Світова ринкова капіталізація криптовалют у 2022 році сягнула $2,67 трлн, що дорівнює ВВП Великої Британії за той же період. А кількість активних криптовалютних гаманців перевищила 50 мільйонів. У той же час Україна посіла третє місце у світі з використання криптовалют. Все це свідчить про те, що криптовалюти та цифрові активи загалом – це вже наша реальність. Постає лише питання правильного та ефективного регулювання цієї галузі як в Україні, так і в світі.
Сьогодні, 31 травня, в онлайн-форматі відбулася перша Crypto | Verse Conference, організована Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній. На ній експерти обговорили популярність криптовалют, сфери застосування технології блокчейн, зміни в законодавстві, зокрема прийняття Європейським Союзом регламенту MiCA та інші питання. FinTech Insider, інфопартнер заходу, зібрав найцікавіше.
Особливості регулювання ринку віртуальних активів в Україні
Ринок віртуальних активів в Україні регулюється краще, ніж у багатьох країнах, зазначила у своїй презентації Юлія Кирпа, партнерка та керівниця фінтех практики в компанії AEQUO. Зокрема, в Україні є Закон про віртуальні активи, незважаючи на те, що він не вступив у дію, оскільки вимагає внесення відповідних змін до податкового кодексу. А також є робоча група, яка займається розробкою оновленого законопроєкту. У багатьох країнах, за словами Юлії, ніяких подібних законів не було прийнято або навіть розроблено.
Водночас, зазначає представниця AEQUO, оскільки закон все-таки не набув чинності, сфера віртуальних активів не є достатньо врегульованою. Криптовалюту зараз не можна визнати ні грошовими коштами, ні валютою, ні платіжним засобом, ні електронними грошима, ні цінними паперами. “Криптовалюти залишаються певним грошовим сурогатом”, – зазначила Юлія Кирпа.
Розповіла експертка і про неоднозначності закону про віртуальні активи, наприклад, щодо зобов’язань криптобірж у сфері AML. Також певні поняття, наявні в законодавстві ЄС, не наводяться у цьому законі. Наприклад, відсутнє визначення розподіленого реєстру (блокчейн). Окрім того, поки що неоднозначною є сфера застосування закону.
Наразі в Україні розробляється оновлений законопроєкт, який буде адаптований під законодавчу ініціативу MiCA, нещодавно прийняту в ЄС. Повноцінно MiCA запрацює через 12-18 місяців, а Україна, за словами Юрія Бойка, члена Ради НКЦПФР, стане однією з перших країн, яка імплементує регламент MiCA у національне законодавство.
Експерти, що взяли участь у панельній дискусії, присвяченій питанням регулювання ринку криптовалют, зазначили, що регуляторам у всьому світі необхідно приймати стандарти регулювання криптогалузі за зразком MiCA. Звісно, необхідно враховувати національні особливості кожної країни, наприклад, в Україні це, серед іншого, наявність двох регуляторів. “Але майбутнє світу – це безперечно стандартизація”, – впевнений Арсен Макарчук, директор департаменту стратегії та розвитку НБУ.
Юлія Кирпа, що також взяла участь у панельній дискусії, зазначила, що після прийняття оновленого законодавства і завершення війни слід очікувати приток інвестицій в криптобізнес в Україні. На інвестиційну привабливість України, за словами Юлії, впливає також застосування технології блокчейн. Наразі Україна посідає 14 місце в світі за рівнем впровадження блокчейну в державних структурах. “Чим вище місце у цьому рейтингу – тим більше країна приваблива інвестиційно”, – розповіла партнерка AEQUO.
За словами Арсена Макарчука, в Україні є перспективи застосування технології блокчейн у держуправлінні, зокрема у смарт-контрактах. А Марія Сташкевич, Президентка Європейської асоціації з цифрових фінансів (EDFA), закликала Україну стати учасницею Європейського Блокчейн Партнерства. Нагадаємо, що минулого року наша держава приєдналася до ЄБП у статусі спостерігача.
Інтеграція технології блокчейн з банківською системою: кейс ТАСКОМБАНКУ
Валерій Даниленко, голова комітету з технологій розвитку та кібербезпеки НАБУ і заступник голови правління ТАСКОМБАНКУ, розповів про дослідження банком технології блокчейн у банківському секторі, зокрема про тестування першої в Україні платформи для випуску та обігу електронних грошей на базі технології блокчейн.
За результатами пілоту банк дійшов висновку, що багато чого можна спростити в обліку, використавши переваги блокчейну. “Ідея запуску електронних грошей на блокчейні трансформувалась у розуміння необхідності інтеграції блокчейн рішення як майстер системи до бекових систем банку та відображення у ньому безготівкових коштів клієнтів. Саме цей висновок дозволяє казати про можливість швидкого запуску системи безготівкових коштів на блокчейні з усіма перевагами технології”, – зазначив Валерій.
Також, за словами банкіра, CBDC в Україні може стати реальністю вже найближчим часом, але за умови, що пілотні програми з тестування CBDC будуть проводитися на базі комерційних банків.
Вадим Груша, СЕО та співзасновник криптонеобанку Trustee Plus, нагадав найпоширеніші міфи про криптовалюти та розвінчав їх, зокрема:
- криптовалюта не є грішми
- криптовалюта – це фінансова піраміда
- криптовалюти – це гарантія анонімності
- в крипті дуже легко заробляти гроші
- криптовалюта – незаконна
- криптовалюти – це виключно для відмивання коштів, для злочинців
- криптовалюта нічим не забезпечена
- криптовалюта – це складно
- вхід в крипту тільки для тих, хто має велику суму грошей
- криптовалюта – “бульбашка” та не має перспектив.
А Юлія Федосюк, CEO UAPAY, розповіла про те, що Україна має всі передумови для того, щоб стати регіональним фінтех і криптохабом. Адже:
- Україна – лідер IT-експорту;
- Україна продовжує гармонізувати законодавство з європейським;
- електронна комерція в Україні продовжує зростати: мультиплікаційне зростання доходу від e-commerce до 2030 року, за прогнозами, складе 36,2%.
Тож експерти в рамках конференції відмітили важливість регулювання сфери цифрових активів та відзначили впевненість у тому, що в Україні дуже багато перспектив з точки зору розвитку криптогалузі та застосування технології блокчейн, що сприятиме залученню додаткових інвестицій.
