У найменшій і одночасно найбільш густонаселеній країні Центральної Америки сьогодні проживає близько 6,5 млн людей. Ще 3 млн в пошуках кращої долі виїхали за кордон, переважно в США. Причиною масової еміграції стали злидні та розгул насильства: жорстокість вуличних банд зробила Сальвадор лідером антирейтингу по кількості вбивств. Проте останнім часом країна все частіше потрапляє на шпальти світової преси завдяки активному запровадженню технологічних новацій у фінансовій сфері.
40-річний президент республіки Найіб Букеле має далекосяжні плани з перетворення країни на криптовалютну гавань. За його керівництва і з його ініціативи Сальвадор став першою в історії державою, яка визнала біткоїн офіційним платіжним засобом. Минулого року Букеле оголосив про намір на конференції у Маямі, а вже за кілька днів контрольований його партією парламент проголосував відповідний закон. Тепер, крім доларів США, продавці зобов’язані приймати криптовалюту, якщо мають для цього технологічні можливості. Букеле готовий піти далі та має намір запровадити криптооблігації та побудувати гігантське село з криптовалютною інфраструктурою.
Свої починання молодий очільник держави вважає ефективним засобом для порятунку населення з тенет бідності. Він вважає, що широке запровадження криптовалют дозволить залучити інвестиції в економіку та перетворити Сальвадор на центр інновацій і туризму з тисячами нових робочих місць. Думки щодо реальності цих планів розділилися: дехто сприймає їх з оптимізмом, дехто вбачає у них лише вдалу саморекламу, небезпечну мегаломанію чи спробу без зайвих зусиль наповнити порожню державну скарбницю.
До числа перших відноситься 28-річний фермер Ерік Кастро. Він обробляє родинні поля кукурудзи, працює екскурсоводом і є палким прихильником біткоїна. В рідному селі сальвадорця погано ловить мобільний зв’язок, а населення не має доступу до банківських послуг і зберігає гроші в готівці під подушкою. Проте в найближчому містечку Сучітото кілька ресторанів і магазинів приймають оплату в біткоїні. В одному з них Кастро нещодавно купив хліб і заплатив за нього за допомогою державного криптогаманця Chivo 0,00010772 біткоїна, що еквівалентно $5,45. Кастро вірить, що за біткоїном майбутнє, хоча і згоден з тим, що до його повсюдного використання лишається щонайменше 10 років.
Скептично налаштовані співгромадяни вважають захоплення президента криптовалютами частиною його медійного образу: він позиціонує себе як технологічного місіонера і політичного нон-конформіста, активно використовує соціальні мережі для розбудови іміджу, називає себе “генеральним директором Сальвадору”, атакує медіа, які його критикують, і просуває швидкі реформи, подекуди із застосуванням армії.
На 2022 рік заплановано відкриття розташованого біля підніжжя вулкану Bitcoin City — величезного технологічного центру, який збираються побудувати за рахунок державних криптооблігацій. Вулкан Кончагуа, один зі 170 на території країни, за планами президента стане джерелом геотермальної енергії для майнингу біткоїнів. Проте поки що єдина помітна в околиці зміна ландшафту — це відремонтована дорога, що веде до вершини вулкану.
В інших регіонах цифрова трансформація відбувається швидше: в містах встановлені інформаційні стенди, біля яких персонал допомагає співгромадянам встановити Chivo, та криптовалютні банкомати, де можна взяти цифровий кредит або обміняти долари та біткоїни. Про те, що технологічний рай ще попереду, нагадує озброєна охорона біля кожного банкомата. Ще 60 банкоматів встановлено в містах Сполучених Штатів, завдяки чому сальвадорці можуть отримувати перекази у криптовалюті від родичів, які емігрували в США. Грошові перекази становлять понад 20% ВВП Сальвадору.
Американський розробник додатку Chivo компанія Athenas повідомляє, що його встановили близько 4 мільйонів користувачів. Проте багато хто лише зняв з рахунку $30, які уряд надає кожному сальвадорцю при встановленні гаманця з метою популяризації застосунку. Люди витрачають гроші на їжу, ліки або одяг і більше не користуються додатком. Хоча криптовалюту приймають не тільки мережі супермаркетів, але й невеликі бари, магазини та навіть кіоски, торговці говорять, що клієнти не часто розраховуються нею.
Засновник FULMO, експерт з криптовалют і біткоїн-ентузіаст Джефф Галлас вважає, що говорити про перехід Сальвадору до масштабного використання біткоїну в найближчі роки не доводиться. Разом з тим, каже Галлас, початок видається вдалим, особливо з огляду на те, як швидко вводилися зміни. Сальвадор дійсно має фору першопроходця, що одночасно неминуче тягне за собою помилки і прорахунки під час реалізації задумів.
Жителі Сальвадору бояться втратити все, що мають, через різкі коливання цін. Більшість з них не може дозволити собі робити заощадження, тому навіть невеликі зміни вартості валюти тягнуть за собою відчутні втрати для людей, які заробляють лише кілька доларів на день. З моменту початку кампанії з впровадження біткоїну в столиці держави Сан-Сальвадорі вже відбулося кілька акцій протесту. Країна має великі борги, але це не завадило урядові витратити близько $70 млн державних коштів на покупку 1370 біткоїнів.
Запланований президентом випуск криптовалютних державних облігацій на суму 1 млрд— це також ставка на зростання біткоїна. Половина коштів має профінансувати будівництво Bitcoin City, половина буде спрямована на інвестиції в біткоїн. Інвесторам обіцяють 6,5% прибутку щорічно, а через п’ять років ще й дивіденди в разі зростання вартості криптовалюти.
Критики закидають президентові, що заради своїх амбіцій він ставить на кін гроші платників податків. Вони також підкреслюють непрозорість джерел фінансування і того, як саме витрачаються гроші, призначені для створення пов’язаної з криптовалютою інфраструктури. Навіть якщо Bitcoin City буде збудовано, невідомо, чи багато технономадів забажають там оселитися. І тим паче — чи не залишиться містечко острівцем інновацій в як і до того бідній країні.
