За підсумками першого півріччя 2023 року в Україні головні економічні нормативи виконували всі банки, окрім одного — лише державний “Укрексімбанк” порушує нормативи адекватності регулятивного і основного капіталу, хоч і тримає їх на стабільному рівні. По решті нормативів динаміка трохи поліпшилась або залишилась без змін.
Як зазначив парламентар та очільник комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, на 1 липня серед 65 банків нормативи адекватності регулятивного і основного капіталу (H2, Н3) виконували всі банки, окрім “Укрексімбанку”.
Мова йде про норматив Н2, який показує співвідношення регулятивного капіталу (H3 – основного капіталу) до суми вартості всіх активів і позабалансових зобов’язань, зважених і згрупованих залежно від кредитного ризику. Це основні показники, які демонструють здатність банку розраховуватись за своїми зобов’язаннями коштом власного капіталу. H2 має бути не менше 10%, H3 – 7%.
Показники достатності капіталу “Укрексімбанку” Гетманцев назвав “принаймні стабільними”. З початку року норматив H2 трохи покращився — з 7,7% до 7,8% а H3 — з 3,8% до 3,9%. Банк залишається прибутковим, за підсумками перших 5 місяців року відзвітувався про прибуток у сумі 1,54 млрд грн.
Утім, за словами очільника комітету, остаточні висновки достатності регулятивного і основного капіталу щодо “Укрексімбанку” та всіх інших банків будуть зрозумілі на кінець цього року за підсумками стрес-тестів 20 найбільших банків. Також він нагадав, що у НБУ нещодавно публічно визнали можливу потребу у докапіталізації державного “Укрексімбанку”.
Водночас серед системно важливих банків найбільший норматив H2 (59,6%) і Н3 (32,3%) мав “Укрсіббанк”. Серед державних банків (без врахування націоналізованого “Першого інвестиційного банку”) найбільший норматив мав Приватбанк — 28,3% і 14,2% відповідно. “Сенс банк”, проти власників якого було застосовано санкції, який наразі очікує на рішення НБУ про націоналізацію, мав достатні показники капіталізації — 11,8% і 9,1% відповідно.
По решті нормативів, за словами Гетманцева, динаміка трохи поліпшилась або залишилась без змін. Зокрема, норматив максимального кредитного ризику на одного клієнта (H7) не виконувало 5 банків, серед яких 2 системно важливих — “Сенс банк” та “Укрексімбанк”. В останній місяць з цієї групи порушників вийшов “Креді Агріколь”.
Норматив довгої відкритої валютної позиції (Л13-1, співвідношення величини перевищення обсягу вимог за іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов’язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу) не виконували два банки — “Ощадбанк” і “Приватбанк”.
За словами Гетманцева, як неодноразово зазначалось, це давня “історія”, яка тягнеться з 2018 року, коли в силу своєї системності обидва банки підписали індивідуальні плани — угоди з НБУ щодо приведення показника до нормативу.
Всі інші індикативи включно із нормативом великих кредитних ризиків (H8), нормативом кредитів пов’язаним особам (H9), нормативами інвестування (H11, H12) і головне – показниками ліквідності (LCR і NSFR), виконувались всіма банками.
“У цілому поточні економічні нормативи в розрізі банків свідчать, що попри триваючу війну, банківська система залишається належно капіталізованою, ліквідною і стійкою. Це створює умови для активізації кредитування в другій половині року і підтримуватиме запас міцності на випадок потреби в докапіталізації за підсумками стрес-тестів”, — підсумовує глава фінкомітету ВР.
