4 листопада у Києві відбулася традиційна конференція Digital Banking 2024, організована Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній, що зібрала представників банків та небанківських установ, платіжних провайдерів, фінтехів, міжнародних інституцій та інших. FinTech Insider як медіапартнер заходу зібрав найцікавіше.
(Не)регульовані інновації
За словами Олексія Шабана, заступника голови НБУ, інновації народжуються в бізнесі, а не задаються регулятором. Національний банк може лише створити сприятливе регуляторне середовище для цього – і працює над цим у діалозі з ринком.
Зокрема, одним із ключових напрямків діяльності НБУ нині є євроінтеграція. Директива PSD2 практично впроваджена в Україні (в 2025 році ще очікується відкритий банкінг). Також зараз активно обговорюється директива 751 щодо зниження граничного рівня interchange до 0,2-0,3%.
Одним із фокусів регулятора є RegTech. Нацбанк готує до публікації “Зелену книгу” RegTech, яка допоможе фінансовим установам і постачальникам із запровадженням RegTech-рішень (те, що стосується комплаєнс, AML і т.д.).
Також Олексій Шабан озвучив такі наступні кроки НБУ у сфері розвитку цифрових фінансових сервісів:
- доступність (інклюзивність) послуг;
- вдосконалення віддаленого онбордингу клієнтів;
- врегулювання хмарних технологій;
- ринок віртуальних активів;
- підвищення кіберстійкості;
- підвищення фінансової грамотності.
Макроекономічний вплив на розвиток банкінгу в 2025
Як зазначив Артем Щербина, директор з інвестицій та голова офісу R&D в консалтинговій компанії Capital Times, МВФ не очікує значного зростання світової економіки в 2025 році. Сповільнення прогнозується в тому числі у великих економіках. Відповідно, будуть знижуватись ключові ставки центробанків, що впливатиме на роботу банків у кожній країні.
Ще одним важливим фактором впливу стане штучний інтелект. За результатами дослідження, ефективність діяльності банку зростає на 30% завдяки впровадженню генеративного ШІ. Як наслідок, великі банки – ті, які мають можливість інвестувати в технології – нарощуватимуть свій вплив і частку на ринку.
Соціальні виплати – частина фінансової екосистеми країни
Костянтин Кошеленко, заступник Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, у своїй доповіді навів приклад мобільного банківського застосунку Purple, розробленого для людей з інвалідністю, а також відомого суперапу Kaspi.kz у Казахстані, в якому можна замовити державні послуги онлайн. Адже, за словами Костянтина Кошеленка, соціальні виплати – це частина фінансової екосистеми країни.
Мінсоцполітики фокусується на співпраці з українськими банками, щоб надати доступ до соціальних послуг через їхні мобільні застосунки. Першим рішенням наразі є “Кабінет банку”, який забезпечує:
- онлайн-обмін виплатними відомостями
- електронну обробку заявок і верифікацію
- покращений контроль і прозорість
- покращену ефективність.
Наразі команда Мінсоцполітики шукає банків-партнерів для тестування цього рішення, яке останнім дозволить розширити клієнтську базу.
Інновації в банкінгу: чи потрібні для них банки?
В рамках першої панельної дискусії учасники обсудили, як впроваджуються інновації в цифровому банкінгу. Як зазначив Дмитро Мусієнко, член правління ПриватБанку, важко залишатись інноваційними під час війни, але це необхідно, щоб вистояти та продовжувати розвиватися. А Володимир Москаленко, директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів в Ощадбанку, підкреслив, що головним завданням інновацій є створити правильний клієнтський досвід та спростити йому життя.
На думку Андрія Кашперука, заступника голови правління з питань роздрібного бізнесу в UKRSIBBANK BNP Paribas Group, ключовими трендами, на яких найближчим часом треба зосередитися банкам, стануть штучний інтелект, робота з даними, взаємодія з фінтехами, а також embedded finance – тренд, який набирає обертів у всьому світі.
Щодо конкуренції з фінтехами, то Дмитро Мусієнко зазначив, що конкурувати всі гравці будуть цінами, а також прозорістю сервісів і клієнтоорієнтованістю. А вплине на ринок відкритий банкінг, який вже в серпні 2025 року запрацює в Україні.
“Межа між банками та фінтехами стерлася, ми в одній лізі. Тож маємо знайти золоту середину”, – впевнений Володимир Москаленко. Погоджується з ним і Наталія Пащенко, директорка департаменту корпоративних продуктів та розвитку бізнесу в Райффайзен Банку. За її словами, Райф співпрацює з фінтехами, адже основна ціль – надати найкращу послугу.
