Євген Веліканов – відома фігура в українському фінтех. Компанія iPay.ua, незмінним керівником якої є Євген, стала одним із лідерів українського ринку онлайн-платежів. FinTech Insider провів бліц-інтерв’ю з Євгеном і запитав про те, що війна змінила в роботі iPay.ua, як гравці на ринку можуть підтримати бізнес, чому важко співпрацювати з державними підприємствами та як підтримувати рівновагу в такий складний період.
- Євгене, розкажіть, будь ласка, як змінилася робота iPay.ua під час війни та чи впливають блекаути на робочі процеси?
Напевно, як і у всіх, перші дні війни були найбільш складними у моральному плані. А от техніка продовжувала працювати, адже всі сервери у нас знаходяться не в Україні.
У перші кілька місяців ми зіткнулися з величезною кількістю DDoS-ів. Вони продовжуються і зараз, десь раз на два-три тижні, раз на місяць ми отримуємо повідомлення про атаки. Але захист у нас надійний, тому на роботу це не впливає.
Частина команди виїхала за кордон і продовжує працювати дистанційно завдяки специфіці нашого бізнесу.
Звичайно, багато процесів з початку війни ми змінили дуже швидко. Процедурність, бюрократія, яка могла бути раніше, була виключена, тому що невідомо, що буде завтра, а значить всі управлінські рішення потрібно приймати швидко. Якщо раніше служби це робили крок за кроком, то зараз ми збираємось і в режимі реального часу вирішуємо.
Ми стали більш оперативними, насамперед у менеджменті.
Зі зрозумілих причин частина країни не приймає платежі, тому ми втратили приблизно 25% трафіку. І це не лише про нас – втратила вся галузь. Незважаючи на те, що ми залучили за цей рік ту кількість мерчантів, яку планували, ми знаходимося приблизно в нулі за рівнем зростання через великий відтік. У кількості транзакцій ми зросли, у кількості грошей – ні.
Щодо блекаутів – техніка, знову ж таки, працює без перебоїв. Не працювала телефонія у колл-центрі, але зараз її теж перевели за межі країни. А в офіс ми закупили старлінки та генератори.
- На який період зараз складаються плани в компанії?
На три місяці. Річні плани є з цифрами верхнього рівня, але все змінюється дуже швидко. Деякі проекти в один день можуть бути заморожені з якихось причин – законодавчих, наших внутрішніх, якщо вважаємо цей проект безперспективним. Або навпаки, дуже спонтанно з’являються проекти, на які ми раніше не звертали увагу.
Три місяці – це зараз більш-менш стабільний режим.
- Ваші особисті ключові інсайти за час війни.
Великі перспективи. Сині океани. Багато хто думає про виживання – про це, звичайно, повинен думати кожен менеджер, але треба думати про перспективи. Тому в нас постійно проводяться брейншторми з командою – де знаходити ці океани і як заходити таким чином, щоб зробити складною повторюваність продукту.
- Бізнес зараз зазнає труднощів із прийомом безготівкових платежів під час блекаутів. Як підтримувати їх у цьому питанні?
У нас немає мерчантів, які перейшли на бік кешу. Ми еквайримо комунальні підприємства, критичні інфраструктури міст – там неможливо просто відмовитись від кешлесу.
Я до кінця не розумію, чому готівка стала цікавішою в різних галузях. Я не розумію тих підприємців, які переходять на готівку. Але ми, зі свого боку, повинні робити такі продукти, які могли б працювати, коли, наприклад, не працює основний еквайр. Такий продукт має містити кілька еквайрів на борту. Еквайрів в Україні достатньо – якщо один “лежить”, другий обов’язково працює. Тому потрібно робити такі продукти, які не сприяють негативу, а навпаки, технічно допомагають працювати в нових умовах з таким самим темпом, як і до цього.
- Як ви вважаєте, чи вплине в цілому війна та перебої з електрикою/зв’язком негативно на рівень cashless в Україні?
Однозначно так. Левова частка підприємців не розуміє – та їм і не потрібно розуміти – як проходить транзакція, і чому банк не працює. Їм просто потрібно прийняти картку. Якщо картка не приймається – приймається готівка. Якщо картка не приймається кілька разів за день, термінал просто відключається, і надалі приймається cash на постійній основі.
- Який проект iPay.ua є найамбітнішим для вас?
Їх багато, один з них ми запустили під назвою “Зарплата кожного дня”. Він дозволяє людині отримувати заробітну плату тоді, коли їй це потрібно. Наприклад, 6-го числа поточного місяця можна отримати зарплату за 5 робочих днів, не чекаючи 15-го чи 30-го числа.
33% людей не дотягують до зарплати чи авансу. Вони перестраховуються кредитними картками, ломбардами, сервісами мікрокредитування, потім гасять усі ці позики із зарплати чи авансу. У цьому замкненому колі мешкає третина населення.
Я вважаю, що цей продукт буде дуже затребуваним, особливо зараз в Україні.
- Ви незабаром запустите його?
Так, найближчим часом. Ми вже на фінішній прямій.
- Ще одним з ваших проектів є переведення громадського транспорту в українських містах на безготівкову оплату. Скільки міст ви вже підключили?
Близько 10 великих міст: Київ, Вінниця, Житомир, Тернопіль та інші.
- Чому серед цих міст Київ був далеко не першим?
Це питання не до нас. Зараз у КМДА з’явився безпосередньо підрозділ, який займається транспортом, і у них є ресурс для забезпечення цього сервісу киянам.
- Чи складно співпрацювати з держорганами?
Чесно кажучи, так. