Українські банки довели, що вони можуть не тільки стабільно працювати в умовах воєнного часу, але й продовжувати впроваджувати інновації, щоб максимально задовольняти фінансові потреби клієнтів у такий непростий час. При цьому діджиталізація й надалі залишається пріоритетом у роботі банків.
Чи потрібно в умовах війни впроваджувати інновації? Як цифровізація допоможе відновленню України? Як оновився функціонал Sense Bank протягом останніх місяців? Та який бюджет слід виділяти банку на розвиток IT під час воєнного часу? Про це та інше FinTech Insider запитав у Ольги Філіпенко, виконавчої директорки Альфа-Банку Україна , керівниці блоку “Роздрібний бізнес та маркетинг”, та Андрія Гриценюка, IT-директора Альфа-Банку Україна.
- Нещодавно відбулись важливі зміни у житті банку, зокрема зміна назви. Чи вплине це на формування стратегії цифрової трансформації банку?
Ольга Філіпенко: Цифрова стратегія банку базується не на назві, а на розвитку цифрового банку Sense SuperApp. Останні два роки це був наш пріоритет. Ми завжди концентрувалися на потребах клієнтів та інноваційних рішеннях. І це зазначають як клієнти, так і міжнародне експертне товариство.
Sense SuperApp неодноразово відзначено міжнародними нагородами. Цього року авторитетне британське видання The Banker визнав Альфа-Банк «Інноваційним банком в Східній та Центральній Європі» саме за діджитал-модернізацію та розвиток Sense SuperApp. Це свідчить про те, що наша стратегія є ефективною та корисною перш за все для клієнта. Так команда Альфа-Банку Україна робить усе, щоб продумати можливі потреби та реалізувати те, що просять самі люди, спростивши максимум процесів. Тому, коли постало питання нового бренду – вибір Sense Bank не став випадковістю. Ми до цього йшли два роки.
- Які технології, інновації зараз визначають курс Альфа-Банку Україна? І чи довелось його змінити з початком війни?
О. Ф.: З перших днів війни банківський застосунок став чи не найголовнішим інструментом задоволення фінансових потреб клієнтів та головним каналом комунікації з банком. Тому пришвидшення оновлення та запровадження нових функцій стало викликом для усіх банків. Для нас цей виклик з’явився раніше.
Війна дійсно внесла серйозні корективи, але ми не відмовилися від наших планів. Змінилися пріоритети – з розробки нових продуктів ми сконцентрувалися на сервісних функціях, які потрібні клієнту тут і зараз.
Ми дбаємо про заощадження мільйонів людей, які зараз по всьому світу, тому ми маємо залишатися простими у користуванні та доступними всередині телефону. Створювати для клієнта новий міжнародний сервіс. За 20 тижнів було здійснено 10 оновлень Sense – у застосунку з’явилося понад два десятки нових функцій. Кожні два тижні команда продовжує стабільно доповнювати цифровий банк новими продуктами.
Ми менш ніж за день інтегрували функцію допомоги ЗСУ. Наші клієнти перші серед всіх банків отримали можливість придбати військові облігації країни саме в мобільному додатку, витративши на це до 5 хвилин. Дали можливість змінювати фінансовий номер навіть за кордоном, відновили підтримку клієнтів 24/7 та кредитування. Тобто з перших днів війни ми залишаємося з клієнтами та їх потребами.
- Чи потрібно взагалі, на вашу думку, впроваджувати інновації в умовах війни? Чи зосередитись на основних продуктах?
О. Ф.: Діджитал-розвиток і до війни був ключовим трендом, а зараз, я вважаю, це життєво необхідна стратегія розвитку бізнесу. Але інновації мають, перш за все, відповідати викликам часу. Якщо зараз війна, то і інновації мають трансформуватися під потреби клієнта, враховуючи, що доступу до звичних відділень він не має.
