Кожен третій банкомат в Україні встановлено та підтримується РЕНОМЕ СМАРТ, а компанія працює на ринку вже 35 років. За цей час РЕНОМЕ СМАРТ суттєво розширила свою діяльність, охопивши нові напрямки. Тож так чи інакше, з продуктами компанії мав справу кожен українець, проте в самій компанії підкреслюють: їхню роботу не видно, коли все працює.
Що дозволяє РЕНОМЕ СМАРТ не тільки залишатись на ринку протягом стількох років, а й бути лідером та забезпечувати стійкість інфраструктури? Як РЕНОМЕ СМАРТ бачить подальшу автоматизацію фінсектора та вплив штучного інтелекту на світ? А також про секрети успіху на міжнародній арені, фінансову інклюзію та операційну ефективність – про все це FinTech Insider запитав у Валерія Сіроштана, CEO РЕНОМЕ СМАРТ.
- Неймовірно, але РЕНОМЕ СМАРТ – майже 35 років. Яка місія у вашої компанії? Як вона змінилася протягом останніх воєнних років? І що дозволяє не тільки так довго працювати на ринку, а й бути його лідером?
Наша місія змінювалася з часом, компанія пробувала себе у різних напрямках. На старті торгувала комп’ютерами, далі стала постачальником рішення для міграційних служб і консульств по роботі з закордонними паспортами. Це і друк закордонних паспортів, і забезпечення передачі даних, і система безпеки, яку ми свого часу самі написали.
Що цікаво, під час атаки вірусу Petya.A, коли система аеропорту «Бориспіль» лягла, з бекапу підняли нашу систему. Вона хоч і олдскульна, але менш вразлива до зовнішніх впливів. За рахунок цього аеропорт продовжив працювати.
Це був наш фундамент. Наступний крок – потрапляння в банкоматний сегмент. Це сталося близько 2000-го року, на ринку, звісно, вже хтось був. Ми ж привезли перший банкомат в Укрексімбанк. Також у нас був зарплатний проєкт в Національному банку. Після цього ми були дотичні до системи НСМЕП, реінкарнацією якої є ПРОСТІР.
Наша робота з банкоматами змінювалась: спочатку ми продали банкомати, потім почали їх обслуговувати, потім почали писати софт і, врешті-решт, у наш час стали потужним інфраструктурним гравцем для банківської галузі. Від НБУ ми отримали статус критичної фінансової інфраструктури, у регулятора є окреме положення, яке унормовує нашу діяльність.
Відповідно до цього, для нас важливо забезпечити стійкість в інфраструктурі, щоб вона працювала постійно і безперебійно. Особливо зараз, у війну, всі інфраструктурні проблеми помітні – згадайте атаки на Київстар, Укрзалізницю. Можна сказати, що немає жодного українця, який би так чи інакше не зіштовхувався з результатами роботи РЕНОМЕ СМАРТ. З іншого боку, нашу роботу не видно, коли все працює як слід.
Наше завдання – не просто щось ремонтувати чи налагоджувати. Наше завдання – зробити так, щоб нічого не ламалося і працювало максимально якісно для кінцевих споживачів.
Але навколо інфраструктури завжди з’являється простір для автоматизації. Зараз ми маємо велику структуру R&D – Research and Development. Це окрема компанія, резидент Дія.City. По суті, це «мозок» нашої компанії. Ми дуже багато інвестували і продовжуємо інвестувати у власну цифровізацію і оптимізацію процесів для наших клієнтів. На поточний момент ми, крім того, що тримаємо інфраструктуру, пропонуємо також банкам або небанківським установам рішення, які покращують їхню ефективність. Ми дійсно про операційну ефективність та автоматизацію всього, що може бути автоматизовано.
Стосовно останніх трьох воєнних років. Окрім того, що це дуже болючий період для всіх українців, це ще й величезне випробування для економіки та інфраструктури, без якої не може бути економіки. Тож війна змусила нас ще швидше змінюватиcя.
У 2020-му році під час пандемії ми почали міркувати над тим, що саме нам треба трансформувати, і зосередилися на цьому з кінця 2020-го до 2021 року. Ми переглянули концепцію роботи наших сервісних інженерів, управління їх роботою, оновили програмне забезпечення, вийшли з новою технологічною платформою, зробили для наших інженерів мобільний додаток, який повністю вирішує їх питання. Як результат, ми не готувалися спеціально до війни, але увійшли в неї підготовленими.
