До кінця десятиліття ми станемо свідками значних інновацій, які визначать розвиток “нової економіки”. Трансформаційні зміни в платежах включатимуть нові способи обміну цінностями, нові форми грошей, пріоритетність принципів інклюзивності та багато іншого. Детальніше тренди найближчих років описала компанія Mastercard у новому звіті “The future of payments”. Ключове ми зібрали у статті нижче.
Зміна форми грошей
1. Токенізація
Спектр активів у світі продовжує розширюватися. Ми перейшли від готівки та залишків на банківських рахунках до таких нових активів, як бали лояльності, дані, цифрові товари та нові валюти. Токенізація забезпечує доступ до цього широкого спектру активів, а також сприяє безпеці, адже в процесі токенізації конфіденційні дані маскуються.
За оцінками банку Citi, активи інституційного боргу, нерухомості, приватного капіталу та венчурного капіталу все частіше будуть класами токенізованих активів у найближчі роки.
Потенціал токенізації продемонстрував ринок NFT: на сьогоднішній день у світі існує понад 11 мільйонів невзаємозамінних токенів. Незважаючи на ажіотаж у цьому просторі, NFT є новим способом оцифрувати активи та позначити право власності на товари — з потенціалом революціонізувати процес створення цінностей та обміну ними між споживачами та бізнесом.
Як зазначається у звіті, технологія токенізації охопить більшу кількість реальних активів протягом наступних п’яти років. Результатом може бути розширення способів оплати для споживачів, банків та торговців.
2. Програмовані платежі
Сьогодні компанії часто скаржаться на труднощі в управлінні складними платежами. Програмовані платежі можуть стати рішенням цим проблем. Для споживачів це може бути банківський застосунок, який виплачує іпотеку першого числа кожного місяця, або медіа, яке стягує оплату з кредитної картки за поновлення підписки. Комерційні потреби є зазвичай складнішими, наприклад, платежі для великих ланцюгів поставок з кількома учасниками потребують більш розширеної автоматизації.
Сучасні програмовані платіжні рішення можуть об’єднувати бізнес-події за допомогою API та використовувати штучний інтелект і смарт-контракти для виконання більш складних платежів багатьом одержувачам. Їх також можна використовувати для автоматизації обміну між підключеними пристроями. Кейси комерційного використання включають транзакції в ланцюзі поставок і виплати роялті. Ці можливості дозволяють компаніям ефективніше керувати ліквідністю та скорочують час і витрати на обробку даних.
Однією з найбільших загроз для програмованих платежів є кібератаки. По-перше, вони все більше автоматизуються, по-друге, зі збільшенням кількості учасників, підключених до програмованої платформи, зростає вразливість до програм-вимагачів та зловмисного ПЗ.
Уряди країн також досліджують, як вбудувати можливість програмування в самі гроші за допомогою цифрових валют центрального банку (CBDC). CBDC обіцяють зниження витрат, більшу ефективність, покращений доступ до фінансових послуг, а також більшу прозорість і підзвітність фінансових потоків і платіжних систем.
За прогнозами, до 2030 року програмовані платежі можуть перетворитися з нішевих варіантів використання на галузеву норму. Завдяки цьому очікується зниження операційних витрат на попередню обробку та узгодження платежів, а також покращення швидкості та обслуговування клієнтів.
3. Повсюдні гаманці
Сьогодні споживачам для здійснення оплати потрібні численні інструменти, включаючи фізичні та цифрові гаманці, документи, що посвідчують особу, банківські застосунки та ін. У найближчі роки цифрові гаманці стануть єдиною точкою доступу до різноманітних послуг. Гаманець майбутнього дозволить користувачам підтверджувати особистість, керувати своїми даними, надавати фінансову інформацію, отримувати персоналізовані пропозиції від гравців ринку, зберігати в одному місці паролі, документи, ключі від будинку та офісу й багато іншого.
На тлі цього у світі продовжує поширюватися тренд суперапів, який привертає увагу таких технологічних гігантів, як X (в минулому Twitter), Amazon, Apple і Google, а також банків. Та враховуючи рівень конкуренції й регуляторний нагляд, домінувати на ринку не буде хтось один.
За прогнозами, цифрові гаманці із сьогоднішніх місць зберігання токенізованих карток та інформації про облікові записи перетворяться на центри керування нашим повсякденним життям:
- до 2025 року у світі нараховуватиметься 4,4 млрд унікальних користувачів цифрових гаманців – більше половини населення планети;
- до 2026 року платежі з використанням цифрових гаманців нараховуватимуть 54% транзакцій у глобальному e-commerce.
Інтелектуальний досвід
1. Підключені фінанси
Підключені фінанси — це загальний термін для опису здатності підключати наші активи в будь-якому середовищі (цифровому, фізичному чи віртуальному), забезпечуючи універсальний доступ до платежів та інших фінансових послуг на основі відкритого банкінгу та контролю даних споживачами.
Відкритий банкінг дозволяє споживачам і малим підприємствам надавати доступ до своїх фінансових даних третім сторонам: фінансовим установам, фінтех-компаніям та іншим довіреним організаціям. На основі цих даних, які надаються через API, треті сторони можуть створювати нові банківські та платіжні рішення. Наприклад, кнопка “купи зараз-оплати пізніше”, що пропонує короткострокову розстрочку на сайті продавця, e-commerce торговець, який пропонує страховку під час оформлення замовлення, платежі в месенджерах або генеративні чат-боти на основі ШІ, які надають поради у застосунках для управління фінансами. У найближчі роки фінансові послуги можна буде надавати та розповсюджувати через різні канали, що робить наші активи більш доступними в будь-якому середовищі.
