Кількість заборгованостей в українському Єдиному реєстрі боржників у травні 2023 року перевищила позначку в 8 млн. У лютому 2022-го реєстр нараховував 7,4 млн заборгованостей, а до нині кількість боржників зросла значно нижче за середнє зростання у 2020–2022 роках.
Як зазначає “Опендатабот”, від початку повномасштабної війни кількість заборгованостей у Єдиному реєстрі боржників зросла на 8,3%. Це еквівалентно 6,6% річного зростання, коли у минулих роках ця цифра досягала 29–31%.
За даними аналітиків, у січні 2020-го чисельність боргів у реєстрі становила 3,9 млн записів, у січні 2021-го — 5,1 млн записів. На початку 2022-го кількість боржників досягла 6,6 млн.
Водночас лише з січня по лютий 2022-го список заборгованостей у Єдиному реєстрі боржників зріс на 13% (або 156% річного зростання).
Близько чверті усіх боргів (25%) нині стосуються стягнення коштів на користь держави, п’ята частина (21%) — несплачені вчасно штрафи за порушення правил дорожнього руху. Аналогічну кількість (по 18%) займають категорія “стягнення коштів”, до якої зокрема входять і борги по кредитах, а також штрафи за адмінправопорушення.
Найменше боргів фіксується за статтями заборгованості за комунальні послуги (8%) і боргах по аліментах (3%). “Інші” категорії займають 7% від загальної кількості.
Нагадаємо, через набрання чинності зазначеного вище закону українські банки повернули арешти на кошти окремих клієнтів. Мова про скасування постанови уряду, яка після лютого-2022 знімала арешти на суму менш як 100 тисяч грн на час дії воєнного стану.
2 березня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану». За ним українці, на рахунки яких було накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, могли користуватися своїми коштами, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищувала 100 тисяч гривень.
6 травня набув чинності Закон 3048-IX. Серед його норм встановлено також, що під час дії воєнного стану всі боржники, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох мінімальних розмірів заробітної плати. Також можна сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у встановленому порядку.
У Асоціації виконавців пояснили, як користуватися двома мінімалками з арештованих рахунків. Для цього треба звернутись до державного або приватного виконавця, який наклав арешт, із заявою у довільній формі про визначення рахунку у банку.
