З моменту, коли стало відомо про намір Укрпошти купити “Альпарі банк”, точаться постійні дискусії. Чи справді це потрібно національному поштовому оператору? Хто заплатить за це? Вчора, 8 грудня, в Київській школі економіки пройшли публічні дебати між генеральним директором Укрпошти Ігорем Смілянським та фінансовим аналітиком Case Ukraine Євгеном Дубогризом (ексзаступник директора департаменту фінансової стабільності Нацбанку). Суперечка між ними почалася ще у соцмережах, а вчора опоненти представили свої аргументи “за” і “проти” придбання Укрпоштою банку та перетворення на фінтех-гіганта за прикладом Amazon і Kaspi.
Аргументи Ігоря Смілянського “за”
1. Збільшення фінансової інклюзії
Згідно офіційної статистики, в Україні лише 4% населених пунктів мають банківське відділення чи банкомат. А понад 12 мільйонів українців не мають доступу до фінансових послуг. Укрпошта ж є у всіх населених пунктах. За словами Смілянського, запит на банківські послуги у населення є, навіть серед літніх людей. І саме Укрпошта, маючи доступ до цієї групи клієнтів, може підвищити фінансову інклюзію в країні.
2. Створення банківської інфраструктури згідно з рішенням регулятора
Згідно з меморандумом НБУ, Укрпошта як оператор платіжної системи (другий в країні) повинна оцифрувати всю країну до кінця року і здавати цифрові звіти щодня, не зважаючи на відсутність інтернету в багатьох населених пунктах. Це буде коштувати біля 1,5 млрд грн і буде досягнуто за рахунок запровадження 2300 пересувних відділень, які будуть працювати навіть за відсутності мобільного зв’язку, та оснащення кожного листоноші пристроями 3в1. По суті, Укрпошта незалежно від придбання банку створить банківську інфраструктуру. “Далі лише питання, як її використовувати: свій банк чи банк-агент”, – зазначає Смілянський.
3. Модель агентського банку може стати збитковою для Укрпошти
Укрпошті пропонують залучити банк-партнера замість придбання власного банку. Сьогодні у Укрпошти близько 5,5 млн клієнтів – 3,5 млн пенсіонерів і 2 млн клієнтів e-commerce. “Чи є хтось, хто вважає, що ми повинні подарувати клієнтську базу якомусь банку?” – задав риторичне питання Смілянський. Укрпошта отримує від держави 2,3 млрд гривень за доставку пенсій (це 25% від доходу). Якщо всі пенсії будуть переведені в безготівковий формат, то компанія не буде отримувати ці кошти. Чи може банк-партнер платити Укрпошті за отриману базу клієнтів? Теоретично так, але, приміром, Ощадбанк за минулий рік заробив 4 млрд гривень. Щоб заплатити Укрпошті, він повинен подвоїти свій дохід, що є мало реальним. “Тобто ми повинні подарувати клієнтів банку та сподіватись, що він компенсує нам 2,3 млрд гривень. А якщо ні, то ми станемо залежними від дотацій держави”, – зазначив глава Укрпошти.
95% пошт світу отримують дотації від держави. Ціль Укрпошти – за рахунок банку зменшити долю виручки, пов’язаної з державою, з 48% до 7% за чотири роки.
4. Укрпошта не залучає кошти платників податків
Протягом перших років витрати на створення банківської інфрастуруктури складуть від 500 млн до 1 млрд гривень. Вони підуть на докапіталізацію та інше, окрім створення інфраструктури. “Говорячи про кошти платників податків – ми акціонерне товариство, ми не отримуємо гроші від держави”, – зазначив Ігор Смілянський.
5. Укрпошті буде простіше вийти на IPO чи залучити інвестора
Ігор Смілянський зазначив, що Укрпошта бере за основу модель Amazon та Kaspi. Капіталізація останньої, зокрема, складає $20 млрд, а успіх йому принесла модель об’єднання пошти, банку і e-commerce. Укрпошта у свої сили вірить та має намір підвищити капіталізацію до $5-8 млрд. Також в планах компанії – стати банком №3 за кількістю клієнтів. Як приклад успішного кейсу Ігор Смілянський навів запуск системи планування ресурсів підприємства (ERM). Зазвичай вона впроваджується кілька років, а Укрпошта вклалася в сім місяців. Також глава Укрпошти зазначив, що ніхто не вірив в Укрпошту як еквайра. А станом на грудень 2021 року національний поштовий оператор був 6-м в Україні серед банків за кількістю терміналів.
Аргументи Євгена Дубогриза “проти”
1. Банкінг – це мало рентабельно
Основний показник рентабельності банків – чиста маржа, але вона постійно знижується (було 8,6% два роки тому, зараз – 6,2%). Це перевищує рентабельність Укрпошти.
2. Банкінг – це дуже зарегульовано
“Регуляція на регуляції” – так охарактеризував нормативне поле на банківському ринку Євген Дубогриз. Це постійні стрес-тести, перевірка бізнес-моделей. А Укрпошта і так зарегульована, що стримує її в розвитку, впевнений аналітик.
3. Банкінг – це дорого, а значить це потенційні втрати коштів платників податків
З досвіду Євген Дубогриз зазначає, що жоден банк не вкладався в заплановані витрати – в середньому в 1,8-1,9 разів витрати перевищують заплановані. Витрати на банк можуть бути дуже значні, й банку Укрпошти буде потрібна докапіталізація. А це витрати платників податків.
4. Платники податків уже заплатили за створення інфраструктури в державних банках
За оцінками Євгена Дубогриза, Укрпошті необхідно вкласти в банк до 1,5 млрд гривень з його докапіталізацією. Проте інші державні банки вже понесли ці витрати (коштом платників податків). Крім того, в них уже вибудувані процеси, тому банки зможуть більш вигідно виконувати зазначені функції за наявності клієнтської бази Укрпошти.
5. Банк завадить планам Укрпошти вийти на IPO
Євген Дубогриз нагадав, що традиційні банки – це регуляції, це не фінтех, і не всі можуть бути Монобанком. Тому традиційний банк відлякуватиме потенційного інвестора від Укрпошти і стримуватиме IPO компанії. Якщо ж створювати фінтех-гравця, то це робота на 3-5 років. “Чи є на це кошти і час?” – запитує аналітик.
Підсумки
Євген Дубогриз у підведенні підсумків дебатів зазначив, що кожен з учасників залишився при своїй думці. “На жаль, ми не почули один одного”. Ігор Смілянський, в свою чергу, впевнений, що об’єднавши пошту, банк та напрям e-commerce Укрпошта зможе заробляти. Та найголовніше – зможе підвищити фінансову інклюзію в Україні.
