Фінтех-компанії з перших днів війни разом з банками тримають економічний фронт, незважаючи на падіння оборотів та скорочення команд. Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній (UAFIC) стала своєрідним центром, який об’єднав навколо себе учасників ринку та іноземних партнерів.
Які напрямки роботи Асоціації стали ключовими у воєнному 2022 році? З якими труднощами ще доведеться зіткнутися українському фінтеху в 2023-му? А також про принципи конкуренції на ринку під час війни, актуальні фінтех-тренди та інтеграцію в європейський простір розповів в інтерв’ю FinTech Insider Ростислав Дюк, голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній.
- Як змінилась робота Асоціації під час війни?
За цей рік ми пройшли три етапи і, відповідно, напрямки роботи. Перший – це фінтех спротив. З перших днів повномасштабної війни вся команда УАФІК переключилась на протидію загарбнику. Ми координували роботу волонтерських рухів зі Львова, займались виведенням великих американських та європейських брендів з російського ринку, координували команди мемберів, які надали своїх фахівців з кібербезпеки для протидії ворогу.
Також на цьому етапі ми відреагували на заклик Президента відновлювати економічний фронт та провели FinTech Awards, який мав відбутися ще 25 лютого. Ми нагородили найкращих та віримо, що це є важливим стимулом в їхній роботі.
Далі компанії подолали перший шок та включились в активну роботу. Ми зрозуміли, що прийшов час приділити увагу розвитку індустрії. Обороти компаній впали на 80% за перші місяці, при цьому зарплати програмістів залишились на попередньому рівні. Тому першочерговою задачею стала допомога учасникам з пошуком партнерств як всередині країни, так і за її межами. Ми мали на меті привернути увагу зовнішніх спільнот до українського фінтех-сектора. Для цього провели безпрецедентну презентацію фінтех-каталогу спільно з Європейською комісією. В травні ми стали членом EDFA (European Digital Finance Association – ред.) і підключили до такої колаборації 16 фінтех-асоціацій в Європі, а також департамент Європейської комісії, який відповідає за цифрові фінанси та інноваційні технології. Завдяки нашим зусиллям Україну включили в обговорення третьої платіжної директиви PSD 3 і законодавства у сфері блокчейн та криптовалют MiCA. Ми провели перший в Україні хакатон на підтримку відбудови України разом з Європейською комісією і Європарламентом.
Третій етап – так звана воєнна стратегія. З липня ми перебудували стратегію роботи Асоціації з урахуванням фактору війни. Ми відкоригували свої плани та активності. У відповідь на зростаючу потребу ринку в обговореннях і отриманні професійної інформації ми провели такі заходи: Ukrainian Open Banking Summit, Access2Finance, Digital Banking Conference 2022, презентацію дослідження “Фінтех тренди 2022”, UAFIN.TECH 2022.
Зараз ми маємо збалансовану команду. На початку війни Асоціація працювала з 7 різних міст та 3 різних країн, тож ми навчилися працювати в різних місцях та умовах.
- Нещодавно ви представили каталог фінтех-трендів 2022 року. Які з них ви особисто вважаєте найважливішими цьогоріч?
Вперше цей каталог ми презентували минулого року. Цьогоріч ми зробили його відкритим для ринку завдяки підтримці компаній Mastercard і N1. Це дуже актуально, особливо зараз, коли війна зламала старі бізнес-моделі, і більшість учасників виявилася до цього не готовою.
Для мене ключовими на даному етапі є суперапи, Open Banking, екосистеми/стратегічні альянси та кібербезпека.
- Що, на вашу думку, дозволило фінсектору вистояти у 2022 році?
Ми з перших днів війни засвоїли лозунг “наша ненависть до русні недостатня”, і, напевне, це була першочергова мотивація. Фінсектор як частина економічної незламності, спротиву, економічного фронту мав величезну мотивацію вигнати загарбників із нашої землі та повернутись до звичного життя та реалізації запланованого. Тому вдень ми всі допомагали армії та волонтерам, а ввечері думали про нові технології, метавсесвіти та інші інновації. Ми не хочемо, щоб Україна була виключена з глобальних фінтех трендів.
- З якими труднощами та можливостями зіткнеться український фінтех у 2023 році?
Найбільший челендж, який чекає на нас після перемоги – це величезна втрата людського капіталу. Наша головна задача – повернути людей. А одна із задач фінсектору – створити такі продукти, щоб люди хотіли повернутись і користуватись ними тут. Ми повинні створити такі умови, щоб молодь бачила перспективи для себе в Україні, у тому числі це можливості для розвитку стартапів за рахунок державної екосистемної підтримки. Ми повинні створити такі умови, щоб підприємці мали можливість розвивати свою справу та отримали нові перспективи завдяки діджиталізації МСБ.
