної фінансової системи України, вирішенню завдань та проблем банків, балансуючи питання прибутковості банківського бізнесу та національних інтересів.
Миттєві СЕП платежі, які сьогодні будує Національний банк, мають бути підтримані всіма учасниками ринку, які утворюють платіжну екосистему. Це “секретний інгредієнт” формули успіху. По суті, “Прозора Мережа” – це інфраструктура для миттєвих розрахунків між бізнесом і фізичними особами, яка здійснює online обмін інформацією між банками та іншими учасниками (те, чого не вистачає СЕП сьогодні), а банки на підставі фінансових повідомлень напряму розраховуються між собою без жодних посередників. Навіть сьогодні, коли середній час розрахунків між банками по СЕП складає одну годину, за наявності миттєвого повідомлення від Прозорої Мережі швидкість платежів збільшується в кілька разів порівняно з тим, до чого звикли клієнти.
Тобто продавець за 2 секунди отримає підтвердження платежу від банку покупця та отримує кошти протягом кількох годин. Коли СЕП стане миттєвим, то не тільки інформування буде миттєвим, а й саме зарахування коштів.
- В основі “Прозорої Мережі” – технологія блокчейн. Чому? І як банкам її впроваджувати?
Блокчейн – це лише одна з технологій, яку використовує Прозора Мережа, як рішення для безпечного, надійного та захищеного від будь-якого випадкового чи навмисного зовнішнього втручання переміщення та збереження інформації. Технічно, банкам не потрібно впроваджувати блокчейн – лише кілька стандартних інтеграцій та змін в деяких операційних процесах.
Інша сторона технології – це можливість в міжнародних та державних проєктах забезпечити прозорість та миттєву звітність за цільовим використанням коштів. Це те, що допомагає нашим міжнародним партнерам нарощувати гуманітарні проєкти та інвестиції в Україну.
- Скільки банків наразі зацікавлені у підключенні до “Прозорої Мережі”? І скільки потенційно може приєднатися?
10 банків вже на різних стадіях, але ще до запуску ми зробили багато для інформування максимальної кількості учасників ринку. Ми очікуємо, що кожний наступний банк буде долучатись простіше. В світовій практиці банки робили все це самостійно, але саме асоціації були рушійною силою в просуванні подібних ініціатив. Кожен банк може доєднатися і створити нові можливості для своїх клієнтів, серед яких швидкі і дешевші розрахунки та новий клієнтський досвід на старті та інноваційні бізнес-моделі в майбутньому.
З наступного року миттєві платежі стануть обов’язковими для всіх банків. Хтось реалізує це раніше, ще в цьому році. Відповідно, все сприяє тому, щоб якомога швидше банки були інтегровані до “Прозорої Мережі”. Ми вже підключаємо банки, інфраструктура працює, і як тільки з’являться миттєві платежі у СЕП, то у банків все буде для цього готове.
Можу сказати, що середні банки вже зацікавлені в підключенні, великі – спостерігають. Все залежить від запиту ринку, а він є – великі мерчанти готові інтегруватися.
- Розкажіть трохи детальніше про те, які “болі” банків, бізнесу і клієнта вирішить “Прозора Мережа”.
Базові “болі” – це проблема маленьких чеків та відсутність посередників, які не створюють цінність, але “створюють ціну”, що є болем для всіх учасників. Фактично,
прибравши ці обмеження, банки зможуть розвивати власні більш ефективні системи для приймання платежів мерчантів.
Підтримка та збільшення довіри міжнародних партнерів – це ще одна перевага. Ми маємо перший проєкт з ООН, який створює “best practice” як для України, так і для міжнародної спільноти.
Ну і звісно, бізнес-кейс миттєвих P2P-переказів по еліасу і QR, який змінить спочатку культуру внутрішніх переказів, а згодом і міжнародних.
- Яка комісія буде для мерчантів?
Нижча ніж зараз – приблизно в два рази.
- Це здається серйозним викликом міжнародним платіжним системам.
Важливо правильно дивитись на те, що ми робимо. Ми не перерозподіляємо, а розширяємо ринок безготівкових платежів. За досвідом наших колег в інших країнах (як в провідних, так з перехідною економікою), перший відчутний результат після впровадження – це зростання інклюзії бізнесу та клієнтів, що може в наших реаліях збільшити ринок мінімум вдвічі. Отже, створюючи новий ринок, ми розвиваємо його і для МПС. Тому ми тут на одному боці та підтримуватимемо один одного.
- На досвід яких країн ви орієнтувалися в процесі запуску проєкту? І чи залучаєте до консультацій іноземних колег?
Ми в першу чергу цікавилися, як це побудовано юридично в інших країнах. Ми дивилися досвід Zelle у США – там перші банки-учасники є власниками цього консорціуму. Аналізували досвід Blik у Польщі – та сама історія. Bizum, Giropay – це ті моделі, на які ми орієнтувалися.
Консультувалися ми з польськими колегами Blik. За минулий рік через цю систему пройшло 1,8 млрд транзакцій, і зараз на Blik припадає 90% ринку P2P Польщі.
Також у нас є партнери, які раніше займалися такими проєктами в МВФ і американських банках. А наш партнер IFC залучив підрозділ, який саме займається миттєвими платежами – вони допомогли нам з експертизою по Європі та Туреччині.
- Чи готові банки інвестувати в розвиток мережі?
Банки постійно інвестують в технології та транзакційний бізнес. Головне питання, чи вистачить в них волі та стратегічного бачення обʼєднатись заради єдиної мети. Це один із викликів як для НБУ та НАБУ, так і банківської спільноти загалом. Але ми віримо в наших партнерів та впевнені, що комерційний потенціал Прозорої Мережі та запит з боку бізнесу, помножені на національні інтереси, зроблять свою справу у консолідації банків.
