Стан українського криптовалютного сектору нині у Міністерстві цифрової трансформації оцінили як стагнаційний через припинення операцій через фіатні шлюзи з постачальниками послуг віртуальних активів. Щоб відновити роботу фіатних шлюзів з постачальниками криптопослуг в Україні, там вважають за необхідне якнайшвидше прийняти відповідну законодавчу базу для цієї індустрії.
Як зазначає директорка директорату цифрової економіки Мінцифри Юлія Пархоменко, криптосектор переживає стан стагнації через припинення функціонування фіатних шлюзів. Однією з причин цього є відсутність державного регулювання на крипторинку.
“Закон “Про віртуальні активи” ухвалено Парламентом у 2021 році та підписано Президентом у 2022 році. Однак через роботу над змінами до Податкового кодексу законодавство про віртуальні активи досі не запрацювало. Крім цього, на рівні ЄС вже ухвалено регламент про регулювання крипторинку MiCA, положення якого Україна повинна імплементувати в національне законодавство, щоб інтегруватись у загальноєвропейський фінансовий ринок”, – пише Пархоменко.
За її словами, більшість європейських країн за цей час уже запровадила правила гри на крипторинку чи то шляхом розробки окремого законодавства про криптоактиви, чи адаптувавши правила ціннопаперового законодавства для нового класу активів, а Україна втратила два роки для легалізації нової індустрії.
“Перед нами стоїть завдання якнайшвидше ухвалити законодавство про віртуальні активи, щоб відновити функціонування фіатних шлюзів для повноцінної роботи учасників ринку та створити конкурентні переваги для бізнесу. Саме таку логіку ми заклали в альтернативний законопроєкт № 10225-1”, — заявила представниця Мінцифри.
Законопроєкт про оподаткування криптовалюти був представлений раніше цього року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка імплементувала до нього норми Регламенту ЄС про ринки криптоактивів MiCA. На початку листопада у парламенті зареєстрували оригінальний законопроєкт про податки на віртуальні активи.
Згідно з документом, платники податків зобов’язані самостійно визначати підсумковий фінансовий результат (прибутки або збитки) від операцій з віртуальними активами за кожен звітний період та відображати його у своїй податковій декларації. При цьому продажем криптовалют вважається не лише обмін їх на гроші, а й розрахунок за товари, послуги або обмін на інші віртуальні активи (але обмін криптовалют на криптовалюти не вважається продажем).
Дохід від продажу криптовалюти у документі оподатковується єдиним податком, як і дохід від провадження господарської діяльності — 19,5%. Місячний чи річний оподатковуваний дохід містить інвестиційний прибуток від операцій з віртуальними активами, при цьому вартість криптовалюти, отриманої в результаті емісії або безоплатної передачі, не враховується.
Законопроєктом також пропонуються нова редакція закону про віртуальні активи та відповідні зміни до пов’язаних законодавчих актів.
Нещодавно в Мінцифри запропонували альтернативний законопроєкт про криптооподаткування. Ним пропонуються 8-річні пільгові умови оподаткування для фізичних осіб та низка інших змін.
Документ пропонує впровадити 8-річний пільговий період оподаткування операцій з віртуальними активами для фізосіб. Впродовж перших 3 років для них пропонується встановити ставку податку 5%, а на наступні 5 років — ставку 9%. Після пільгового періоду для фізосіб повернеться ставка в 18%, яка разом із військовим збором даватиме 19,5%.
Водночас для провайдерів послуг з віртуальними активами постійно буде діяти ставка в 18%. Проте учасники особливої податкової та правової системи для технологічного бізнесу “Дія.Сіtу” зможуть обирати між 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал.
Передбачається звільнити від податку на додану вартість операції з віртуальними активами для юридичних осіб. Також від сплати ПДВ хочуть звільнити операції провайдерів послуг, пов’язаних з віртуальними активами. Водночас відповідний податок буде застосовуватися до операцій зі службовими токенами, якими будуть токенізовані товари та послуги, та консультаційні послуги провайдерів.
