Зима це довго, сіро і безрадісно, а ще взимку всі нормальні ведмеді засинають. Криптозима – приблизно так само, особливо якщо ви не встигли продати свою крипту до її настання. Хіба що ведмеді не сплять, але про все по порядку.
Криптозимою називають довгостроковий нисхідний тренд ринку криптовалют. Тому і ведмеді не сплять: так називають гравців, які вважають, що ціни будуть знижуватися, а тому воліють продати свої активи, в даному випадку крипту. Спершу термін використовували у ЗМІ для позначення довготривалого зниження вартості біткоїна, але оскільки більшість криптоактивів так чи інакше зав’язані на цього першого серед рівних у світі крипти, поняття розширилося на весь спектр.
Тривале падіння ціни відбувається переважно тоді, коли біткоїн чи інша валюта досягає історичних максимумів і більшість інвесторів вже не вірить в продовження банкету. Тож пророцтво виявляється самосправджувальним: всі очікують, що актив дешевшатиме, тому продають його, щоб зафіксувати збитки. Оскільки всі його продають, пропозиція зростає, що ще сильніше штовхає ціну вниз.
За свою недовгу історію біткоїн пережив дві криптозими: перша тривала 427 днів у 2013-2015 роках, біткоїн тоді втратив 87% вартості, друга тягнулася 395 днів у 2017-2018 роках і спричинила падіння ціни на 85%. В минулому році почали лунати голоси про настання третьої криптозими, а сьогодні вони звучать все голосніше. Які ж причини і чому саме зараз?
По-перше, величезну роль грають очікування, про які ми говорили двома абзацами вище. Найбільшими об’ємами крипти володіють не гаражні майнери з сусіднього району, а інституційні інвестори, тож від їхніх дій напряму залежить ринкова ціна активів, якими вони торгують (економісти називають це ринковою владою). Тому достатньо, щоб буквально кілька великих фондів вирішили продати активи у крипті, щоб зрушити ринкову рівновагу і обвалити біткоїн у ведмежий барліг. І зараз здається, що біткоїн та інші головні криптовалюти досягли психологічного максимуму цін.
По-друге, останнім часом державні регуляторні органи все більш прискіпливо вдивляються в острівець необмеженої економічної свободи (залишимо в стороні питання про те, є така свобода злом чи добром) під назвою крипта. І що довше вдивляють, то більше виникає бажання цей острівець зарегулювати. Як кажуть, якщо у вас в руках молоток, будь-яка проблема виглядає як цвях. З підвищенням регуляції доступність крипти неминуче знизиться, що негативно вплине на попит і, відповідно, на ціну.
По-третє, кулька здулася: біткоїн вже не реагує на позитивні новини радісним оновленням максимумів, проте, здається, готовий досягати нового дна при будь-яких негативних змінах, хоча б у тій-таки регуляції. Імовірно, драйвери росту скінчилися і потенціал зростання на найближчий час вичерпаний.
По-четверте, біткоїн це не еко. Зелені тренди набирають обертів, а звіти про витрати електроенергії на майнинг головної криптовалюти світу шокували навіть тих, хто досі, замовляючи каву з собою, бере кришечку і трубочку. Цілком можливо, що великі інвестори стерегтимуться вкладати в непопулярний актив, переживаючи за свою репутацію.
По-п’яте, всі моделі, що прогнозують ціну біткоїна, засновані на чотирирічному циклі. Причиною цього є періодичність халвінгу біткоїна – дворазового зниження винагороди майнеру за доданий в блокчейн новий біткоїн, що і відбувається приблизно раз на чотири роки. Проте халвінг прив’язаний не до певного проміжку часу, а до кількості видобутих біткоїнів: він відбувається після додавання кожних 210 000 нових блоків. Востаннє це сталося 2020 року, проте і видобувні потужності швидко росли. Нещодавно біткоїн обвалився до $33 000, що більш ніж вдвічі менше за листопадовий рекорд у $69 000. Слідом за ним потягнулися інші основні криптовалюти, теж втритавши 50-65% вартості. Порівняно з історичним максимумом, криптовалютний ринок схуд на понад $1 трильйон. Чи стане це падіння початком справжньої криптозими – скоро довідаємося.
