Вимоги споживачів та розвиток технологій сприяють стрімкому розвитку цифрових платежів. Проте готівка продовжує відігравати важливу роль у суспільстві. Таким є ключовий висновок дослідження, представленого Комітетом з питань платежів і ринкової інфраструктури Банку міжнародних розрахунків (BIS), що був опублікований наприкінці березня. У ньому використовуються дані, отримані від гравців ринку наприкінці 2024 року, але за підсумками 2023 року.
1. Cashless розрахунки зростають, але переважно – в країнах, що розвиваються
Обсяг безготівкових платежів продовжує зростати, особливо на ринках, що розвиваються. В середньому кількість безготівкових платежів на душу населення на рік зросла на 29% з 293 до 377 в країнах, що розвиваються, і всього на 4% (з 468 до 487) у країнах з розвиненою економікою.
Зокрема, в країнах, що розвиваються, суттєво зросло використання кредитових переказів (+35%) та електронних грошей (+48%). Зростання кредитових переказів зумовлене в основному зростанням використання миттєвих платежів. У середньому річна кількість як кредитних переказів, так і платежів електронними грошима на душу населення була вищою в країнах, що розвиваються (104 і 68 відповідно), ніж у країнах з розвиненою економікою (98 і 22 відповідно).
Ще однією помітною відмінністю між двома групами юрисдикцій є використання платіжних карток. У середньому в розвинених країнах картки використовувалися 306 разів на людину в 2023 році, на відміну від 188 разів у країнах, що розвиваються.
Вартість безготівкових платежів у відсотках від ВВП загалом знизилася або залишилася на стабільному рівні. В країнах з розвиненою економікою ця частка впала на 9%, сягнувши допандемічного рівня. У країнах, що розвиваються, частка cashless розрахунків від ВВП залишилася на тому ж рівні, що й у 2022 році. Враховуючи зростання кількості безготівкових платежів, це свідчить про те, що цифрові платежі використовуються частіше для менших сум.
2. Розповсюдження миттєвих платежів відрізняється в різних країнах
За останнє десятиліття багато юрисдикцій запровадили системи та послуги швидких платежів, і в найближчі роки буде запущено ще більше. При цьому використання платежів в режимі реального часу є більш поширеним у деяких країнах, ніж в інших.
У 2023 році кількість миттєвих платежів у відсотках від загальної кількості безготівкових платежів коливалася від 1% у Франції та 7% в Австралії до 63% в Аргентині та 82% в Індії. З точки зору кількості цих платежів на одну особу на рік лідирує Бразилія (193) та Аргентина (179), за якими слідують Південна Корея (172) і Швеція (95).
Існують регіональні відмінності і щодо середнього розміру миттєвих платежів. Цей показник був найвищим у Японії ($3652), Мексиці ($3218) і Кореї ($2658), а найнижчим – в Аргентині ($62), Швеції ($47) та Індії ($24).
Окрім відмінностей у вартості життя, це може відображати різницю в типах транзакцій із використанням швидкого платежу (наприклад, перекази від людини до компанії або перекази від людини до людини), а також може свідчити про наявність регуляторних обмежень на транзакції.
3. Миттєві платежі не є заміщенням карткових платежів
Платежі в режимі реального часу мають широкий спектр кейсів використання, зокрема перекази від людини до людини, покупки в торгових точках, оплата рахунків за комунальні послуги, транскордонні платежі. Вплив зростання використання миттєвих платежів на традиційні платіжні інструменти (готівка, платіжні картки) може відрізнятися в різних юрисдикціях.
Дані, що містяться в дослідженні BIS, вказують, що розвиток платежів у реальному часі не вплинув суттєво на тенденцію зростання використання карток в Аргентині, Кореї, Мексиці та Швеції. Це свідчить про те, що в цих країнах миттєві платежі та платіжні картки, швидше за все, використовуються для різних випадків використання, а не як замінники.
До прикладу, в Індії, навпаки, використання дебетових карток зменшилось із зростанням миттєвих платежів, що свідчить про те, що швидкі платежі певною мірою використовуються як альтернатива дебетовим карткам.
Також у дослідженні зазначається, що середній розмір карткових платежів нижчий у юрисдикціях із вищим поширенням миттєвих платежів. Зазвичай невеликі середні суми карткових транзакцій пов’язані з меншою кількістю готівкових платежів в економіці. Дійсно, юрисдикції, де миттєві платежі набули широкої популярності, як правило, мають менше готівки в обігу. Проте для того, щоб дійти висновку, чи миттєві платежі замінюють готівку, наприклад, у транзакціях між особами чи платежах у торгових точках, необхідно більше даних. Зв’язок між зростанням швидких платежів і зниженням готівкових платежів може просто відображати поступову цифровізацію економіки як загальний фактор впливу.
4. Зростає популярність небанківських платіжних рахунків
За останні 10 років суттєво зросла кількість платіжних рахунків, що відкрили небанки, особливо в окремих юрисдикціях. Зокрема, в період з 2020 по 2023 рік їхня кількість на душу населення зросла більш ніж на 65% у Мексиці та більш ніж на 200% в Аргентині.
Ймовірно, це зростання було зумовлене зміною законодавства. У 2020 році Центральний банк Аргентини запровадив нормативну базу для небанківських установ, які надають платіжні послуги. У 2018 році Конгрес Мексики також прийняв закон про регулювання постачальників фінансових технологій, з подальшим введенням нових правил у наступні роки.
5. Готівка в обігу зменшується, але не зникне зовсім та продовжує відігравати свою роль у суспільстві
У 2023 році обсяг готівки в обігу продовжував скорочуватися в більшості юрисдикцій. У відсотках від ВВП цей показник був майже однаковим у країнах, що розвиваються, та в країнах з розвиненою економікою (8% і 7% відповідно). Однак якщо розглядати окремі країни, то відмінності суттєві – від 22% у Японії та 20% у Гонконгу до 0,9% у Швеції та 2% у Туреччині.
З усіх наявних готівкових коштів в обігу для платежів зазвичай використовуються менші номінали. З цієї причини зняття готівки може бути кращим показником використання готівки як засобу платежу, ніж загальна вартість готівки в обігу. Обсяг зняття готівки у відсотках від ВВП нижчий в розвинених економіках (6%), ніж у країнах, що розвиваються (15%). Це може свідчити про те, що готівка використовується більше як засіб збереження вартості в розвинених економіках, і переважно як спосіб оплати в країнах, що розвиваються.
У 2023 році попит на готівку з точки зору кількості знятих коштів на душу населення також стабілізувався в більшості юрисдикцій. Тож, як видно з результатів дослідження, готівка продовжує відігравати певну роль у суспільстві, і більшість країн не планують повністю відмовлятися від неї.
