1 серпня цього року в українському фінтеху офіційно стартувала ера відкритого банкінгу. Що змінилося на ринку за перші три місяці? З якими складнощами стикнулися банки та небанківські фінансові компанії? Та, найголовніше, чого очікувати далі? Про це в інтерв’ю FinTech Insider розповів Ігор Горін, керівник зі стратегічного розвитку в UPC.
- Чи можна вважати відкритий банкінг революцією у фінансах?
Однозначно. Революції – це не обов’язково про переворот. Найбільші революції в історії людства були пов ‘язані з інформаційними технологіями: радіо, інтернет. Але спочатку це була концепція Web 1.0, коли один сайт публікує інформацію, а інші комп’ютери в мережі споживають її. Все змінилося кардинально, коли з’явився Web 2.0, тобто коли всі щось публікують і всі зі всіма зв’язуються. На цій концепції побудовані відомі сервіси Booking, Uber, всі маркетплейси.
Щодо банків — це дуже стабільна структура. Банки рідко і важко змінюються, а особливо в останні роки. 90% роботи банків – це комплаєнс, а звичною мовою – бюрократія. І вона, на жаль, вбиває будь-які ініціативи.
Остання велика революція на українському ринку була пов’язана з токенізацією. Це було приблизно 7-8 років тому. Це Apple/Google Pay, зникла потреба вводити номер карти щоразу при покупці в інтернеті, а в роздрібних магазинах – це оплата в один дотик. Це вища безпека і більше зручності. Все інше, те, що зараз є на ринку, — цікаво, але не є революцією.
І тут несподівано і навіть трохи неймовірно, але банки починають розуміти, що їм треба змінюватися. Концепція змін проста, по факту той самий Web 2.0, який уже здійснив революцію. Ідея в тому, щоб запропонувати людям банківський роумінг. Раніше, якщо при створенні якогось сервісу чи застосунку вам потрібен був доступ до клієнтської бази певного банку, можна було запросити доступ до його API. Але для цього потрібно було звертатися до кожного банку окремо, підписувати з кожним договір, все це різні протоколи і загалом історія не масштабована. Так у світі з’явилась ідея відкритого банкінгу. По-перше, всі мають один стандарт, про який домовилися. По-друге, є регулятор – в нашому випадку це Нацбанк, який видає сертифікати тим компаніям, які хочуть отримати доступ до банківських API. Та ще й доступ цей безкоштовний.
Тому – так, це дійсно революція. І вона тільки набирає обертів.
- Чому банки не дуже оптимістично сприйняли цю ідею?
Дійсно, українські банки не дуже хочуть ділитися API, як і європейські. Нацбанк дав банкам два роки на підготовку до Open Banking. Цей час закінчився 1 серпня цього року. І що ми бачимо? Можна провести аналогію зі студентами: є банки-«відмінники», які вже на 1 серпня були готові. Далі є «хорошисти», які до кінця цього року також підтягнуться. Але є також «трієчники», які користуються тим, що Нацбанк не буде штрафувати ще певний час і максимально відтягують відкриття API до наступного року.
По-перше, банки бояться втратити клієнтів. У цьому страху банки починають продавати зайві сервіси, запускати бонусні програми і створювати так звані екосистеми. Це не лояльність. Лояльність – коли твій клієнт залишається з тобою, навіть якщо у тебе дорожче. І це в першу чергу про емоційний зв’язок. Великі банки бояться, що менші переманять їхніх клієнтів. Це ілюзія. Навіть якщо декілька клієнтів підуть, то більшість залишиться.
Друге питання – заробіток. По закону, доступ до API безкоштовний. Але Національний банк не може нікому сказати, на чому заробляти. Він створює правила гри, і на першому етапі необхідно, щоб всі прийняли ці правила гри і виконали мінімум, тобто надали доступ до рахунку: показували баланс, список транзакцій, і дозволили ініціювати платежі.
А далі варіанти заробітку обмежуються лише фантазією. Тому що навіть під банальною функцією доступу до рахунку можна розробити декілька класних продуктів. Наприклад, дуже поширений запит – довідка про відкриття рахунку. Це ніяк не автоматизовано, щоб її отримати, треба піти в банк і взяти цю довідку. Відкритий банкінг дозволить третій компанії зв’язатися з банком і, якщо ви надали дозвіл, отримати не доступ до вашого рахунку, а просто три ключові реквізити: IBAN, код ЄДРПОУ і назву компанії. І таких кейсів дуже багато.
