Банківський сектор підбиває підсумки першого кварталу цього року. З якими викликами він стикнувся? Як на діяльність банків вплинув 50%-ий податок на прибуток? Які зовнішні фактори вплинули на поведінку банків у першому кварталі? Про це та інше в інтерв’ю FinTech Insider розповів Сергій Максюта, член правління Sense Bank, очільник фінансового блоку.
- Якими були головні фінансові виклики для банківського сектору в першому кварталі 2025 року?
У першому кварталі 2025 року банківський сектор зіткнувся з низкою суттєвих фінансових викликів. Одним із них стало пришвидшення темпів інфляції, що змусило Національний банк України збільшити облікову ставку з 13% до 15,5%. Це рішення суттєво вплинуло на кредитний та інвестиційний ринок: зросла дохідність депозитних сертифікатів НБУ, а також підвищилася вартість розміщення нових ОВДП Міністерством фінансів і, по суті, до подальшого зменшення привабливості банківських кредитів. Як для банків, так й для клієнтів.
Крім того, перший квартал 2025 року ознаменувався значним податковим навантаженням для банків: вони сплатили податок на прибуток за ставкою 50% з доходів 2024 року. Це суттєво вплинуло на показники достатності регулятивного капіталу й обмежило можливості частини банків щодо подальшого розвитку та інвестування в економіку. Також варто зазначити зростання витрат банків на оплату праці — здебільшого через тиск інфляції, що накопичувався у попередні роки. Це негативно вплинуло на показник ефективності, змусивши банки активніше шукати та розвивати нові джерела доходу насамперед через нарощення валюти балансу, розширення обсягів процентних операцій та боротьби за комісійні доходи.
Можна сказати, що в першому кварталі остаточно викристалізувалися умови ринку – це ринок працівника та клієнта, думаю, що в середньостроковій перспективі це залишиться реаліями банківського бізнесу. Попри ці виклики, перші місяці року дають підстави для стриманого оптимізму: спостерігається зростання кредитних портфелів банків і збільшення обсягів коштів клієнтів на рахунках, що свідчить про збереження довіри до банківської системи.
- Чи можемо говорити про нову хвилю інфляційного чи валютного тиску? Як банки до цього адаптуються?
Інфляція в Україні продовжує зростати: за підсумками першого кварталу 2025 року споживчі ціни зросли на 3,5% (березень до грудня 2024 року), що становить 13,6% у річному вимірі (кумулятивно). Така динаміка створює додатковий тиск на операційні витрати банків, зокрема у частині заробітної плати, орендних платежів, ІТ-послуг та витрат на інфраструктуру. Хоча говорити про нову хвилю інфляції поки що зарано, ринок зберігає стриманий оптимізм щодо подальшої стабілізації. Очікується, що НБУ зможе втримати інфляційні процеси під контролем, і за підсумками року ми вийдемо на прогнозний рівень, зазначений в останньому інфляційному звіті НБУ — 8,7%. Валютні коливання також залишаються фактором впливу, особливо в контексті міжнародної допомоги та динаміки резервів.
Курс гривні до долара США залишається відносно стабільним, що дозволяє уникнути зростання витрат за контрактами, прив’язаними до валютного курсу. Водночас у першому кварталі спостерігалося суттєве зміцнення євро, що вплинуло на банки, які мають відкриту валютну позицію в цій валюті — зокрема, через результати її переоцінки. Варто розуміти, що в умовах витрат, що збільшуються, банківський сектор перебуває в постійному пошуку шляхів оптимізації. Банки переглядають доцільність кожної статті витрат, оцінюючи їх окупність, рентабельність та стратегічну важливість. Головна мета таких кроків — збереження конкурентоспроможності та підвищення ефективності ведення бізнесу.
- Які зовнішні фактори вплинули на поведінку банків у першому кварталі?
Ключовими були зниження глобального попиту, непередбачуваність динаміки ринків капіталу та геополітичні ризики. У відповідь банки обирали більш консервативну модель ведення бізнесу — зменшення експозиції на зовнішні ринки, посилення моніторингу ризиків та фокус на оптимізації внутрішніх процесів.
Також важливим зовнішнім фактором для банківського сектору залишається збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. Саме завдяки цій допомозі державний бюджет продовжує повною мірою виконувати у т.ч соціальні функції, що є критично важливим в умовах війни. Крім того, ми спостерігаємо початок циклу зниження ключових ставок Федеральної резервної системи США та Європейського центрального банку. Це, думаю, сприятиме зменшенню вартості запозичень на зовнішніх ринках, що може розширити доступ до дешевших ресурсів. Також очікується подальше зниження дохідності за залишками коштів на НОСТРО-рахунках, що вплине на дохідність банків від операцій із валютною ліквідністю. Серед ключових зовнішніх факторів я б виокремив геополітичну напруженість, пов’язану з конфліктами, а також загальне уповільнення світової економіки. Ці обставини посилили прагнення банків до обережності, водночас стимулюючи пошук внутрішніх резервів зростання.
- Наскільки українська банківська система є сьогодні фінансово стійкою?
Завдяки виваженій політиці НБУ та структурній трансформації останніх років, банківська система демонструє достатній рівень стійкості. Високий рівень капіталізації, якість активів та зростання цифрових каналів обслуговування свідчать про її операційну здатність успішно протистояти шокам. У 2025 році ми можемо впевнено сказати, що банківська система України стала помітно стійкішою, ніж кілька років тому. Це результат глибоких структурних змін, впроваджених як на рівні державної політики, так і на рівні внутрішньої трансформації банків.