- Чи змінились, на вашу думку, принципи конкуренції на ринку під час війни?
Останніх 300+ днів ми говоримо про колаборацію, а не конкуренцію. Ми бачили, як гравці підставляли плече один одному, як підтримували тих учасників фінтех-ринку, які перебувають на фронті, як компанії запускали збиткові проекти, які, найголовніше, підтримували населення чи армію. Ми бачимо, що фінтех проявив себе під час війни згідно з принципами ESG, тобто соціальна відповідальність – передусім.
- Україна рухається в ЄС. Як буде відбуватися інтеграція українського фінтеху в європейський простір? Та чи всі гравці готові до цього?
Ми вже в Європі. Раніше український фінтех був достатньо експортно-орієнтованим. Війна ж вивела експорт на перше місце. Ми дуже конкурентні на зовнішніх ринках завдяки якісним рішенням. Гармонізація законодавства буде стимулювати відповідність продуктів європейським нормам. Тобто продукт, який запускатиметься на ринку України, так само просто буде запущений на європейському ринку. Його не треба буде адаптувати під законодавство ЄС. Тут треба відмітити важливу і дуже результативну роботу Нацбанку.
УАФІК стала першою українською асоціацією, залученою до пан’європейських об’єднань, які впливають на політику Європейського Союзу. Ми вже з травня беремо участь в робочих групах наших колег з напрямків цифрових фінансів, запровадження ринку віртуальних активів, імплементації блокчейн технології.
Зараз з колегами з ЄС ми готуємо два масштабних проекти, які дозволять створити місток між Україною та Європейським Союзом і зробити інтеграцію в європейську бізнес-спільноту безшовною. Це не просто, тому що на відміну від класичного бізнесу, фінтех-бізнес – ліцензійний. Він повинен відповідати вимогам локального законодавства, фінансовому законодавству і так далі. Поряд з тим, ми бачимо приклади українських компаній, які виходять на ринки Європи і стають там успішними, показують там приріст, платять податки і стають повноцінними учасниками бізнес-спільноти.
- Які фінансові інструменти чи рішення допоможуть відновленню України?
Ми розділяємо ті інструменти, які стимулюватимуть розвиток фінтех-індустрії та ті, які сприятимуть відновленню економіки України. До перших відносяться гармонізація законодавства і запровадження штучного інтелекту.
А до другої групи належить розвиток альтернативних фінансів, тобто альтернатива класичному кредиту. Це продукти на стику діджиталізації класичних інструментів та інноваційних технологій: факторинг, лізинг, запуск повноцінного краудфандингу в Україні, в тому числі через “пісочницю” Нацбанку. Це, звичайно, і продукти для діджиталізації малого та середнього бізнесу, який буде драйвером відновлення економіки.
Ще одне, не менш важливе – це впровадження культури corporate governance в корпоративному секторі. Це буде допомагати залучати іноземні інвестиції.
- Чи варто після перемоги очікувати на прихід іноземних фінтех-гравців на український ринок?
Вони вже тут. Ті гравці, про яких ми говорили і яких деякі боялись. Revolut, Wise, PayPal вже працюють з українцями і заставляють українські фінтех-компанії враховувати їхній клієнтський досвід і продуктову та тарифну політику.
Я вважаю, що після перемоги український ринок буде одним із найбільш привабливих в Європі протягом наступних 10 років, оскільки відновлення буде акумулювати ресурси, технології, людей, найкращі рішення, і це задасть темп розвитку економіки. Всі хочуть працювати в економіці, яка росте і розвивається.
- Як ви ставитесь до крипти та зростання її популярності серед українців за останній рік?
Легалізація ринку цифрових активів і криптовалют поряд з глобальним трендом із впровадження CBDC дає надію на створення нового сегменту динамічно зростаючого фінансового сектору, де, враховуючи лідерство в легалізації віртуальних активів, Україна може відкусити значний шматок ринку.
Але давайте не забувати, що для пересічного українця крипта – це все ще щось складне для розуміння. Воно більше носить хайпово-спекулятивний характер. Рівень фінансової грамотності населення не дозволяє сказати, що крипта в найближчій перспективі буде мати значний вплив на економіку.
- Що вас надихає та надає сил у непростий 2022 рік? Та якими будуть побажання на 2023?
З липня у нас з’явилась оновлена стратегія на наступні 10 років з урахуванням фактора війни. Війна стала елементом стратегії, а не “чорним лебедем”. Це не може не мотивувати рухатися далі і досягати поставлених цілей.
Мене надихає незламність нашого народу, подвиги наших військових – це все стимулює бути гідним учасником фінансового фронту.
Найголовніші побажання на 2023 рік – це перемога. Я дуже хочу, щоб українці втримали той запал, який нас всіх об’єднує.