Проте нові виклики були, перш за все, пов’язані з доставкою запчастин у 2022 році. Наша концепція до війни була побудована на тому, що Нова пошта за один день доставить нам будь-яку запчастину. У 2022-му ця концепція миттєво зруйнувалась вщент, проблеми з доставкою були не лише у Харків, а й у Хмельницький, наприклад. Як наслідок, за 2-3 місяці ми повністю перебудували всю свою логістику, перенавчили по-іншому працювати з запчастинами наших інженерів.
Ще один виклик – через окупацію територій ми втратили потужності. Нам потрібно було швидко переорієнтуватися. Тож ми відкрили для себе нові ніші: зайшли на ринок POS-терміналів. До війни наші пристрої були лише у відділеннях Ощадбанку, а зараз їх нараховується вже 41 тисяча. Ми також зайшли в нішу робочих станцій, зараз взаємодіємо з енергетикою. Банківський сегмент і багато інших вже почали міркувати про енергонезалежність, про економію грошей.
Також досвід показав важливість диверсифікації. У 2022 році нас дуже підтримала наша присутність на інших ринках. На українському ринку ми дійсно великий, потужний гравець. Але війна показала, що не можна залежати лише від одного стриму.
Загалом, як у тому вислові: те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Я впевнений, що ми зараз набагато сильніші. Ми не лише провели роботу над помилками, але й відкоригували стратегію.
- Ваш вклад в стабільність фінансової системи в 2022 році дійсно важко переоцінити. Банківська система вистояла в тому числі завдяки вашій роботі.
Поділюсь реальним кейсом. У перші дні вторгнення до нас звернувся Національний банк. Справа в тому, що у нас є власна моніторингова система, через яку ми можемо бачити роботу більшості банкоматів України, їх завантаженість та інші дані. Регулятор попросив інформацію щодо того, де відбувається найбільше зняття коштів, як рухаються люди. За рахунок цього вдалося коригувати поповнення машин готівкою. Ще через 2-3 місяці ми налаштували автоматичні звіти, що відправлялись у Нацбанк.
Ще один приклад пишатися нашою компанією – інженери РЕНОМЕ СМАРТ завжди першими заходили на деокуповані території. Знову ж таки, це інфраструктура. У кожному деокупованому місті відриваються магазини, банки, пошта. Потрібно налаштувати банкомати та POS-термінали.
Ми не дуже любимо говорити про справи, але дійсно вважаємо, що наш внесок в громадянську, цивільну складову – суттєвий. А фінансова індустрія, завдяки спільним зусиллям усіх гравців, вистояла та змогла протистояти викликам.
- А які з рішень РЕНОМЕ СМАРТ найбільше вплинули на ринок, на вашу думку?
Зараз ми активно працюємо у напрямку фінансової інклюзії і вже маємо декілька продуктів. У цьому напрямку ми взаємодіємо не лише з банківським сектором, а й з Міністерством соціальної політики, а також з однією з найпотужніших волонтерських структур, яка наразі автоматизує свої процеси.
Для банків ми розробили так званий Voice Assistant, голосовий помічник, що встановлюється на банкомати. Він дублює звуком через навушники кожен крок і усі можливості пристрою для слабозорих та незрячих людей. За сценарієм, людина відповідно до інструкції в навушнику та за допомогою клавіатури з підтримкою шрифта Брайля самостійно може виконувати операції з банкоматом. Уже близько тисячі банкоматів підтримують це рішення.
Але ми не зупинилися на банкоматах, а розробили також новий продукт для кіосків самообслуговування. Він вже є у двох банках та має назву Screen Switcher. Ідея в тому, що людям у кріслах колісних буває складно працювати з екранами стандартних кіосків самообслуговування через їх розташування на висоті. Наше нове рішення – це додатковий екран на поворотному кронштейні на зручному рівні, що забезпечує оптимальний кут огляду та можливість здійснювати усі необхідні фінансові операції без сторонньої допомоги. Якщо у поворотному екрані немає потреби, його можна згорнути до бічної стінки термінала.
Наступна історія – це співпраця з Міністерством соціальної політики, яке зараз проводить реформу концепції надання соціальних послуг – так званий кейс-менеджмент. Це вимога закордонних донорів. Ідея полягає в тому, що допомога не видається всім підряд фіксованими сумами, а надається конкретна послуга і фіксується.
Минулого року ми запустили цю систему разом з Мінсоцполітики і донором ПРООН. Ми їздили в багато регіонів, пояснювали як це працює. На мій погляд, це фундамент реформи соціальної політики.
Також мене дуже тішить наша співпраця з волонтерами. До нас звернулися хлопці з Координаційного Гуманітарного Центру (КГЦ) із запитом автоматизації процесів волонтерів. Наразі вони опікуються більше 500 тисячами ВПО у Харківській, Запорізькій і Сумській областях. З одного боку, цих процесів є дуже багато – організація перевезень, транспорту, розселення. З іншого боку – є багато донорів, у тому числі міжнародних, які готові допомагати фінансово, але вимагають чітких звітів. Такі структури, як КГЦ, є координаційними центрами і потребують автоматизації процесів, щоб максимально прозоро забезпечити взаємодію між усіма ланками волонтерських процесів і збільшити ефективність.
Ми запустили вебплатформу Bridge. І перше, що автоматизували – це доступ до грантів. Наступним кроком сфокусувались на кібербезпеці – всю інфраструктуру ми перевели на себе, повністю замкнули і забезпечуємо безперебійну безпечну роботу. Зараз вже плануємо наступні кроки, бо волонтери розвиваються, хочуть рухатися в напрямку розмінування, відновлення громад тощо. У них навіть є мрія створити Дію для волонтерів.
Ще один новий проект – енергоефективність і енергонезалежність. На щастя, майже рік ми не відчуваємо блекаутів. Але я пам’ятаю, які проблеми виникають з банкоматами, коли зникає світло. У нас відразу зростає навантаження на всіх наших інженерів. Зараз же наші банкомати можуть працювати по вісім годин за відсутності електроенергії. Наступні кроки – енергонезалежність POS-терміналів, банківських відділень тощо. Ми націлені на те, щоб бути дотичними до усіх «розумних» рішень.
Цього року ми навіть плануємо зайти в B2C сегмент, що нетипово для класичного B2B, яким є РЕНОМЕ СМАРТ. Не все можу розказати, але ми розглядаємо запуск такого собі Uber для спеціалістів, які ремонтують та налаштовують техніку. Цей ринок теж дуже великий.
- Як виникає ідея нових рішень? Це відповідь на запит банків та інших партнерів чи реалізація актуального на ринку тренду? І скільки часу минає від виникнення ідеї до впровадження?
Як правило, ми відповідаємо на якісь виклики. Наша перевага в наявності власного R&D і власного компетент-центру. Останній – це якраз про ремонти і вивчення того, що ми ремонтуємо. Наприклад, в енергетиці нам вистачило місяця для того, щоб зрозуміти, що треба робити, прописати інструкції і навчити інженерів.
Якщо ми говоримо про програмне забезпечення, у нас є платформа RS.Core. Вона дозволяє нам швидко адаптовувати та інтегрувати різні банківські рішення. У кожного банку дуже багато систем, але наші напрацювання дозволяють в цю павутину швидко вбудовувати нові рішення.
Понад те, коли ми переводили саму систему на інші рейки, то поставили для себе ще мету повторно використовувати те, що ми робили раніше. Тож ми розробили так звану мікросервісну архітектуру, де кожен процес – це зашитий алгоритм у певний «контейнер». А контейнери, в свою чергу, розкладені по полицям. Коли якомусь банку потрібен певний процес – валютообмін, поповнення рахунку тощо – нам залишається тільки налаштувати готовий процес під конкретний банк.
Ми розуміємо, що нам треба бути гнучкими і швидкими, це нам дозволить випереджати конкурентів не лише в Україні, а і за кордоном. Наприклад, у нас є проект депозитних машин в Досі, Катар. Всі duty-free магазини здають виручку через ці пристрої, а вже за декілька хвилин кошти зараховуються на рахунок магазину. Це дозволило суттєво оптимізувати касові розриви для магазинів, а для банку це сервіс: він його продає і отримує комісію. Ми запустили цей проєкт всього за 4 місяці. Перед тим, як впровадити наше рішення, партнери тестували китайські схожі пристрої, але навіть за 7 років з ними не вдалося нічого зробити.