- Ваш основний продукт зараз, наскільки я розумію, це застосунок Sense Superapp. Які сервіси найпопулярніші серед користувачів додатку? Що нового з’явилось нещодавно? Яка частка клієнтів Альфа-Банку користується Sense SuperApp? Які сервіси для підтримки ВПО, біженців, бізнесу ви запустили з початку війни?
О. Ф.: Сьогодні активні користувачі Sense – це майже 2 млн українців. І як я вже казала, ми адаптуємося під потреби клієнтів і надаємо нові або оновлені сервісні послуги, в тому числі міжнародні. Завдання наразі дати рішення проблем клієнтів, при цьому спростивши максимум процесів для цього.
Так і з’явилися зміна фінансового номера і можливість реєстрації за іноземним номером, доступні необхідні для клієнтів довідки – декларації та довідки про закриття карткового рахунку, повторна ідентифікація, щоб відкрити рахунок ФОП, пошук комунальних платежів за адресою та інші функції, якими можна скористатися віддалено, відновили цілодобову роботу відеочату та безліч інших функцій.
Зокрема зробили акцію «80/20» для товарних та готівкових кредитів, а також кредитних карток: 80% кредиту платить клієнт – 20% закриває банк. І робить це також віддалено – всередині цифрового банку. А з минулого тижня відновили кредитування існуючих клієнтів. Ми зробили доступною можливість переказати кошти за номером телефону, навіть у випадку, якщо в отримувача закордонний мобільний номер. З перших днів війни Альфа-Банк Україна надав своїм клієнтам можливість допомагати ЗСУ через Sense SuperApp, а тепер спростили цей процес, об’єднавши усі наявні рахунки для пожертвування коштів в один розділ. І звісно ми було один з перших партнерів, хто був залучений до всіх ініціатив Дії щодо підтримки українців.
- Ви першими в Україні на початку цього року запустили торгівлю акціями у додатку. Скільки клієнтів скористалися функціоналом? В акції яких компаній інвестували найбільше?
О. Ф.: Так, ми справді були перші, хто це зробив, адже бачили, що клієнти мають попит на це. Але сьогодні ми маємо ще більш круту річ – це інвестиції у військові облігації нашої країни всередині Sense. І тут ми також були перші, хто зробив це в середині мобільного додатку. На мій погляд, наразі це найбільш важлива інвестиція. Це може зробити будь-який повнолітній клієнт і при цьому без комісії за операціями з ОВДП. Процес придбання облігацій відбувається повністю віддалено, а сама процедура триває не більше п’яти хвилин. Sense показує, коли вам виплатять відсотки за погашення, а також прогнозований дохід від портфеля. І це не лише про власні інвестиції – це про інвестиції в ЗСУ та економіку країни з гарантованим поверненням власних коштів.
Сьогодні це приблизно 500 угод, 789 000 облігацій та 1,5 млрд гривень. Ми бачимо динаміку росту – ще наприкінці травня українці інвестували 1 млрд грн, а в липні вже сума сягнула 1,5 млрд грн. і продовжує зростати. По статистиці ми бачимо, що у військові облігації клієнти банку інвестують як по всій країні, так і за кордоном.
- Якби вас запитали, у що краще інвестувати під час війни, що б ви порадили?
О. Ф.: Моя думка – у військові облігації нашої країни, оскільки це і про дохід, і про підтримку держави. І в депозити. Ми маємо гарні умови для наших клієнтів з високими ставками. І, до речі, всі депозити гарантуються державою під час війни. Тож на мій погляд це є стабільна інвестиція з майже нульовими ризиками.
- Чи плануєте запускати криптосервіси, враховуючи зміни в законодавстві?
Андрій Гриценюк: У криптовалюти є майбутнє. Але поки зарано говорити про наші плани. Зміни в законодавстві мають відбутися, вони в процесі. Ось тоді і подивимося.
- Яку частину бюджету Альфа-Банк виділяє на розвиток IT? Чи достатньо цього, на вашу думку?
