У другій половині 2023 року спостерігалося поступове відновлення кредитування, проте його обсяг значно відстає від показників довоєнного рівня. Динаміка кредитування покращувалася завдяки державним програмам та підтримці, але загалом воно залишається на низькому рівні.
Як зазначив парламентар та керівник комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, за оперативними даними Національного банку, за минулий рік кредити бізнесу і населенню у всіх валютах скоротились на 1% або на 10 млрд грн — до 1 трлн грн.
За словами Гетманцева, кредитування бізнесу у гривні почало відновлюватись з другої половини року. Утім за рік такі кредити все ж скоротились на 0,7% або на 4 млрд грн — до 516 млрд грн. Кредитування населення у гривні також показало кращу динаміку у другій половині 2023 року, а темпи його відновлення були більш жвавими — 6,6% або 13 млрд грн по року.
Вважається, що основним рушієм кредитування були державні програми здешевлення вартості запозичень — через програми “Доступні кредити 5-7-9%” і “єОселя”.
В цілому кредитування в національній валюті зросло на 1,3% або на 9 млрд грн. Водночас кредитування у валюті продовжувало скорочуватись, сумарно по кредитах бізнесу і населення на 8% або на $0,6 млрд.
Об’єктивна тенденція стагнації кредитування в порівнянні з довоєнним рівнем, за словами Гетманцева, виникає через зростання частки неповернених кредитів, відрахувань в резерви, підвищення ризиків банків, посилення вимог до нових кредитів та погіршення фінансового стану позичальників.
“Кредити резидентам до ВВП у 2023 році очікувано скоротяться до 15,3% ВВП. І це, на жаль, дуже і дуже низький показник рівня проникнення кредитів в економіку. До війни цей показник становив близько 20% ВВП. А для прискорення зростання після війни і підтримки стійких темпів розвитку надалі його значення має поступово збільшуватись принаймні до 40% ВВП”, — заявив очільник фінансового комітету парламенту.