Ще приклад – довідка про доходи, сформована зі списку доходів з усіх рахунків в усіх ваших банках. Ще один типовий спосіб використання – це кредитний рейтинг. Тобто, щоб отримати кредит, більше не потрібно шукати кредитну історію людини, збирати довідки і таке інше. Твоя кредитна історія – це твій баланс, всі доходи і витрати. А якщо підключити штучний інтелект, то він проаналізує клієнта за дві секунди на предмет кредитоспроможності.
А «найсмачніші» кейси – в платежах. Перекази з рахунку на рахунок, або ж A2A. В Європі також називають Pay By Bank. Карта – це лише ключ доступу до рахунку. Тож коли хтось платить в інтернет-магазині картою, в транзакції беруть участь платіжні системи Visa або Mastercard, Apple/Google Pay та ще деякі посередники. Поки гроші дійдуть від банку-відправника до банку-отримувача, який обслуговує продавця, то операція стає дуже дорогою для інтернет-магазина. Відкритий банкінг – це можливість прибрати Visa і Mastercard і переказувати гроші безпосередньо між банківськими рахунками. Тим більше, що з минулого року працюють миттєві платежі, і більше не потрібно чекати на банківський переказ три дні, як у Штатах. Платежі можуть стати в 3-5 разів дешевшими для продавців, безпечнішими, зникає потреба в програмному РРО, а всі транзакції ідентифіковані.
- Які найбільші складнощі на цьому етапі запровадження відкритого банкінгу? І як ви бачите роль UPC на ринку Open Banking?
Національний банк створив ринок API. Але, як виявилося, покупців немає. Жодного. Щоб отримати доступ до банківських API, треба мати сертифікат. А регулятор ще не видав жодного такого сертифіката. Причина – щоб отримати сертифікат, треба підготувати великий пакет документів і виконати ряд вимог, серед яких, наприклад, страхування свого бізнесу на предмет безпеки. А страхові компанії не надають таке страхування.
Я думаю, перші компанії зі статусом TPP (third party providers) з’являться не раніше першого кварталу 2026 року. Це можуть бути як самі банки, так і компанії на кшталт EasyPay, Portmone.
Далі. Уявимо, що умовна компанія або банк хоче отримати доступ до API усіх банків. Для цього є два способи: перший – самостійно йти до кожного банку і підписувати угоду про доступ до API. По-перше, це довго і складно. По-друге, досвід Європи каже, що як би не старалися регулятори, а єдиного стандарту не буде. Кожен банк зрештою «спілкується своєю мовою». Значить під кожен банк необхідно робити свої налаштування системи і постійно моніторити процес.
Другий спосіб – скористатися готовим хабом від UPC. Загалом, у нас є три напрямки роботи в UPC. Перший – у нас є система відкритого банкінгу, і ми забезпечуємо для банків такий сервіс. Це готове рішення, відтестоване, сертифіковане, розміщене в хмарі. Банку достатньо тільки підключитися. Наша компанія – це Open Banking Provider, і об’єктивно найбільший такий провайдер в Україні.
Другий напрям – ми своєрідний хаб, процесинговий центр. Об’єднати на першому етапі українські банки – це наша пріоритетна задача. А далі ми можемо підключати і європейські банки, яких більше п’яти тисяч.
І третій напрям – на основі такого агрегованого рішення розробляти кінцеві рішення.
Це справді, без гучних слів, революція в фінтех. Відкритий банкінг міняє ринок повністю, ламає бізнес платіжних систем. Це «вибух» у сфері e-commerce, P2P-переказів і навіть роздрібних платежів.
- А що далі? І коли на нас очікують відкриті фінанси?
Зараз в Україні діє тільки одна схема – акцептна, тобто коли кожен платіж потрібно акцептувати (підтвердити). Наступний крок – безакцептні, рекурентні платежі, коли, наприклад, щомісяця з мого рахунку списуються гроші за стриминговий сервіс без необхідності кожного разу отримати від мене підтвердження.
Після цього можна очікувати дійсно еру Open Finance. Як це виглядає: в одному застосунку банку не лише баланси за всіма картками у всіх банках, а ще можна підключити ICU – це найбільший продавець наших військових облігацій, підключити мобільні оператори, супермаркети і так далі. Ідея Open Finance – об’єднати все в єдиний протокол.
Щодо відкритого банкінгу – вже в 2026 році ми побачимо реальні кейси, перш за все в e-commerce, для агрегації виписок, в кредитуванні і так далі. Особливо багато преспектив для юридичних осіб, у яких є рахунки в різних банках, казначейські розрахунки, бухгалтерські виписки, платежі тощо.
