Минулого тижня український Уряд схвалив проєкт закону, спрямований на приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Законопроєкт, розроблений Міністерством фінансів у співпраці з європейськими структурами, викликав активні дискусії в суспільстві через побоювання щодо можливого порушення банківської таємниці.
У Міністерстві фінансів розповіли про переваги приєднання України до SEPA та ключові засади схваленого урядового пакета законопроєктів. Головна мета документа – привести українське законодавство у відповідність до норм ЄС у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Зокрема, передбачається створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, адміністратором якого виступатиме Державна податкова служба.
До реєстру вноситимуться дані про відкриття і закриття банківських рахунків, їхні номери, інформація про власників та установи, де відкриті рахунки. При цьому Міністерство фінансів наголошує, що відомості про рух коштів, залишки на рахунках та вміст сейфів передаватися не будуть, що має зберегти банківську таємницю.
Законопроєкт також передбачає створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів, удосконалення процедури верифікації інформації про бенефіціарів, впровадження штрафів за порушення вимог фінмоніторингу та розширення переліку суб’єктів, зобов’язаних звітувати про підозрілі фінансові операції.
У випадку успішної імплементації цих змін та приєднання до SEPA, українці зможуть здійснювати перекази у євро між 36 європейськими країнами швидко та без додаткових комісій, що фактично зітре фінансові кордони з Європейським Союзом.
Попри запевнення Мінфіну, законопроєкт викликав критику з боку парламентарів. Зокрема, перший заступник голови Комітету з питань фінансів Ярослав Железняк вважає, що адміністратором реєстру мала б бути Держслужба фінмоніторингу, а не податкова. Також викликає питання намір дати Мінфіну доступ до матеріалів фінмоніторингу, що направляються за кордон. За прогнозами, у разі прийняття закон може запрацювати з 2027 року.
Нагадаємо – про те, чи дійсно документ створює загрозу інституту банківської таємниці в Україні, ми розповіли у матеріалі FinTech Insider.