Питання не в «залізі», а у тому, як його вбудувати у процеси, які є в банку. Або змінити ці процеси так, щоб це було комфортно і відповідало політиці банку. Це наша core-компетенція, тому що ми пропонуємо end-to-end рішення. Ми самі робимо пристрої, софт для них, самі проводимо інтеграцію, надаємо системи моніторингу та підтримки через хмари.
За рахунок досвіду та гнучкості рішень ми можемо швидко впроваджувати рішення. Будьмо відвертими, абсолютно інноваційних нових рішень давно немає, це швидше питання адаптування процесів під запит клієнта «тут і зараз».
Ще декілька прикладів: у Кот-д’Івуарі досі популярні платіжні чеки. Ми розробили для клієнта пристрій, який приймає чеки, вичитує їх і відразу здійснює операцію в банківській системі. А минулого року ми запустили в Таджикистані золотомат – продаж золота з відслідковуванням актуальних курсів і залишків.
- Скільки українських банків є вашими партнерами?
Так чи інакше співпрацюємо чи співпрацювали з усіма.
- Щоб ця співпраця була ефективною, потрібно постійно бути в курсі всіх трендів на ринку фінансових послуг та інновацій. Які тренди РЕНОМЕ СМАРТ відзначає як найактуальніші зараз?
Не можна оминути штучний інтелект. Зараз у всіх на слуху те, що він змінить операційні процеси. Але питання в тому, хто і як ним буде користуватися. На моє переконання, вже ефективні стануть ще ефективнішими, а тих, хто відстає, не врятує ШІ. Розрив між ними ще збільшиться. Ті, хто знайде правильні кейси, зможуть отримати максимум.
Я знаю, що банки зараз експериментують з ШІ в різних напрямках, в першу чергу в операційній ефективності. Наприклад, банки вимагають дуже багато документів – штучний інтелект може допомогти з вичиткою та структуруванням цієї величезної кількості довідок і паперів.
Той, хто піде в ШІ, той зможе набагато швидше віддавати рішення в порівнянні з конкурентом, а значить зможе зібрати найкращі кредитні заявки, наприклад, або страхові угоди у випадку страхових компаній.
Світові гіганти на кшталт Google готують інструменти, а наша задача – їх вбудувати і отримати від них максимальну ефективність.
Для РЕНОМЕ СМАРТ штучний інтелект не є загрозою, я вважаю, що він відкриває нові можливості для нас. Банкомати з підтримкою ШІ, техніка, яка самостійно зможе робити замовлення, кастомізовані рішення – все це реально і чекає нас невдовзі, але для цього необхідно налаштувати всі процеси. На цьому ми і спеціалізуємося.
Штучний інтелект – це дійсно нові можливості, але для українських банків це і виклики. Вони не зможуть завантажувати будь-які дані у відкриті системи, наприклад, залишки за рахунками мільйонів людей у Grok. Це не сек’юрно. Це означає, що банки на своїх майданчиках почнуть розгортати певні інфраструктури з підтримкою штучного інтелекту. Знову ж таки, відповідних спеціалістів у банках немає або мало, тобто буде зростати потреба в аутсорсингових компаніях, які допоможуть розгорнути цю інфраструктуру і далі її підтримувати.
- Чи є український фінтех конкурентоспроможним на європейському ринку, на вашу думку? І якщо вже про міжнародний ринок, то поділіться, будь ласка, досвідом, як українській технологічній компанії досягти успіху на 30+ ринках?
Перше, в чому програють європейці нашим компаніям, у тому числі банкам – це саме процеси. Коли я приїжджаю в Німеччину чи інші країни ЄС, складається враження, що хтось дуже розумний у 70-80-х роках придумав процеси, і з того часу їх ніхто не міняє. Якщо в тебе все добре, то навіщо щось змінювати?
В Україні ж кардинально інша ситуація. Ми перманентно живемо в кризах, в потребі змінюватися. Ми не консервативні, а дуже гнучкі. Тому в процесах ми дійсно виграємо.
