Вже десять років у відділеннях Нової пошти можна отримати не тільки логістичні, а й фінансові послуги. Їх надає компанія NovaPay. Вона забезпечує клієнтів Нової пошти зручними і надійними платіжними сервісами в онлайні та офлайні, а також розвиває власні продукти та послуги. Нині компанія знаходиться в процесі отримання ліцензії EMI, яка дозволить надавати фінансові послуги в Європі.
Яку долю на ринку грошових переказів сьогодні займає NovaPay? Чому не планує отримувати банківську ліцензію в Україні? Чого очікує від виходу на європейський ринок? Про це та інше в інтерв’ю FinTech Insider розповів Андрій Кривошапко, генеральний директор NovaPay.
- Останнім часом тільки й розмов про те, що Нова пошта почала працювати в Польщі та Литві. А як щодо NovaPay та міжнародної експансії?
У травні 2022 року NovaPay відкрила свій офіс у Вільнюсі і подала документи на ліцензію EMI (electronic money institution – ред.). Зараз знаходимося у діалозі з Центробанком Литви. Як тільки отримаємо ліцензію, ми зможемо надавати фінансові послуги по всьому Європейському Союзі. Для нас важливо забезпечити нашим клієнтам той самий рівень фінансового сервісу, що і в Україні.
- Чи важко отримати цю ліцензію?
Процес ліцензування досить тривалий – як в Європі, так і в Україні. Всюди ця процедура займає приблизно рік. Я думаю, що через чотири-шість місяців ми зможемо отримати ліцензію в ЄС. До речі, вдома, в Україні, ми також подались на розширену ліцензію. Маю надію, що скоро отримаємо відповідь Нацбанку.
- Які можливості отримає компанія із отриманням обох ліцензій?
В Україні ми зможемо відкривати клієнтам рахунки і випускати до них картки для зручності операцій.
В Європі – перш за все, мова йде про можливість надавати всі ті фінансові послуги, які ми надаємо в Україні – перекази, платежі тощо. Також буде можливість відкривати рахунки, емітувати картки, запровадити COD (Cash On Delivery, післяплата – ред.), причому, не тільки всередині Євросоюзу, а й міжнародний COD також.
- Повертаючись до України, яку частку на ринку грошових переказів ви зараз в Україні займаєте?
Якщо ми говоримо про небанківські платіжні установи, то, за даними Національного банку України, ми є лідерами і маємо долю у 45% грошових переказів.
- Чи змінюється ця цифра рік до року?
Вона поступово збільшувалась до війни, щороку – на 2-3%. За минулий воєнний рік частка не зменшилась, що важливо.
- Як щодо міжнародних переказів за минулий рік – чи збільшився їхній обсяг на тлі війни?
Звісно, у 2022 році потік міжнародних грошових переказів досить суттєво збільшився – в 19 разів у порівнянні із 2021-им. Ріст обумовили два фактори. Перший – це те, що міжнародні компанії Western Union i RIA на початку повномасштабної війни відмінили свої комісії за перекази в Україну. Другий – полягає в тому, що ми почали співпрацю із ООН і видавали українцям по всій країні грошову допомогу у рамках Продовольчої програми ООН. Як результат – 700 000 українців отримали ці кошти, а NovaPay надала їм цю послугу.
- Яка частка оплат ваших клієнтів уже cashless?
З кожним роком кількість безготівкових платежів збільшується. Кількість кешлес-оплат у NovaPay за результатами 2022 року нараховує 43 мільйони. Тобто, кожна третя операція у нас проходить без готівки. Найчастіше сплачують за допомогою картки у відділенні, tap-to-phone курʼєру та автосписанням через мобільний додаток.
Були і пікові періоди, коли кожна друга транзакція була безготівкова. Наприклад, восени, через постійні ракетні обстріли росіян і проблеми зі світлом, клієнти частіше користувались оплатами через мобільний додаток, зокрема, автосписання.
- Мені здається, доля cashless в цілому по Україні теж складає приблизно третину.
Все вірно. Це приблизно середній показник по країні.
- Минулого року ви запустили сервіс оплати посилок в кредит. Наскільки успішний продукт? Чим він відрізняється від BNPL-сервісу?
Справжній BNPL-сервіс у нас тільки в планах. Посилку в кредит ми дійсно не так давно запустили, але потік заявок вже суттєвий – зараз їх кількість складає близько 1200 запитів на день. Думаю, що про успіх проєкту можна говорити тільки через рік. Але ми думаємо, що продукт буде користуватись попитом.
