За підтримки Мінцифри команда Web3 Institute проаналізувала пілотні блокчейн-проєкти в держсекторі України. Дослідження охоплює проєкти у фінансовому, транспортному, логістичному та інших секторах, які використовували блокчейн для захисту даних від кіберзагроз, а також запобігання корупції.
1. Аукціони СЕТАМ та OpenMarket (2017-2020)
В рамках проєкту державне підприємство “СЕТАМ” Мін’юсту впроваджувало блокчейн у Систему електронних торгів арештованим майном.
OpenMarket (ДП “СЕТАМ”) став першим у світі онлайн-аукціоном з продажу майна, що використовував технологію розподіленого реєстру. Було проведено 26 403 аукціони на суму понад 7 млрд грн, середня вартість лотів зросла на 12-18%.
2. Державний земельний кадастр (2017-2018)
Держагентство з питань електронного врядування впроваджувало блокчейн для захисту даних державного земельного кадастру та посилення суспільного контролю.
Було запущено демоверсію прототипу земельного кадастру на блокчейні Exonum. Всі дані витягів хешувалися, додавався QR-код для швидкої перевірки достовірності документів онлайн.
3. Контейнерна логістика TradeLens (2017-2023)
Держмитслужба тестувала блокчейн-платформу TradeLens для відстеження морських вантажів у режимі реального часу. Платформа спростила митні процеси, підвищила ефективність митного оформлення та зменшила ризики, пов’язані з ручною обробкою документів.
TradeLens використовували більше 150 учасників, включно зі 100+ морськими портами, 20+ перевізниками і 10+ митницями. Проте в 2023 році платформа припинила роботу через брак підтримки від ключових гравців індустрії та нежиттєздатну економічну модель.
4. Ланцюг постачання Forest Stewardship Council (2019 – нині)
Держлісагентство спільно з FSC запустило пілотний блокчейн-проєкт для відстеження походження деревини та підвищення прозорості її поставок. Проєкт залучив 10 компаній-учасників і зосередився на двох ланцюгах постачання – в Україні та Китаї.
Зазначається, що блокчейн покращив відстеження походження деревини та підвищив прозорість її поставок.
Планується створити єдину державну систему електронного обліку деревини з використанням блокчейну.
5. Е-гривня (2018, 2023)
У 2018 році Нацбанк вперше протестував державну цифрову валюту е-гривню на базі технології блокчейн. Після першого закритого тестування проєкту ухвалили Закон “Про платіжні послуги”. Він запровадив рамкове регулювання е-гривні та ввів в українське законодавство поняття “цифрові гроші Національного банку України” як електронну форму гривні.
У 2022 році Нацбанк зареєстрував торговельні марки “е-гривня” та e-hryvnia і презентував проєкт концепції цифрової гривні, яка має доповнювати готівкову та безготівкову форму гривні.
Цього року регулятор планує провести відкрите тестування е-гривні, залучивши банки, фінансові установи та їхніх клієнтів.
Автори дослідження, проаналізувавши ці проєкти, зазначили, що успішна реалізація проєкту вимагає ретельної підготовки, технічної експертизи та співпраці всіх залучених сторін. Застосування технологій блокчейн може підвищити ефективність, прозорість та надійність, сприяючи економії ресурсів.
Також кейси з реєстром нерухомості та CBDC показали, що на національному рівні системні рішення є обов’язковими. Необхідно створювати нову правову базу шляхом внесення змін до існуючої.
Щоб збільшити кількість успішних кейсів упровадження блокчейну в державних сервісах, Мінцифра розробляє інструмент Sandbox для високотехнологічних продуктів, що використовують технології блокчейну та штучного інтелекту. Сендбокс допоможе стартапам ефективніше впроваджувати свої інноваційні рішення, зокрема й govtech-продуктів.