А клієнти приходять у банк саме за процесом – зручним, швидким. Європейські банки вже відчули конкуренцію від таких гравців, як Revolut, який «відкусив» клієнтську базу у класичних гравців. Так само загрозу вони відчувають від українських фінтехів, які вміють швидко адаптуватися і мінятися. Наше завдання – не зупинятися і навчитися працювати на європейських ринках. Вони привабливі, там є доходи, але й інші виклики.
Щодо нашого успіху на іноземних ринках. Все дуже просто – ми не працюємо в Європі (сміється). Європа вкрай зарегульована. У наших компаній є певна ілюзія, що нас чекають з нетерпінням в ЄС – насправді ми для них конкуренти. Європейський ринок зарегульований у фінансовому секторі, аграрному – буквально скрізь. Це також їхній елемент захисту. Ми ж звикли до свого роду «анархії», коли будь-яке питання можна якось вирішити. У Європі так не вийде – там все стандартизовано і за правилами.
Якщо точніше, то ми не зовсім оминаємо європейський ринок. Ми присутні в Румунії, Косово, Латвії. Але ми на Європу менше орієнтовані, бо там складніше.
Ми сфокусувались на тих ринках, які схожі на український – це Близький Схід, Африка. Приклад: нещодавно до нас звернулись із запитом щодо депозитних машин із Уганди. Південніше Уганди – в Замбію – зайшли наші конкуренти зі схожим рішенням. Тож тренд поширився на всю південну частину Африки. У нас, в свою чергу, є чудовий кейс в Анголі, але це інша частина континенту. Угандійські контрагенти запросили дуже багато сертифікатів, але поспілкувавшись з нашими ангольськими партнерами, зняли питання сертифікації.
Наші цільові ринки зараз – південна Африка, Близький Схід (Бахрейн, Катар, Йорданія), Центральна Азія, країни Кавказу. Латинська Америка – цікаво, але це інша ментальність і різні часові пояси, тож я думаю ми не будемо там себе комфортно почувати. У нас були навіть спроби зайти на ринок США, але знову ж таки, стикнулися із зарегульованістю.
Щоб бути успішним на іноземному ринку, необхідно, по-перше, вивчати цей ринок. По-друге – мати надійних партнерів. Ми в інших країнах працюємо лише з партнерами. Напряму, самостійно, вийти важко, потрібно постійно знаходитися в країні. Розглядаємо відкриття офісу в Дубаї, але наразі потрібно ще збільшити клієнтську базу.
- Як ви бачите місце РЕНОМЕ СМАРТ у відновленні Україні після війни?
Перш за все, я бачу нас як аутсорсинг для зовнішніх гравців, які прийдуть на український ринок після війни. Вони звикли працювати з аутсорсингом в рамках культури. Ми можемо їм запропонувати відпрацьовані, налагоджені, автоматизовані процеси.
З іншого боку, ми хочемо розширюватися на інші сегменти. Ми прагнемо бути цікаві і меблевій компанії, наприклад, яка хоче налаштувати своє устаткування, і консалтинговим компаніям, яким необхідні хмарні рішення та безпечна інфраструктура з ШІ.
Окремо виділю софтверний напрям. Як я вже казав, ми зараз фокусуємось і на GovTech, зокрема в рамках співпраці з Мінсоцполітики. Наразі робимо продукт для «Укрфінжитла». Це буде кабінет забудовника, для того щоб швидко акумулювати всі дані по об’єктам і отримувати акредитацію в єОселі з боку банків і «Укрфінжитла». Тобто, ми хочемо бути дотичними і до процесів відбудови.
Але ми й продовжуватимемо працювати на експорт. Я щиро вважаю, що українські продукти – круті, конкурентоспроможні. Нам тільки треба ці продукти навчитися правильно вбудовувати в екосистеми конкретних країн, бізнесів, клієнтів – і масштабуватися.
Нас чекає гарне майбутнє. Ми загартовуємося, вчимося бути гнучкими, стаємо адаптивними до змін. У часи, коли світ шаленими темпами змінюється, зокрема під впливом штучного інтелекту, це стане нашою перевагою.