Наша ціль в цьому – покрити аудиторію, яка не має доступу до банківського кредитування з тих чи інших причин. Ми досить непогано знаємо клієнта, бо він часто користується послугами Нової пошти, і ми можемо використати додаткові параметри при кредитуванні, до яких немає доступу у наших колег по ринку.
- На яку суму зазвичай хочуть отримати кредит ваші клієнти?
В середньому п’ять тисяч гривень. Ця послуга розрахована виключно на оплату за товар, який їде в посилці, тому для екстремумів майже немає умов. Зазвичай це 5-6-7 тисяч гривень, але є можливість отримати кредит до 50 000. Із цікавого – найчастіше таким чином купують електроніку, побутову техніку, одяг і взуття.
- Ви самі кредитуєте клієнтів?
Так, у нас є кредитна установа в групі компаній.
- Які ще продукти плануєте запускати?
Ми зараз, в першу чергу, фокусуємось на міжнародному COD. Це має бути дуже потужний фінансовий продукт, тому що таку послугу поки що ніхто не надає.
Також оновили Сейф-сервіс, тобто Безпечну угоду. Її суть в тому, що при замовленні товару кошти блокуються на картці клієнта, і лише після отримання посилки і її перевірки переказуються відправнику. Послуга вигідна як продавцю, так і покупцю. Це досить цікавий сервіс, особливо для товарів, які продаються на маркетплейсах, як-то OLX, чи в Instagram, та коли немає довіри між продавцем і покупцем.
Окрім того, як я казав вже, плануємо відкривати рахунки клієнтам, що пришвидшить операції і зробить їх більш зручними.
- Чи збираєтесь випускати картки?
Це є в планах, але будемо говорити про це, коли набере чинності закон про платіжні послуги, і у нас зʼявиться ліцензія.
- Які регуляторні ініціативи, зміни ви б хотіли ще бачити? Що могло б полегшити чи сприяти вашій діяльності?
Зараз в умовах повномасштабної війни регулятору взагалі щось важко радити. НБУ і так дуже багато робить. І, чесно кажучи, я задоволений прогресом, який відбувається в регуляторному полі. Є можливість донести свою думку, запускається так звана пісочниця, в рамках якої можна проводити випробування нових продуктів. Тому кардинальних змін поки не потрібно. Головне – зробити так, щоб закон нарешті набрав чинності і дав нам можливість працювати так, як працює європейський ринок, де є конкуренція не тільки серед банків, а й серед фінансових компаній. Я думаю, що це змінить ринок на краще, посилить конкуренцію, а в результаті виграє споживач.
- Ви згадали про пісочницю регулятора – чи готова компанія брати участь у ній, коли вона повноцінно запрацює?
Так, обов’язково. Ми готові брати участь, є ряд ініціатив, які було б цікаво пілотувати. Більше того, ми маємо справді велику клієнтську базу, одну із найбільших мереж, розвинені діджитал-канали, ми гнучкі – а це все дозволяє досить швидко і предметно побачити, чи спрацюють певні рішення і ідеї.
- Які послуги ви надаєте бізнесу?
В першу чергу, це COD. Ми допомагаємо бізнесу продавати і доставляємо гроші від покупця до продавця.
Також буквально за пару місяців до початку повномасштабної війни, у грудні 2021 року, запровадили власний інтернет-еквайринг. За нашими внутрішніми оцінками, за цей час ми посіли шосту позицію за долею ринку в е-ком еквайрингу в Україні, і в нас зʼявилось більше 100 клієнтів.
В нас є послуга із зарахування готівкової виручки – вона цікава для бізнесу, особливо того, який працює в маленьких населених пунктах, де немає доступу до банківської інфраструктури. Банківська інфраструктура постійно скорочується, тож такий сервіс може бути затребуваним серед бізнес-клієнтів.
Наразі призупинили, але поновимо до кінця року кредитні програми для бізнесу. В тому числі BNPL – цей продукт більше для бізнесу, ніж для кінцевого споживача.
- Ваші колеги, чи точніше, конкуренти з Укрпошти акцентують на тому, що в деяких регіонах країни вони є єдиними, хто може надавати фінансові послуги населенню. Саме тому вони хочуть, по суті, стати банком, щоб надавати широкий спектр послуг. Чи немає планів у НоваПей придбати банк або отримати банківську ліцензію?
Ми поки що не розглядаємо банківську ліцензію, бо не бачимо у цьому особливого сенсу. Коли все ж таки закон про платіжні послуги набере чинності, і ми зможемо відкривати рахунки та емітувати картки, то єдине, для чого нам могла б знадобитися банківська ліцензія – це залучення депозитів. Але наразі у нас немає такої мети.
