Роман Маєвський, керівник відділу технічного супроводу CS
Підписання НБУ в 2016 році Хартії приєднання до ISO 20022 ініціювало низку змін у фінансовому секторі країни, спрямованих на поступове об’єднання з фінансовою системою ЄС. Перехід всіх міжбанківських платіжних операцій на систему електронних платежів четвертого покоління (СЕП-4) у квітні минулого року став знаковим кроком в цьому напрямку.
Втім, попереду ще багато роботи. На сьогоднішній день інтеграція з європейською SEPA – один з пріоритетів для фінансової системи країни, а миттєві перекази – необхідна для неї передумова.
Згідно дорожньої карти НБУ, повсюдне впровадження миттєвих переказів – вирішена справа, і питання лише в термінах. Першими запровадити їх в режимі 24/7 мають банки України, що були визнані НБУ системно важливими. Це має відбутися на базі СЕП 4.1 чи новіших її версій до квітня 2025 року. Ще через рік всі інші банки мають налаштувати принаймні отримання таких платежів.
Для чого потрібні миттєві перекази?
І Нацбанк, і такі банківські технологічні партнери, як CS, в минулому році проводили ряд зустрічей, присвячених обговоренню реалізації миттєвих переказів. Ці події привертають підвищену увагу представників фінансових установ, і, за нашими спостереженнями, у інтересу існує подвійне підґрунтя.
З одного боку, швидкі і безпечні перекази, що добре зарекомендували себе в світовій практиці – звучить багатообіцяюче. З іншого, багато питань і сумнівів виникає у представників банків, яких повністю влаштовує швидкість та безпека кредитових переказів на базі СЕП 4.0. “Ми не бачимо сенсу в простому зниженні швидкості транзакції. Одна хвилина,чи 7 секунд – яка нашим клієнтам різниця?”, – підіймають вони резонне питання.
Тут слід зауважити, що миттєві платежі – це не тільки про швидкість. Одна з головних відмінностей – це те, що на рахунок миттєво зараховуються реальні кошти, а не просто відбувається обмін повідомленнями про такий намір.
Можливість ініціації платежів як банками, так і іншими центрами обробки системи електронних платежів – це ще одна особливість миттєвих платежів на базі СЕП 4.1. Саме ця фішка вкупі з використанням QR кодів чи DeepLink для ініціації сприяла популяризації методу в Європі. Миттєвими переказами сплачують за використання автобанів, за каву і за страховку – будь який товар чи послугу, для оплати яких наліпка з QR кодом виявилася більш вдалою ідеєю, ніж встановлення платіжного терміналу.
Технічні аспекти реалізації
Над технологічною реалізацією впровадження миттєвих переказів банки працюють як силами власних IT-департаментів, так і залучаючи партнерів. Наприклад, компанія СS, чиєю автоматизованою банківською системою Б2 користуються дві третини системно важливих банків, наразі активно допрацьовує відповідний модуль. Вже з 1 лютого цього банки-партнери отримають функціонал, що дозволить їм долучитись до регулярних тестувань, які організовує НБУ на своєму спеціальному стенді.
Найбільші складнощі технічної реалізації стосуються бажаної швидкодії. Переказ має займати не більше 10 секунд, а в ідеалі – до 2. При цьому кожен платіж передбачає попередні перевірки: фінансовий моніторинг, звірка з реєстром нерезидентів, санкційними списками тощо. Робота з такими надзвичайно великими базами даних – це справа не тільки технологій, але й заліза. Не у кожного банку існує достатній кадровий ресурс для розробки вдалого IT-рішення, а у багатьох для успішного впровадження миттєвих платежів має прокачатися ще й “залізна” інфраструктура.
Опрацьовуючи можливості інтеграції рішення для миттєвих платежів з різними автоматизованими банківськими системами, ми в CS ретельно і різнобічно вивчаємо проблематику і зрушуємо питання доопрацювання вимог на рівні Нацбанку. НБУ не просто висуває вимоги, але й надає необхідну документацію щодо використання СЕП 4.1, проводить консультації та зустрічі з зацікавленими сторонами, веде конструктивний діалог щодо проблемних моментів і способів їх вирішення. В співпраці з регулятором нам завжди вдавалося почути одне одного, знайти компромісні рішення і крок за кроком їх опрацьовувати.
Що буде далі?
Історія українського банкінгу неодноразово демонструвала, як спочатку скептично сприйняті нововведення згодом ставали невід’ємною частиною фінансової інфраструктури. На порозі чергової трансформації, миттєві платежі зіткнулися з певною обережністю з боку банків, зокрема, тих, що зосереджені на обслуговуванні корпоративного сегменту. Проте цей інноваційний крок вже став невідворотнім.
Повноцінна інтеграція з європейською фінансовою системою та доступ до SEPA без впровадження миттєвих платежів неможливі. Це становить критичну складову в більш масштабному процесі євроінтеграції України. Хоча подолання технічних труднощів вимагатиме значних зусиль та інвестицій, позитивний досвід інших країн та очікувані довгострокові вигоди переконливо свідчать про доречність таких ініціатив.
Український фінансовий сектор вже неодноразово демонстрував свою здатність швидко адаптуватися до нововведень, з часом перетворюючи їх у фундаментальні елементи нашого фінансового життя. Можливо, вже у за кілька років ми запитаємо себе: “Як ми обходилися без цього дотепер?”