Щодо показників ефективності, рентабельність банківської системи залишається на високому рівні — понад 30%. Це стало можливим завдяки високій маржинальності активних операцій, помірному рівню витрат на покриття кредитних ризиків, зниженню частки непрацюючих кредитів (NPL), а також збереженню низького рівня співвідношення витрат до доходів. Крім того, банки адаптувалися до умов воєнного стану та змогли забезпечити безперервність своєї діяльності, продемонструвавши здатність працювати ефективно навіть за несприятливих зовнішніх обставин. Водночас ми залишаємося реалістами: у поточних умовах важливо зберігати пильність та гнучкість у фінансовому плануванні.
- Як ви оцінюєте готовність банківського сектору до потенційної рецесії?
За моїми спостереженнями, банки активно тестують свої стратегії та тактичні бізнес-плани на стрес-сценарії. Проводиться реструктуризація кредитних портфелів, посилено увагу до ризик-менеджменту. Попри це, варто визнати: стійкість залежить від швидкості адаптації банків до нових реалій, а також від підтримки з боку регулятора. Підготовка до різних сценаріїв — нині стала обов’язковим складником відповідального банкінгу. Ми бачимо, що більшість фінансових установ регулярно проводять стрес-тести, переглядають структуру кредитних портфелів і вдосконалюють підходи до резервування. Водночас ключовим фактором стійкості залишається довіра — як з боку клієнтів, так і з боку чинних та потенційних інвесторів. Її збереження — постійна стратегічна мета Sense Bank.
- Чи стали банки більш обережними у видачі кредитів?
Так, банки сьогодні більш виважено підходять до кредитування. У пріоритеті — агросектор, енергетика, логістика та IT. Ми бачимо, що зростає попит з боку малого і середнього бізнесу, які дедалі частіше виступають драйверами економічної активності, саме цей сегмент поступово стає центром тяжіння в кредитуванні. Загалом при видачі кредитів, банки комплексно оцінюють фінансовий стан компанії, її кредитну історію, ділову репутацію, вартість заставного майна для покриття можливих втрат. Що цікаво, на заміну складним моделям аналізу клієнтів все більш активно приходять технології та ШІ.
Водночас умови кредитування фізичних осіб залишаються дещо лояльнішими. Основна частина кредитів у цьому сегменті — це беззаставні мікрокредити (карткові або готівкові), за якими застосовуються високі процентні ставки. Таке ціноутворення дозволяє банкам компенсувати підвищений рівень ризику за цими продуктами та в цілому за портфелем.
- Які зміни ви очікуєте у другому кварталі 2025 року щодо інвестицій, депозитів, кредитів?
Очікується поступове пожвавлення інвестиційної активності у секторах із державною підтримкою та стабільним попитом. Кредитування зростатиме обережно, з фокусом на мікро- і середній бізнес. Банки зберігають оптимізм щодо розвитку кредитування, зокрема через участь у державних програмах, таких як «5–7–9%», та партнерських ініціативах з автодилерами, енергетичними компаніями та виробниками обладнання. Ці напрями менш чутливі до підвищення відсоткових ставок і дозволяють пропонувати кредити з нижчими ставками. Щодо депозитів — зберігається тенденція до коротших строків та диверсифікації інструментів.
Другий квартал, ймовірно, буде періодом помірного зростання. Ми очікуємо певне пожвавлення інвестиційної активності — передусім у галузях, пов’язаних із відновленням інфраструктури. Депозитна база залишиться стабільною, але буде спостерігатися подальша переорієнтація на варіативні вартісні інструменти. Після підвищення облікової ставки НБУ до 15,5% та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами до 19%, банки пропонують привабливі умови для вкладників. У кредитуванні очікуємо збереження стримано-оптимістичного підходу.
- Як змінилася роль НБУ у 2025 році в регулюванні ринку?
Національний банк продовжує виконувати функцію стабілізатора. Його роль змістилася у бік превентивного регулювання, розвитку open banking, ESG-стандартів і підтримки кіберстійкості банків. Це додає прозорості та довіри в системі. Регулятор насамперед зосереджений на забезпеченні стійкості фінансової системи, виявленні її потенційних вразливостей та сприянні їх усуненню. Водночас Національний банк є рушійною силою у впровадженні реформ і адаптації економіки до вимог та стандартів Європейського Союзу, що є ключовим етапом на шляху подальшої євроінтеграції України.
- Що змінилось у поведінці клієнтів?
Клієнт стає партнером. Що важливо, більш обізнаним і стратегічним у своїх фінансових рішеннях: обережно підходить до кредитів, уважніше ставиться до умов продуктів. Зросла вимогливість до цифрової зручності та швидкості обслуговування. Водночас відчутно збільшилась довіра до банків як надійних партнерів. Посилилась культура заощадження, управління витратами. Ми у Sense Bank вважаємо це позитивною тенденцією, яка підвищує загальну фінансову грамотність українців.
- Чи є у банків більше простору для інновацій, чи все ще доводиться «гасити пожежі»?
За моїми спостереженнями ситуація поступово стабілізується, а це відкриває більше можливостей для інновацій. Банки більш активно інвестують у цифрові рішення, автоматизацію процесів та нові формати обслуговування. Так, хоча зовнішнє середовище залишається викликом, ми бачимо спроможність банків до інновацій, що постійно зростає. Цифрова трансформація уже не є вибором, вона стала умовою збереження конкурентоспроможності. Банки активно інвестують у хмарні рішення, аналітику, автоматизацію та ШІ. Це свідчить про перехід від тактики виживання до стратегії розвитку.
