22 листопада 2023 року в Києві пройшла щорічна конференція Digital Banking Conference, організована Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній. FinTech Insider як медіапартнер відвідав захід і зібрав найцікавіше з обговорень та виступів експертів.
Штучний інтелект – тренд номер один
Український ринок платежів та банкінгу розвивається під впливом глобальних трендів, ключовим серед яких протягом останнього року є штучний інтелект і зокрема генеративний ШІ. Як розповіла в ході однієї з панельних дискусій Юлія Федосюк, CEO UAPAY, тема штучного інтелекту стала основною і на Web Summit, який пройшов з 11 по 14 листопада в Лісабоні. Окрім ШІ, на всесвітньо відомому заході говорили про цифрові гаманці та криптовалюти.
За словами Вадима Поліщука (McKinsey & Company), генеративний штучний інтелект не замінить ті технології ШІ та ML, які використовуються банками останні 5-6 років, але може доповнити їх та створити нові Use Cases. Зокрема банки можуть використовувати генеративний ШІ для збору інформації з різних джерел та її консолідації, генерування коду, створення креативного контенту та маркетингових активностей, залучення клієнтів тощо.
Досвідом впровадження штучного інтелекту в державному Ощадбанку поділився Антон Тютюн, заступник голови правління банку. У 2021 році Ощад запустив власний штучний інтелект “Софія”, який самостійно консультує за рядом питань, надає 23 сервіси, призначає зустрічі у відділеннях, перенаправляє на оператора залежно від сегменту клієнта та його питання тощо. Завдяки впровадженню інновації 75% клієнтських запитів в Ощадбанку обслуговуються автоматично, а успішність користування сервісами складає 86%. Також результатом стала оптимізація процесів: на 30% зменшилась кількість внутрішніх переключень та на 20% – тривалість надання сервісу.
Олексій Шабан, заступник голови НБУ, зазначив, що регулятор планує протестувати ШІ-моделі для фінмоніторингу. “Експериментувати хочемо, але без фанатизму”, – зазначив він. А Гліб Бурцев, директор з розвитку ТАС Лінк та учасник однієї з панельних дискусій, порівняв ШІ-революцію з винаходом комп’ютера. Та зазначив, що за допомогою штучного інтелекту невдовзі банківський мобільний застосунок можна буде створити за декілька годин замість місяців, а покращити – за допомогою однієї голосової команди.
Як макротренди впливають на банки
Як розповів у своєму виступі Артем Щербина (Capital Times), у світі в 10 разів зросла вартість корпоративного кредитування. За словами експерта, “ера дешевих грошей закінчилася, попереду лише високі ставки”. Також одним зі світових трендів є відтік депозитів у банках, адже тримати гроші в облігаціях компаній (наприклад, Apple) доцільніше, ніж вклад у банку. У свою чергу, банки зараз активно інвестують в ризик-менеджмент, особливо після падіння деяких гігантів на початку року, та технології.
Серед нових макровикликів для українських банків Артем Щербина зазначив такі:
- демографічна криза (населення України орієнтовно зменшилось на 6 млн осіб);
- фінансовий інжиніринг (BNPL, крипта, іншуртех, альтернативні інвестиційні інструменти);
- інтеграція з ЄС (MiCA, PSD3).
За словами Артема Щербини, державні програми підтримки стимулюватимуть розвиток відповідних банківських сервісів. А також одним із ключових напрямів інвестування для банків повинна бути кібербезпека.
Відкритий банкінг, біометрія та майбутнє платежів
В рамках першої панельної дискусії ключовою темою став відкритий банкінг. За словами заступника голови НБУ Олексія Шабана, Open Banking – це перший крок до відкритих фінансів. З 1 серпня 2025 року банки будуть зобов’язані відкривати мінімальний набір API (що саме буде у цьому мінімальному наборі – банки повинні визначити спільно), решта може надаватись на комерційній основі.
Як зазначив Дмитро Коваленко, директор з маркетингу та продуктів у банку Credit Agricole Ukraine, відкритий банкінг буде успішним в Україні у тому випадку, якщо це буде потрійний win: для клієнтів, фінтехів та банків. Зокрема для останніх це повинно бути комерційно вигідно.
В ході обговорення експерти зазначили, що в цифровому банкінгу на українському ринку можуть з’явитися такі функції, як advising (поради щодо економії коштів, інвестування тощо), транскордонні платежі, смарт-комунікація з клієнтом (відсутність недоцільних пуш-повідомлень зокрема) та інше. Окрім того, колаборація банків і фінтехів може дати ринку нові продукти та сервіси, а цифровий банкінг загалом може стати одним із драйверів повернення українських мігрантів з-за кордону, зазначили учасники панельної дискусії.
Анжела Кашперук, директорка з розвитку цифрових технологій в електронній комерції в 17 країнах компанії Visa, розповіла про біометричне майбутнє платежів. Однією з основних стратегій Visa є токенізація, яка передбачає заміну конфіденційної платіжної інформації унікальним кодом або токеном, який використовується для здійснення транзакцій. Click to Pay – це ініціатива компанії, яка забезпечує безпечні та зручні платежі на основі токенізації карток. Водночас використання біометричних даних за стандартом FIDO (Fast Identity Online) у зв’язці з технологією Click to Pay дозволяє забезпечити зручну та безпечну автентифікацію цифрових транзакцій з будь-якого пристрою користувача за допомогою сканування обличчя або зчитування відбитків пальців. Такі технології, за словами Анжела Кашперук, трансформують цифрову комерцію.
Іншуртех – новий тренд для України
Одна з панельних дискусій була присвячена розвитку іншуртеху в Україні. Як зазначили присутні представники страхових компаній, повномасштабна війна принесла такі виклики для ринку, як втрата кадрів і клієнтів через вимушену міграцію, здорожчання вартості залучення клієнтів, а також необхідність прискореної цифровізації сервісів, що є як викликом, так і можливістю. Останнє також вимагає підвищення захисту від шахраїв, роботи над зручністю для клієнта тощо.
Щодо найбільш перспективних технологій у страхуванні, то, за словами Марини Авдєєвої, акціонерки “Арсенал страхування”, такими є штучний інтелект, персоналізація сервісів, розвиток мобільних застосунків, використання блокчейну та смарт-контрактів, а також підвищення безпеки даних.
