4 грудня відбулася презентація щорічного дослідження найактуальніших фінтех трендів від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній. В рамках презентації також відбулася панельна дискусія за участі експертів, які озвучили свої думки щодо ключових тенденцій в українському фінтех-секторі.
Безумовно, “найгарячішим” трендом сьогодення є штучний інтелект. “Це те, що змінює ринок зараз”, – зазначив Олександр Лапко, CEO RozetkaPay. Проте, додав він, не сама технологія змінює ринок, а її використання. За словами Олександра, компаніям потрібно шукати ті місця, де можна використати ШІ, щоб змінити на краще продукт і звичні підходи до роботи. RozetkaPay наразі використовує ШІ для покращення внутрішніх процесів, таких як розробка ПЗ, обробка звернень клієнтів, покращення внутрішньої комунікації. Також на своїх майданчиках компанія використовує рекомендаційні системи, побудовані на штучному інтелекті.
Олексій Рубан, директор з інновацій NovaPay, зазначив, що його компанія поставила собі задачу на найближчий рік впровадити ШІ у всі процеси, пов’язані з мовою та спілкуванням: комунікації з клієнтом, робота з контентом, онбординг. Окрім того, NovaPay планує на базі ШІ побудувати базу знань: у будь-якому відділенні будь-який співробітник зможе на своєму ґаджеті задати питання щодо будь-яких послуг компанії і відразу отримати відповідь. “Наша задача зробити так, щоб всі довіряли цьому штучному інтелекту”, – додав Олексій.
Директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанку Володимир Москаленко розповів, що Ощадбанк використовує ШІ в роботі контакт-центру, при консультуванні клієнтів. Володимир також акцентував на тому, що попри перспективи та переваги штучного інтелекту, його треба “використовувати з розумом”, бо в іншому випадку це може призвести до негативних наслідків, в тому числі у фінансовому світі. Приклад – некоректне інформування клієнта, неправильна його ідентифікація. “Якщо ж використовувати штучний інтелект у ризик-процедурах та надавати йому пріоритетність, то це може загрожувати фінансовій стабільності”, – зазначив представник держбанку.
Серед інших важливих трендів Заріна Одінаєва, регіональна керівниця програм розвитку цифрових фінансів та кредитної інфраструктури в Європі та Центральній Азії IFC, назвала Big Data. За даними Світового банку, в 2022 році лише 24% провайдерів фінанансових послуг будували свої бізнес-процеси на базі Big Data, тоді як у 2023 році ця частка зросла вже до 48%. “Ті компанії, що використовують великі дані, більш успішні та стійкі, у них менші операційні витрати та вищий дохід”, – зазначила Заріна Одінаєва. За її словами, Україна теж рухається в цьому напрямку, зокрема впроваджуючи відкритий банкінг.
Звісно, ключовим трендом є кібербезпека. Експерти зазначили, що викликів стає все більше, зловмисники використовують сучасні технології, зокрема ШІ, для вдосконалення загроз. Тож компаніям необхідно постійно інвестувати в кібербезпеку. Також Олександр Лапко та Олексій Рубан зазначили, що дуже важливим у цьому напрямку є навчання людей.
При цьому, за словами Володимира Москаленка, баланс між безпекою та інноваційністю є “болючим питанням”. При наявності великої кількості регуляцій технології розвиваються дуже швидко, що може призвести до того, що їх швидше впроваджуватимуть зловмисники, ніж гравці ринку.
Embedded finance – ще один тренд у фінансах, проте більше актуальний наразі для світу, ніж України. За словами Заріни Одінаєвої, Україна не єдина країна, де цей тренд поки не досяг популярності. Навіть в країнах ЄС він лише починає набирати обертів. Основні переваги технологія вбудованого фінансування приносить банкам і МСБ. Наразі, за словами Заріни, IFC шукає партнерів в Україні, з якими можна розвивати тренд embedded finance. “Через декілька років ми побачимо багато моделей вбудованого фінансування в Україні”, – анонсувала експертка.
В продовження теми переваг для бізнесу, Олександр Лапко зазначив, що відкриті фінанси – також один із ТОП фінтех-трендів – можуть сприяти доступу малого бізнесу до фінансування і загалом можуть принести багато переваг. “RozetkaPay дуже зацікавлена у пошуку партнерів для запуску рішень з відкритих фінансів”, – додав він.
Світлана Чирва, регіональна менеджерка Visa в Україні, Молдові та Білорусі, яка модерувала дискусію, запитала в учасників, які сервіси чи інструменти ще необхідно диджиталізувати в Україні. Володимир Москаленко зазначив, що повністю цифровим повинен бути процес отримання кредитування бізнесом. Окрім того, необхідна єдина картка, що об’єднає всі види державної підтримки. За його словами, Мінцифри вже працює над таким рішенням.
Олександр Лапко, в свою чергу, додав, що існує безліч процесів, які вже оцифровані, проте потребують перебудови, особливо в e-commerce, щоб спростити клієнтський досвід зручнішим.