До речі, про конкурентів і фінансові послуги. У нас є неймовірна кількість історій, коли конкуренти вже чи ще не працювали на прифронтових чи деокупованих територіях, а відділення Нової пошти були єдиним місцем, де можна було отримати фінансові послуги від NovaPay. Зняти гроші, здійснити платежі, отримати допомогу від ООН, переказати гроші – все це можна було зробити у відділеннях Нової пошти.
- Як ви вважаєте, більш ефективна для ринку конкуренція між банками і фінансовими компаніями, чи співпраця?
Якщо ми говоримо про платіжний ринок, то тут чим більше гравців, тим краще. До речі, дуже сильно це відчувається в Європі. Коли українці приїжджають в будь-яку європейську країну, одразу стикаються з необхідністю відкрити рахунок. І це зазвичай вимагає багато часу, до чого українці не звикли. У цьому сенсі Україна далеко попереду Європейського Союзу. І якщо конкуренція буде посилюватись, для платіжного ринку, це буде тільки плюс.
Якщо ж ми говоримо про якісь нові цікаві фінансові продукти, то тут колаборація була б не зайвою.
- Чи не побоюєтеся конкуренції зі сторони іноземних гравців, які, напевно, прийдуть на український ринок після перемоги?
Я взагалі апологет конкуренції. Якщо будуть заходити іноземні гравці – для ринку це добре. Як кажуть, щука потрібна для того, щоб карась не спав. Якщо заходить потужний гравець з новими технологіями, новими знаннями, це тільки підживить ринок. Споживач виграє від цього.
- За якими фінтех-трендами у світі ви слідкуєте найбільше? Ну, наприклад, зараз знову всі розмови точаться навколо штучного інтелекту.
Я намагаюся слідкувати за всіма новими цікавими рішеннями, прогресом на різних ринках і в цілому озиратися навколо. Так, штучний інтелект зараз знову на хвилі, навіть точиться боротьба між Гуглом та іншими гравцями у цій сфері. Але, чесно кажучи, проривних речей для фінансового ринку з боку штучного інтелекту я поки не бачу. Це може бути прорив, але не зараз. Нам кожні 20 років кажуть, що штучний інтелект забере у нас робочі місця, але поки що не забрав.
Якщо говорити про Європу, то тут помітний тренд у тому, що великі банки не хочуть конкурувати з фінтехом. Вони більше зацікавлені в великих, корпоративних клієнтах, кредитуванні, а не в платіжному ринку. Тому цей ринок залишається для менших гравців – EMI. Наприклад, Revolut, TransferGo, Wise і т.д. Я думаю, що цей тренд буде посилюватись. Тому що, знову ж таки, мій особистий досвід доводить, що в банку в Євросоюзі відкрити рахунок дуже складно. Фінтех-гравці, в свою чергу, більш спритні, клієнтоорієнтовані, технологічні.
- Чи вдалося вам реалізувати заплановане, незважаючи на повномасштабну війну, у 2022 році? І які плани ставите перед компанією на 2023?
На 2022-ий ми багато чого планували, і багато чого реалізували. Деякі плани відтермінували зі зрозумілих причин, деякі – скоригували під потреби клієнтів, наприклад, саме так зʼяаилась Посилка в кредит. Головне із них втілили – і опрацювання можливості європейської експансії, і запуск кредитних продуктів, і, звісно, забезпечення для Нової пошти якісних фінансових послуг, а для українців – стабільних переказів та платежів.
Стосовно планів. Я б розділив відповідь на це питання на дві частини. Перший блок – про ліцензії. Як я вже неодноразово казав, ми очікуємо на отримання ліцензії Electronic Money Institution в Литовській Республіці, що дозволить нам іти в ногу з Новою поштою в Європі і надавати фінансові послуги українцям там. Також чекаємо на розширені ліцензії в Україні і в Молдові.
Другий блок – про продукти. Щодо приватних клієнтів, то для них спільно з Новою поштою ми продовжимо розвивати Посилку в кредит і Сейф сервіс, будемо допомагати здійснювати грошові перекази в Україну і платежі. Окрім того, в планах – запровадження можливості відкривати рахунки та випускати картки, але про те трохи згодом. В частині бізнесу – тут на часі міжнародний COD, еквайринг, прийом торгової виручки тощо.
Одним словом, покращувати свої позиції в Україні, надаючи фінансові послуги для найкращого клієнтського досвіду. Посісти гідне місце на європейській фінтех-мапі з продуктами, цікавими як для українців, так і для європейців.
