Як український фінтех-сектор розвиватиметься в 2025 році та що впливатиме на його трансформацію? Які глобальні тренди будуть актуальними для України? Та що може стати основною загрозою? Про це та інше FinTech Insider запитав у Ростислава Дюка, голови правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) та заступника голови наглядової ради Sense Bank.
- Почнімо з глобальних трендів. Які з них будуть найбільш актуальними в фінтеху в 2025 році?
Це відкритий банкінг, рух до легалізації криптовалюти з поверненням у Білий дім Дональда Трампа і, звичайно, штучний інтелект.
- Як ці тренди впливатимуть на Україну?
Я не очікую, що криптовалюта буде легалізована в Україні цього року. Це наразі більше спекулятивні очікування, що вимагають системної роботи.
Будьмо чесними – Україна втратила час для крипти. Що можливо зробити зараз? Зараз єдине, що могло б дати поштовх для цього, це створення суперрегулятора під егідою Національного банку та включення задачі до їх стратегії на рік.
Щодо ШІ. Штучний інтелект в Україні вже є. Всі щось тестують, впроваджують, але поки що оцінити ефективність складно. Я думаю, що вже в першому півріччі ми побачимо конкретні результати. Крім кол-центрів і сервісних каналів – це буде щось більше.
Щодо відкритого банкінгу, то я сподіваюся, що Україна не стане другою країною в Європі після Албанії, яка перенесе дату впровадження Open Banking, і ми зможемо інтегрувати цю технологію для посилення стабільності і міцності фінансової системи.
- Чи потрібно, на вашу думку, регулювати штучний інтелект в Україні?
Нам треба думати про регулювання, але ми не повинні забувати, що нам економічно треба наздоганяти інші держави. Тому основне – регулювання не повинно вбивати імплементацію. Наразі я б не впроваджував регулювання, це дасть можливість розвивати стартапи, тестувати якісь гіпотези і так далі. Водночас, це дасть можливість перетворити Україну на sandbox і залучати сюди інвестиції і таланти. Але після завершення війни нам треба буде гармонізувати законодавство з Євросоюзом, тому регулювання ми не уникнемо.
- У 2025 році банки заплатять 50% податку на прибуток, а споживачів чекає посилення обмежень на перекази з рахунку. І те, й інше викликає різні реакції в соціумі. Як ви можете прокоментувати це?
І в першому, і в другому випадку важливо не забувати, що в Україні йде війна. Всі наші рішення повинні бути спрямовані на перемогу. Якщо не буде перемоги, то все решта не матиме сенсу.
Справедливим під час воєнного стану є податок на надприбуток, зокрема і для банків. Але таке оподаткування не може тривати вічно, бо ми програємо битву інфраструктури. У нас не буде достатньо коштів, щоб перебудовувати та удосконалювати інфраструктуру. А ми вже бачимо, що в еру штучного інтелекту треба будувати нову, більш потужну інфраструктуру, яка зможе обслуговувати ШІ.
Щодо посилення обмежень для споживачів. Якщо подивитися статистику середньої зарплати, то 90% людей ці обмеження та ліміти взагалі не торкнуться, як і тих, хто може підтвердити доходи. Тому, як на мене, негатив щодо лімітів – це російське ІПСО.
Знову ж таки, ми повинні пам’ятати, що ми знаходимось в стані війни. Тому це дійсно мудре і виважене рішення регулятора. Безконтрольні перекази грошей з картки на картку – це питання національної безпеки. Посилення моніторингу та лімітів дозволить усунути можливість фінансування диверсійних груп. Тому це вимушений крок під час війни, і він не вплине на повсякденне життя добропорядних громадян.
- Інфляційні очікування створюють певний тиск на банки, фінтехи, фінансовий сектор. Які ваші думки з цього приводу?
Завжди треба думати над ефективністю бізнес-моделей і співставляти свою стратегію з викликами сьогодення. Інфляційний тиск – це завжди про підвищення ефективності бізнес-моделей. Ти не можеш цьому протистояти, тому просто сприймаєш це як один із викликів.
- “Чорні лебеді” на 2025 рік в Україні?
Я бачу три “чорні лебеді”. Перший – це величезний глобальний цифровий збій. Це питання кібербезпеки. Не забуваймо кейс Київстара, який є актуальним для кожної компанії. Кібербезпека повинна бути в пріоритеті.
Другий – це раптовий прорив квантових комп’ютерів і обчислень. Знову ж таки, це може впливати на кібербезпеку і завершить історію з криптовалютами.
Третій – це жорсткі торгові війни між Штатами та Азією, які будуть тиснути на інновації у сфері платежів і транскордонних переказів.
- Які ваші думки з приводу кроків Revolut у напрямку українського ринку, про які активно говорили наприкінці року?
Я за конкуренцію. Я б хотів, щоб у наших українських компаній була можливість легко виходити на європейський ринок, отримувати ліцензії. Аналогічно, щоб у іноземних компаній була така ж можливість виходу на український ринок. Конкуренція прискорить впровадження нових технологій, тестування нових бізнес-моделей, і, зрештою, від цього виграє споживач.
- В якому сегменті слід очікувати наступного прориву диджиталізації?
Це буде малий і середній бізнес. Цей сегмент був недодиджиталізований тривалий час. Зараз з ‘являється багато рішень, зокрема завдяки грантовим програмам від USAID. Є ряд стартапів, які спрощують доступ до небанківського кредитування для МСБ – і це є потужним стимулом. А нові цифрові інструменти сприятимуть підвищенню ефективності бізнес-процесів у середньому та малому бізнесі.
- Чим конкуруватимуть банки та небанки в 2025 році?
Ефективністю. Швидкістю впровадження нових продуктів і змін до основних продуктів. Хто зможе це зробити незважаючи ні на що – буде в лідерах.