2. Відсутність кордонів
Незважаючи на тренд глобалізації, наразі для платежів існують два типи кордонів – географічні та цифрові. Перші часто викликають складнощі при здійсненні транскордонних платежів для банків і комерційних організацій, пов’язані з високою вартістю та довшим часом обробки. G20 визначила дорожню карту для того, щоб зробити транскордонні платежі швидшими, прозорішими та доступнішими за нижчою ціною. Проте труднощі в досягненні консенсусу серед багатьох учасників уповільнюють процес.
Цифрові кордони викликані відсутністю сумісності платежів між цифровими екосистемами. Наприклад, користувачі Alipay не можуть надсилати гроші безпосередньо користувачам Meta. Споживчий попит може стати драйвером регуляторних змін, націлених на відкриття кордонів між цифровими екосистемами та впровадження платежів у реальному часі.
3. Збільшення методів оплати в торгових точках
За останні два роки процес оплати змінився та став зручнішим: продавці дозволяють сплатити по QR-коду та телефоном, банки підтримують прямі платежі з рахунку на рахунок і оплату частинами безпосередньо на касі. Споживачі зацікавлені в нових та альтернативних варіантах оплати, тож торговці змушені впроваджувати інновації, щоб не втратити клієнтів.
Уже зараз продавці можуть використовувати 5G, хмарні технології, мобільні пристрої замість традиційних POS-терміналів, що дозволяють здійснювати навіть біометричні платежі – все це для того, щоб знизити вартість приймання безготівкових оплат, сприяти фінансовій доступності та задовольнити попит клієнтів у сучасних та безпечних способах оплати.
Наступним кроком стане гіперперсоналізація під час покупок: швидка ідентифікація клієнта з перших хвилин взаємодії, автоматичне підключення до програми винагород, використання цифрової картки або токенізованих активів для оплати та біометричних технологій будуть доступні в торгових точках як офлайн, так і онлайн.
Стійке майбутнє
1. Інклюзивне кредитування
Пандемія Covid-19 посилила потребу в підтримці споживачів, які не охоплені банківськими послугами, а також малих і середніх підприємств (МСБ), які не мають доступу до належного рівня кредитування. Історично цим групам доводилося покладатися на альтернативні та дорогі джерела кредитів, такі як позики до зарплати та компанії, що переводять чеки в готівку.
Інклюзивне кредитування дозволяє отримати доступ до відповідних фінансових послуг, підвищуючи фінансову грамотність, перш за все. Сьогодні лише близько третини американців мають розуміння, що таке процентні ставки, іпотечні ставки та фінансовий ризик – це зменшення на 19% за останнє десятиліття. У найближчі роки генеративний штучний інтелект може створити нові рішення для фінансової освіти, такі як віртуальні фінансові радники, вбудовані в банківські застосунки. У той же час ряд ініціатив направлені на підвищення кредитного рейтингу споживачів та збільшення заощаджень. Відкритий банкінг, який уже згадувався в статті, також використовується для покращення кредитної історії.
Серед інструментів залучення альтернативного фінансування для малого та середнього бізнесу варто зазначити краудфандинг. Незважаючи не те, що цей інструмент існує вже понад 20 років, саме зараз фінтех-компанії завдяки йому допомагають МСБ отримати доступ до фінансів. Наприклад, EquityNet з’єднує підприємців із мережею інвесторів-ангелів, а MicroVentures допомагає стартапам у певних сегментах отримати доступ до капіталу від акредитованих інвесторів.
Інноваційні технології також сприятимуть більш інклюзивному доступу до кредитів. Кілька моделей кредитного рейтингу на основі ШІ використовуються для прийняття рішень на основі альтернативних даних, таких як загальний дохід, кредитна історія, аналіз транзакцій, досвід роботи та навіть Google Analytics.
2. Свідоме споживання
Все більше споживачів вважають за краще купувати в компаній, які відповідають їхнім цінностям у спектрі екологічних, соціальних та управлінських питань (ESG). І це глобальний тренд.
Дослідження показують, що компанії з високим рейтингом ефективності ESG, як правило, є більш конкурентоспроможними та більш прибутковими.
Одним із кейсів продемонструвати свою прихильність до ESG-принципів є реалізація нових сервісів у платіжних застосунках, наприклад, винагороди за свідоме споживання або поради зі зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
3. Вбудована довіра
Розвиток технологій приніс також сплеск кіберзлочинності та шахрайства, які перешкоджають довірі та знижують впевненість споживачів. Вбудована довіра означає, що компанії впроваджуватимуть нові технології, зокрема шифрування та токенізацію, щоб зробити дані більш захищеними від хакерів, а також використовуватимуть моделі нульової довіри (ZTA) для більш точного процесу ідентифікації.
Нульова довіра вимагає, щоб усі користувачі — як у мережі, так і поза нею — проходили автентифікацію, авторизацію та постійну перевірку, перш ніж отримати доступ до чого-небудь. Порівняно з приватними компаніями державні установи наразі лідирують у впровадженні стратегій і технологій Zero Trust (72% проти 55% опитаних).
Окрім того, 59% із опитаних 2000 споживачів у Північній Америці та Європі зазначили, що не планують мати будь-які справи з компанією, яка стала жертвою кібератаки протягом попереднього року.