Національний банк України з 21 травня 2022 року скасував обмеження на встановлення курсу, за яким уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам. Раніше відповідний курс не мав відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.
Оскільки зміни викликали активне обговорення серед учасників ринку, регулятор підготував детальне роз’яснення щодо цього.
Перш за все, НБУ наголосив, що офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/дол. США. Фіксація обмінного курсу дає змогу стримати інфляційні процеси (через здешевлення критичного імпорту) та утримати під контролем інфляційні очікування.
Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Банки і надалі мають проводити операції з купівлі-продажу безготівкової валюти з клієнтами за курсом, що перебуває в діапазоні, де нижня межа – офіційний курс, а верхня – офіційний курс +1%.
Як зазначив регулятор, більшість операцій на валютному ринку здійснюється саме в його безготівковому сегменті, де, зокрема, продають та купують безготівкову валюту експортери та імпортери. Таким чином імпортери можуть закуповувати валюту за курсом, який близький до курсу продажу валюти експортерами. У разі виникнення дефіциту валюти на ринку НБУ закриває його продажом валюти зі міжнародних резервів.
Другим сегментом валютного ринку є готівковий. Готівковий ринок під час воєнного стану працює в обмеженому режимі. Банки можуть продавати через каси іноземну валюту лише в тому обсязі, в якому до цього купили її в населення. До війни між готівковим та безготівковим сегментами ринку існувало майже вільне перетікання готівкової валюти, плюс населення могло вільно купувати валюту в банків. Наразі валютні обмеження НБУ поставили “завісу” на такі перетікання та на обсяг продажу готівкової валюти банками.
Однак, як наголосили в Нацбанку, зараз на готівковому ринку здебільшого купують валюту для спекулятивного заробітку, фінансування “сірого” імпорту, який не належить до критичного, а також переведення заощаджень в іноземну валюту. Жоден з цих напрямів не є критичним пріоритетом для підтримки економіки під час війни. Тому Національний банк не витрачає дефіцитні міжнародні резерви для згладжування коливань у цьому сегменті ринку.
Також регулятор зняв обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з рахунків клієнтів кошти в гривні, якщо клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають з карток готівкову валюту.
Таким чином, НБУ створює можливості для зближення курсу конвертації валюти для громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, і курсу купівлі готівкової валюти для громадян, які залишаються в Україні.
Також у Нацбанку зазначили, що це мінімізує “картковий туризм”. За наявними даними, значна частина операцій з гривневими картками за кордоном – це зняття готівки з банкоматів. Помітна частина цієї готівки потім повертається в Україну і потрапляє на нелегальний готівковий ринок. Тобто де-факто дефіцитні валютні ресурси можуть витрачатися на непріоритетні для воєнного часу потреби, що зараз вкрай важливо мінімізувати.
Думки та коментарі експертів
Після оприлюднення даної інформації учасники ринку та експерти поділилися у соцмережах своїми думками щодо змін.
Зокрема, як розповіла в телемарафоні Голова Ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова, курс гривні до іноземних валют має стабілізуватися впродовж найближчих 10-12 днів після того, як Національний банк зняв обмеження щодо курсоутворення для комерційних банків.
“Через 10-12 днів буде нормалізація курсу між “білим” та “сірим” ринком. Зараз вирівняється можливість для банківського сегменту продажу валюти фізичним особам після того, як регулятор зняв 10% обмеження. Тепер банки зможуть купувати валюту за більш привабливим курсом, що припинить розквіт операцій на “сірому” ринку”, – зазначила пані Олена.
Співзасновник monobank Олег Гороховський, у свою чергу, закликав НБУ переглянути встановлені обмеження. Підприємець написав у своєму Telegram каналі наступне:
“Як я “люблю” таке… У нас завжди у застосунку був єдиний курс – для операцій з картками, для обміну всередині застосунку та для ФОП. Чому? Тому що це правильно. Наявність різних курсів – це складно.
Сьогоднішні обмеження змушують нас зробити різні курси – за операціями у застосунку та операціями ФОП курс не може відрізнятись більше ніж на 1% від курсу НБУ, а за картковими транзакціями та обміном у відділеннях (яких у нас немає) – може.
Ну і виходить “красиво” – продавати валюту ФОПам ми не можемо, а купувати у них валюту можна лише за курсом НБУ+1%. ФОПи “щасливі”.
Продаж валюти клієнтам під транзакції за кордоном – величезні обсяги, які раніше були обмежені +10% від курсу НБУ, а тепер втратили обмеження. І тут виходить “дилема ув’язненого” – всі чекають, хто з банків першим поставить ринковий курс за картками (~36-37) і від кого втечуть усі клієнти в банки, які поки що курс не поставили.
А нам ще, крім іншого, потрібно цю “красу” запрограмувати.
Ми хочемо дати клієнтам ФОП валютну картку, щоб вони не продавали валюту за неринковим курсом. Але я все-таки прошу НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів та обговорити з банками, як зробити так, щоб були “і вовки ситі, і вівці цілі”. Здається, щось не те з цими обмеженнями”.
Петро Чернишов, відомий український топ-менеджер, колишній керівник компанії Київстар та член наглядової ради “Фармак”, теж не підтримує нововведення.
“Ну гаразд – дозволили нашим банкам встановлювати вільний курс гривні за операціями з картками. Щоб припинити так званий картковий туризм, коли люди перетинали кордон з десятками карток, знімали те що можна за максимальними лімітами, поверталися назад і потім цією валютою торгували в пунктах обміну. Розумно? Так!
Я б дозволив знімати, скажімо, хоча б максимум 50 євро на день і, скажімо, до 500 євро на місяць – це б убило “картковий туризм”. Але НБУ видніше.
А потім найцікавіше: такий самий вільний курс введено і на покупки за картками за кордоном! І ось це, я вважаю, неймовірне за своєю жорстокістю рішення.
Нині за кордоном приблизно 6 мільйонів біженців із України. Здебільшого це жінки та діти. Багато хто з них продовжує працювати віддалено у різних українських бізнесах. Багато хто з них отримує стипендії, пенсії, допомогу – все у гривнях, звичайно. У більшості чоловіки в Україні – і вони їм на картки переказують зароблені гривні. Просто щоб ті могли жити гідно в набагато дорожчих країнах.
І ось усі їхні заощадження та доходи беруть і зменшують одразу відсотків на 15% – а потім може і на 30% – адже курс же вільний тепер для таких операцій!
Звісно, хтось може розповісти про покупки з українських карток сумок Луї Віттона. Є, мабуть, і таке. Але це тисячі випадків, а не ті мільйони покупок на день – їжі, одягу, квитків на транспорт та багато іншого.
Чому не можна було запровадити обмеження – скажімо, 1000 євро на місяць – на покупки з однієї картки з конвертацією гривні за адміністративним курсом? Таким чином відсікли б усіх цих “Луї Віттонів” і не принижували б мільйони жінок та дітей у Європі. Деяким скоро доведеться перейти там на гуманітарну допомогу.
Іноді дивуєшся, чому серйозні державні діячі так погано прораховують наслідки своїх рішень”.