Заріна Одінаєва, керівниця програм з цифрових фінансових сервісів та кредитної інфраструктури в IFC, зазначила, що Україна на ринку Східної Європи лідирує з точки зору розвитку інновацій. Також, за її словами, одним із перспективних напрямів для банків у контексті євроінтеграції можуть стати транскордонні платежі.
Старший директор, голова департаменту стратегічних партнерств, фінтеху та спільних проєктів Visa в країнах Східної та Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу Євген Лісняк у своїй доповіді озвучив найбільш “гарячі” тренди в банкінгу та навів приклади зі світової практики. Серед цих трендів:
- цифровізація сервісів для МСБ
- екосистеми (наприклад, UZUM в Узбекистані та Kaspi в Казахстані)
- BaaS (Banking as a Service) – послуга надання банками своєї інфраструктури компаніям для швидшого масштабування бізнесу останніх. Прикладами є Solaris, Railsbank, Fintech Farm Дмитра Дубілета
- конкуренція між фінтехами та банками
- криптовалюти (приклад – нещодавно оголошена співпраця між Visa та Coinbase).
Цифровізація Private Banking: міф чи реальність?
Під модерацією Ростислава Дюка, голови правління УАФІК, відбулася панельна дискусія, присвячена цифровізації процесу роботи банків із преміум-клієнтами. У цьому сегменті, за словами Олени Комарової, директорки департаменту приватного банкінгу Sense Club у Sense Bank, диджиталізація дуже потрібна.
В свою чергу, Олександр Щербаха, заступник голови правління Укргазбанку, зазначив, що “офлайн – це нова розкіш”. Клієнти з високим рівнем доходів, за його словами, наразі не готові відмовитися від живого спілкування з менеджером.
Дмитро Соловйов, начальник управління організації роботи з преміум-клієнтами в Ощадбанку, підкреслив, що сама філософія Private Banking базується на спілкуванні з людиною та вибудовуванні довіри. А на думку Єлизавети Тимошенко, директорки департаменту розвитку преміального банкінгу в Credit Agricole, виходом може стати гібридна модель.
Експерти зійшлись на думці, що банки в сегменті Private і Premium Banking конкуруватимуть сервісною моделлю, інструментами для інвестування та екосистемним підходом.
Платіжні методи майбутнього
Іван Степанець, директор з інновацій в iPay.ua, розповів, що наступний рік стане роком миттєвих платежів з рахунку на рахунок та відкритого банкінгу. Зокрема, очікується зростання обсягу А2А платежів на 13% щороку до 2026 року. А до 2028 року А2А платежі на міжнародному рівні становитимуть 17% від обсягу усіх безготівкових транзакцій.
За прогнозами експертів, у 2027 році 50% cashless операцій в Україні становитимуть нові платіжні методи, 30% – NFC платежі, та лише 20% – оплата картками.
Катерина Мелеш, директорка з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро, поділилась кейсом запуску BNPL в Україні спільно з маркетплейсом Kasta. Цей інструмент дозволяє здійснювати безшовне оформлення розстрочки в момент чекауту (без додаткових анкет і переходу в інші застосунки), доступний для будь-якого клієнта з карткою будь-якого банку, надає можливість без комісії розділити суму на 4 платежі з двотижневим та щомісячними планами погашення. А для торговця BNPL – це збільшення конверсії та середнього чеку.
Перспективи відкритого банкінгу та його вплив на фінансовий ринок України обсудили учасники ще однієї панельної дискусії. Так, Інна Тютюн, членкиня правління Sense Bank, зазначила, що відкритий банкінг повинен вирішувати проблему підключення неохопленого банками населення, а також створення якісного цифрового шляху для клієнта.
Олексій Рубан, директор з інновацій NovaPay, у свою чергу, підкреслив, що банки не виграють нічого від впровадження відкритого банкінгу – і це доводить досвід інших країн, переваги отримають лише фінтехи.
При цьому одним із бар’єрів на шляху до впровадження Open Banking в Україні може стати дуже чутливе ставлення клієнтів до своїх даних, та небажання ними ділитися. Про це зазначив Дмитро Поліщук, заступник голови правління ПУМБ. За його словами, банкам необхідно працювати над донесенням до клієнтів інформації про переваги відкритого банкінгу.
Не оминули експерти увагою також штучний інтелект. За словами Сергія Макаренка, керівника напрямку еквайрингу в ПриватБанку, наразі більше 90% перевірок мерчантів, що використовують термінали банку, на предмет відповідності заявленому типу діяльності, здійснюється за допомогою ШІ. Також учасники панельної дискусії додали, що в своїх компаніях використовують ШІ для аналізу поведінки клієнтів і створення персоналізованих пропозицій, оптимізації та автоматизації внутрішніх процесів, підтримки клієнтів, AML.