А. Г.: Якщо казати про військовий час, то звісно всі компанії намагаються ефективно використовувати наявний бюджет. Ми маємо дисконти, наші придбання стали більш ефективними по кошторису. Гроші, які вивільняються, ми інвестуємо в розвиток. Тобто, сам бюджет ми суттєво не зменшуємо, а економію інвестуємо в розвиток, щоб банк зберігав темп технологічного розвитку, який ми розпочали 2 роки тому.
В ІТ є певна особливість: все, що ти робиш, згодом збільшує вартість приблизно на 20% з наступного року. Наприклад, якщо ти інвестував 10 млн в цьому році, то в наступному в тебе бюджет має зрости на 2 млн за супровід. Тому я, як керівник ІТ, маю зробити так, щоб незважаючи на інвестиції, вартість володіння була під контролем та не зростала щороку. В поточній ситуації це надзвичайно актуально.
Ну, і в команді ІТ працює понад 600 висококваліфікованих спеціалістів. І нам важливо зберегти цю команду та інвестувати в неї, оскільки саме вони втілюють ті сервіси для клієнтів, про які розповідала Ольга.
- Нещодавно з’явились новини про те, що Мінцифри нібито працює над Дія Банком. Як ви оцінюєте перспективи запуску необанку від держави?
А. Г.: В липні 2022 року віце-прем’єр України Михайло Федоров вже коментував цю новину. З питаннями щодо детальних планів впровадження фінтех продуктів в Дії краще звертатися до Міністерства цифрової трансформації України.
- Чим, власне, відрізняється необанк від цифрового банку? І чи є потреба в необанках, якщо найбільші українські банки успішно реалізують цифрові банки?
О. Ф.: На мою думку, відмінностей немає. Що необанк, що цифровий банк – це історія про трансформацію та створення нового діджитального досвіду.
А. Г.: Я також не бачу принципової різниці окрім юридичних. Необанк виступає окремою юридичною особою, в той час як цифровий банк є частиною банку. Функціонал залежить від задач та прагнень розробника.
- Поділіться вашим баченням відновлення України через цифровізацію.
А. Г.: Я б краще поглянув на це питання з іншого кута – як саме цифровізація допомагає під час війни та чим може допомогти у відновленні України?
По-перше, експорт ІТ послуг – єдиний сегмент експорту в економіці України, який за перше півріччя 2022 показав приріст у порівнянні із минулим роком. Відповідно до відкритих державних даних на порталі Опендатабот, приріст склав 27%. У ІТ-галузі є суттєвий потенціал до зростання і у майбутньому
По-друге, проекти цифровізації державних послуг та нові цифрові сервіси доступні в Дії. В Україні є багато застарілих процесів та регуляцій, які сповільнювали розвиток економіки та ускладнювали ведення бізнесу навіть у довоєнні часи. Питання їх кардинальної заміни цифровими державними сервісами є ще більш нагальним для розвитку України нового покоління та її відновлення після нашої перемоги.
Цифровізація вже створила нові можливості для спрощення життя та підтримки українців, які вимушено покинули свої домівки та отримали прихисток у західних регіонах України або за кордоном. Згадаймо онлайн сервіси по оформленню фінансової підтримки від держави та донорських організацій, які були нещодавно оперативно створені в Дії, сервіси підтримки Збройних Сил України, які доступні в Дії та мобільних додатках банків,, цифрові військові облігації, можливість використання цифрових документів за кордоном. Впевнений, що у найближчі місяці ми побачимо багато нових функцій, які будуть допомагати українцям та нашій державі у цей складний період.
Кожен день нашого спротиву показує, яку надзвичайну роль цифрові технології відіграють у військовій галузі. В ХХІ столітті війна стала не тільки протистоянням бойового духу солдат, військових стратегій, якості та кількості заліза, а й комп’ютерних технологій. Дрони, високоточна інтелектуальна зброя, зв’язок, системи супутникового спостереження, криптографія, кібератаки та кіберзахист – це те, що дає суттєву перевагу та зберігає найдорогоцінніше, що є у України – її громадян, допомагає наносити нищівних ударів ворогу та наближає нашу Перемогу.