На ринку страхових послуг зараз відбуваються важливі зміни. Окрім протистояння викликам, з якими стикнулися страховики після повномасштабного вторгнення, перед ринком стоїть завдання диджиталізації послуг, підвищення клієнтоорієнтованості та відповідності європейським стандартам. Як це відбувається у секторі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів? Про це в інтерв’ю FinTech Insider розповів Олександр Берназюк, генеральний директор Моторного (транспортного) страхового бюро України.
- Як змінився ринок обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в Україні з моменту повномасштабного вторгнення? Які виклики постали перед страховиками за цей час?
Основний тренд – це популярність зовнішнього автострахування. За період повномаштабного вторгення, зросла потреба у страхуванні водіїв за кордоном. Така ситуація посприяла швидким та значним змінам у системі Зелена карта – виду автострахування, яке діє виключно за межами України.
Значним кроком вперед стало перетворення полісів Зеленої картки в електронний формат, що дозволило власникам транспортних засобів отримувати їх дистанційно, перебуваючи за кордоном. Треба віддати належне, що в період великої війни Бюро зуміло реалізувати масштабний проєкт автоматизації полісу Зеленої картки досить швидко – протягом декількох місяців.
Ще одна зміна пов’язана з тим, що деякі країни почали вимагати перереєстровувати на місцеві номери транспортні засоби, якими українці користуються на їх території протягом тривалого часу. Через це з’явилася необхідність страхування цивільно-правової відповідальності в локальних страхових компаніях.
Зараз Бюро отримує десятки листів на день із запитами щодо підтвердження страхової історії конкретної людини, яку європейські компанії використовують для оцінки ризикованісті на основі попереднього досвіду водія(чи були ДТП, в якій кількості і так далі).
Третій момент – ускладнення комунікації. Наші основні клієнти – це потерпілі, а наша основна функція – це гарантування відшкодування завданої їм шкоди, перш за все у випадку, коли у винуватця відсутній поліс обов’язкового страхування, а у потерпілого він є. У період повномасштабного вторгнення з’явилась необхідність автоматизації комунікації з нашими клієнтами-потерпілими. Адже велика кількість людей змушена була переїжджати в інші регіони, в невеликі міста і села, де відсутні офіси страхових компаній або аварійних комісарів, які могли б забезпечити кваліфікований огляд ДТП та повноцінне виконання інших процесів. До того ж, ще з 2021 року актуальним є питання отримання будь-якого договору в електронному форматі.
- А яка частка електронних полісів ОСЦПВ зараз?
Понад 68% з усіх полісів обов’язкового страхування – електронні. Більше того, майже 50% компаній, які працюють на ринку ОСЦПВ (офіційно – 35, активно – 33), мають показник електронних полісів на рівні 92% і більше.
Схожа статистика і по Зеленій картці, практично 67% з усіх зареєстрованих договорів є електронними. При чому тільки 11 компаній на ринку можуть офомлювати цей вид страхування, адже там зовсім інші вимоги щодо членства в Бюро.
- Чи можна станом на сьогодні отримати всі послуги в обов’язковому страхуванні дистанційно? Чи оцифровані ці послуги?
На ринку багато компаній забезпечують страхування з повністю автоматизованим процесом врегулювання, який може проводитися навіть без фізичної комунікації потерпілого і страховика. Цей тренд поки не охопив широких мас, проте чітко проглядається в діяльності компаній-членів Бюро.
Якщо говорити про Бюро, то у нас буквально декілька тижнів тому було реалізовано автоматизація звернень потерпілих в ДТП. На сьогоднішній день, у нас повністю можлива подача документів для отримання відшкодування у випадках наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП), не потребуючи особистої присутності в Бюро. Єдине, що ми не можемо автоматизувати – це процес визначення матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу. Цей процес вимагає фізичної присутності потерпілого та його автомобіля – для проведення експертної оцінки на місці, яка є обов’язковою.
- Які функції виконує МТСБУ, окрім зазначених вами? Та яке ваше бачення трансформації Бюро?
Перша і основна, про яку я вже розповідав – це гарантійна функція. Яка забезпечує те, що потерпілий отримає гарантоване відшкодування у випадку відсутності полісу у винуватця ДТП або взагалі його зникнення з місця події, та банкрутства страхової компанії. Крім того, МТСБУ в певній мірі виконує ще й соціальну місію, оскільки є пільгова категорія громадян, яка звільняється від обов’язку мати поліс ОСЦПВ та у випадку вчинення ними ДТП, Бюро виплачує компенсації потерпілим замість них. Це особи з інвалідністю І групи, учасники бойових дій, Революції Гідності.
Друга важлива функція – інформаційна. Саме тут ми, в першу чергу, говоримо про необхідність диджиталізації процесів. Ми є адміністраторами центральної бази даних, в якій містяться записи про підтвердження наявності електронного полісу. Ми адмініструємо всі сервіси, пов’язані з продажем і збереженням полісу. Це важлива функція, тому що, наприклад, у випадку зупинки транспортного засобу поліцією наявність полісу перевіряється у нас. Ми даємо доступ через API Міністерству внутрішніх справ, і якщо з якихось причин база даних не буде працювати, то можливості перевірки не буде.
Крім того, на нашій стороні відбувається збір так званої Big Data – це інформація про кількість ДТП, застраховані й не застраховані транспортні засоби, розмір збитку, загальний розмір страхових платежів, у тому числі в розрізі регіонів, та інші важливі показники ринку. Бюро є центром збору статистичних даних, які стосуються обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Третя наша функція – представницька. Ми як об’єднання страхових компаній представляємо ринок ОСЦПВ перед органами державної влади, регулятором (Національним банком), МВС, Державною прикордонною службою, яка перевіряє Зелену картку при виїзді транспортного засобу за кордон і поліс обов’язкового страхування при в’їзді на територію України. До того ж, ми представляємо український ринок автострахування перед Бюро Зеленої картки, офіс якої знаходиться в Брюсселі.
