У травні цього року співзасновник Ethereum Foundation Віталік Бутерін спільно з провідним дослідником Microsoft Research New England Гленом Вейлом та радницею зі стратегії компанії FlashBots Пуджа Олхавер написали статтю “Децентралізоване суспільство: в пошуку душі Web3”. У ній розповідається, як майбутнє Ethereum буде зосереджено навколо екосистеми під назвою децентралізоване суспільство.
Розглянемо основне зі статті.
Що не так з Web3?
На самому початку статті автори пишуть, що Web3 приголомшив світ, створивши паралельну фінансову систему з безпрецедентною гнучкістю та креативністю менш ніж за десять років. Проте нинішні Web3-проєкти дуже залежать від інфраструктури сучасного інтернету та його централізованих структур. І відтворюють їх разом із усіма їхніми правилами та обмеженнями.
Приклади:
- Більшість NFT-художників покладаються на централізовані платформи, такі як OpenSea та Twitter, щоб компенсувати початковий дефіцит довіри.
- Екосистема “децентралізованих фінансів” (DeFi) погано поєднується з реальною економікою та не здатна забезпечити навіть такі прості запити, як кредитування чи оренда квартири.
- Багато учасників Web3 покладаються на гаманці, керовані централізованими організаціями, такими як Coinbase або Binance.
Як вважають автори статті, Web3 не вистачає душі, точніше багатьох душ, поєднаних між собою безліччю зв’язків – це і має стати основою Web3. Який, у свою чергу, може стати фундаментом ще складнішої структури під назвою “децентралізоване суспільство” (DeSoc).
Токени, пов’язані з душею
Сьогодні NFT – невзаємозамінні токени – характеризуються фінансовим інтересом: люди цікавляться ними, тому що вбачають у них можливість збагатитися і продемонструвати своє багатство іншим. Автори ж статті пропонують заборонити продавати і купувати NFT. Натомість у Web3 вони вводять поняття “токенів, пов’язаних з душею” (soulbonds tokens, SBT), кожен з яких прив’язаний до конкретної життєвої ситуації. Сама ж “душа” – це обліковий запис або криптогаманець, що містить прикріплені до нього невзаємозамінні “соулбаунд-токени”.
Передбачається, що людина збиратиме ці токени все життя. Кожен із них підтверджує якийсь досвід, навик, досягнення, соціальний зв’язок тощо. Найбільш цінними будуть токени, емітовані іншими “душами” – людьми чи організаціями. Наприклад, токен університету, що підтверджує видачу диплома, токен держслужби, прив’язаний до паспорта або посвідчення водія. Компанії зможуть видавати рекомендаційні листи у вигляді токенів.
Випускати SBT зможе і сама людина – наприклад, це можуть бути твори мистецтва чи написані тексти. За задумом авторів статті, кожен випущений токен повинен бути захищений інструментами криптографії та при необхідності може бути відкликаний емітентом. Деякі токени можуть бути підтверджені іншими “душами” – так як зараз друзі в LinkedIn можуть підтвердити ваші навики. Тобто, основна ідея – в досягненні прозорості і зменшенні шахрайства у суспільстві.
Приклади використання “душ”:
1) Для підтвердження репутації: приклад – автор створює NFT, деякі з них для продажу. Що більше в “душі” творця буде “соулбаунд-токенів”, то простіше покупцю переконатися в справжності “душі” художника та його цифрових робіт.
2) Беззаставне кредитування, яке спирається безпосередньо на репутацію людини. Її формує сукупність прив’язаних до “душі” токенів SBT: документи про доходи, освіту, історію роботи, оренду житла тощо. Автори зазначають, що видані кредити будуть представлені в “душі” також як токени і залишатимуться там доти, доки не будуть погашені.
3) “Соулдропи”: безкоштовні роздачі токенів від децентралізованих організацій.
Як відновити доступ до “душі”?
Людина може втратити доступ до “душі” так само, як і до будь-якого криптогаманця. У Web3 не використовуються традиційні методи на зразок відновлення пароля поштою або sms. Альтернативою може стати “соціальне відновлення”, що спирається на довірчі відносини людини. Для цього користувач заздалегідь обирає “опікунів”, які зможуть йому повернути доступ більшістю голосів.
Щоправда, “опікуни” можуть померти, припинити спілкуватися з вами або змінити думку про вас. Цей момент трохи непродуманий, проте у концепції є багато недопрацювань, і автори з цим згодні.
Навіщо нам “децентралізоване суспільство”?
Головні завдання “децентралізованого суспільства” — поєднати реальний та віртуальний світи, дати людям можливість через “душі” будувати багаті соціальні та економічні відносини, домовлятися про співпрацю, об’єднуватись у спільноти, займатися спільною працею та творчістю, спираючись на інфраструктуру Web3. Автори статті вважають, що через інфраструктуру Web3 можна буде робити все те ж саме, що і зараз — вступати в економічні відносини, замовляти та оплачувати роботу, видавати кредити та інвестувати в проєкти, об’єднувати зусилля для досягнення будь-яких цілей — але без домінування посередників у вигляді урядів та корпорацій.
