У ЄС розробляють закон AI Act, який регулюватиме використання штучного інтелекту. Це наразі лише проект, але інвестори та власники бізнесу в Європейському Союзі вже хвилюються щодо впливу AI Act на їхню діяльність. Які зміни передбачає новий законопроект та чи розробляється аналогічна нормативна база в Україні? Про це нижче.
AI Act: основні положення та ризики
Закон регулюватиме всі компанії, які надають продукти або послуги на базі ШІ, та охоплюватиме рішення, що генерують контент, прогнози, рекомендації тощо.
Окрім використання ШІ компаніями, AI Act також розглядатиме ШІ, який використовується в державному секторі та правоохоронних органах. У цьому випадку він працюватиме в парі з іншими законами, такими як Загальний регламент захисту даних (GDPR).
Закон про штучний інтелект AI Act класифікує інструменти штучного інтелекту відповідно до рівня ризику: низький або мінімальний, високий та неприйнятний. Залежно від рівня ризику, уряди та компанії, що використовують ШІ-інструменти, матимуть різні зобов’язання. Практики, які підпадають під категорію неприйнятного ризику, вважатимуться забороненими, зокрема:
- методи, які працюють за межами свідомості людини;
- практики, спрямовані на експлуатацію вразливих верств населення;
- системи на основі ШІ, створені для класифікації людей за особистими характеристиками чи поведінкою;
- системи на основі ШІ, які використовують біометричну ідентифікацію в громадських місцях.
Під категорію високого ризику підпадатимуть ШІ-інструменти, які використовуються в критичній інфраструктурі, правоохоронних органах або освіті. Також до них планують відносити системи, які використовуються для найму працівників або для оцінки й аналізу кредитоспроможності людей. Усі підприємства, які створюють або використовують цей тип систем, повинні зареєструватися, пройти ретельну оцінку ризиків, а також надавати детальні звіти щодо того, як працює ШІ-система та які заходи були вжиті, щоб уникнути ризиків для людей і бути максимально прозорими. Це, ймовірно, збільшить витрати компаній на комплаєнс.
Законодавці пропонують також виділити в окрему категорію інструменти на базі штучного інтелекту з більш ніж одним застосуванням, зокрема, генеративні моделі штучного інтелекту на кшталт ChatGPT. Наразі пропонується віднести цю категорію до інструментів з високим ризиком, що може стати проблемою для стартапів у сфері ШІ. За даними опитування, проведеного AppliedAI, переважна більшість інвесторів уникали б інвестицій у стартапи, позначені як “високий ризик”.
Згідно з положеннями AI Act, компанії, які порушують закон, повинні будуть сплатити штраф у розмірі до 30 мільйонів євро або 6% від глобального прибутку, залежно від того, що більше.
Наприклад, порушення закону для Microsoft, який підтримує розробника ChatGPT OpenAI, може призвести до штрафу в розмірі понад $10 млрд.
Наразі невідомо, коли закон набуде чинності. Передбачається, що парламентарі розглянуть AI Act, а потім відбудеться обговорення між представниками Європарламенту, Ради Євросоюзу та Єврокомісії. Після того, як умови будуть остаточно визначені, діятиме пільговий період близько двох років.
Чи регулюватиме штучний інтелект Україна та що варто враховувати при цьому?
FinTech Insider звернувся з цим питанням до Ірини Ганчар, юриста ФК Activitis та адвоката. За її словами, ще в грудні 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, яка передбачала доопрацювання питання щодо необхідності врегулювання суспільних відносин у сфері розвитку ШІ на законодавчому рівні. Однак наразі в Україні немає правового регулювання ШІ.
Як зазначає експерт, тема правового регулювання ШІ є актуальною, і на всіх рівнях юридичної спільноти тривають обговорення. “У Національній асоціації адвокатів України, зокрема, створено робочу групу, адвокатів запрошують долучитися до напрацювання рекомендацій до законодавства”, – розповідає Ірина Ганчар.
Всі картини, вірші, треки, програмні коди, створені за допомогою ШІ, що заполонили мережу, можуть бути об’єктом авторського права в Україні, каже юрист, якщо є оригінальними і створеними людиною. Адже, відповідно до національного законодавства, автор – це фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір.
В цьому контексті дискусії в правовій спільноті точаться довкола двох питань:
- кому належить авторське право на об’єкт, створений ШІ
- як бути з невідчужуваними авторськими правами.
За словами Ірини, варіантів належності авторського права в дискусіях є два: розробнику, що створив програму з використанням технологій ШІ, або особі, яка використовувала таку програму та поставила завдання перед ШІ.
Водночас, чи регулюватиметься діяльність компаній, що застосовують інструменти на базі ШІ, та як це відбуватиметься, враховуючи інтеграцію України в ЄС, наразі невідомо.