Існують ще декілька інших, менш важливих функцій, але ці три – ключові та займають 90-95% діяльності Бюро.
- Як побудована ваша співпраця з регулятором – Національним банком?
На сьогодні, наша взаємодія базується на діючому “старому” законі про страхування цивільно-правової відповідальності від 2004 року. Національний банк з 2020 року і до сьогодні виконує функції координаційної ради МТСБУ.
Ми маємо досить чітку і зрозумілу комунікацію з НБУ, з питань інформаційного обміну роботи ринку ОСЦПВ, затвердження внутрішніх документів Бюро, встановлення деяких відрахувань до централізованих фондів Бюро та рекомендацій, щодо певних управлінських бізнес-процесів в Бюро.
Ми очікуємо прийняття нового закону про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності та сподіваємося, що це станеться до кінця цього року. Законопроект пропонує багато ефективних змін, пов’язаних з участю Національного банку в процесах реформування ринку ОСЦПВ вцілому, зокрема і в Бюро.
- До слова, розкажіть, будь ласка, про новий закон про ОСЦПВ. Які зміни ним передбачені та як відбуватиметься гармонізація страхового законодавства України з європейським?
Перш за все, цей закон – для споживачів. Він орієнтований на покращення надання страхових послуг споживачам. Ключове нововведення – пряме врегулювання, яке дає змогу потерпілому у випадку ДТП звертається до страховика, в якого він купив поліс. Таким чином, ви маєте справу з страховою компанією, яку ви вибрали і якій ви довіряєте, а вона цінує вас як клієнта. На сьогодні процес побудований по-іншому: потерпілий змушений звертатися в ту компанію, в якій придбав поліс винуватець ДТП. Авжеж зараз це не настільки критично, оскільки ринок очистився протягом останніх п’яти років, і проблемних компаній на ньому не залишилося. Але незручності, звісно, створює.
Друге – це можливість виплати на СТО. Ми говоримо про справедливе відновлення вартості, коли потерпілий відразу звертається на СТО та отримує ремонт транспортного засобу. Раніше зловживання були як з боку оцінювача збитків, так і з боку потерпілого.
Третій момент – це відсутність франшизи. Сьогодні франшиза найчастіше є, тому по дрібним ДТП клієнт не може звернутися, тому що відшкодування відбувається не в повному об’ємі.
Ще одна зміна в новому законі – вільне ціноутворення. Так, можливо на першому етапі можливе необґрунтоване підняття вартості полісів, але коли є конкуренція, то ціни зрештою нормалізуються, і клієнт зможе вибирати найвигіднішу для себе пропозицію. На сьогоднішні ціни регулюються законодавством.
Крім того, передбачена виплата без зносу, а також збільшення лімітів і поступове приведення їх до вимог Європейського Союзу. У цьому ключі якраз цей закон наближає нас до виконання Директиви 103 Європейського Союзу. На сьогодні за шкоду, завдану майну потерпілого, страхова сума становить 160 тис. грн, а за шкоду, завдану життю та здоров’ю потерпілих, – 320 тис. грн. У новому законі пропонується поступово збільшити ці суми до 1,3 млн євро та до 6,45 млн євро відповідно.
- Які ключові технології застосовуються в страхуванні нині? Ви вже згадували про відкриті API, наприклад, Big Data. Чи використовуєте ви хмарні технології для зберігання даних?
Дійсно, війна пришвидшила впровадження хмарних технологій у всіх сферах. До повномасштабного вторгнення у Бюро всі сервери знаходилися фізично. На початку 2022 року все змінилося, і нині всі дані зберігаються на різних хмарних датацентрах, які частіше всього знаходяться за кордоном.
Стосовно Big Data. Бюро веде досить консервативну політику щодо надання доступу до даних і тих сервісів, які на сьогодні діють. Але особисто я вважаю, що обмеження цього доступу шкодить появі та розвитку нових проектів, спрямованих на покращення клієнтського сервісу та запуск нових страхових продуктів. На сьогоднішній день ми ділимося доступом до даних лише з трьома органами: Мінцифри (в Дії можна переглянути наявність полісу), МВС, Держприкордонслужбою, а також страховиками. Тому одне із наших завдань – побудувати систему можливих доступів через API до наших даних і сервісів, звичайно зі збереженням політики захисту персональних даних. Це дасть поштовх створенню нових цікавих проектів у сфері страхування, хай навіть з комерційною складовою. Якщо клієнт готовий заплатити за зручний функціонал – чому б і ні.
- Чи бачите ви доцільність у використанні штучного інтелекту в страхуванні?
У нас затверджена дорожня карта на наступний рік, і одним із її пунктів є використання штучного інтелекту в аналізі даних. Відверто кажучи, поки що конкретних кейсів немає, але ми активно використовуємо сучасні технології аналізу даних. Наразі ми розгортаємо BI-інструменти, які будуть візуалізувати, будувати дашборд і аналізувати дані, які містяться в Бюро.
Загалом у нас зараз відбувається активний процес формування плану роботи Бюро на наступний рік, який плануємо завершити до кінця цього року. Він буде акцентований на двох моментах: диджиталізація процесів і інформаційна безпека. І, звичайно ж, імплементація норм нового закону. На цьому ми і сфокусуємось у 2024 році.
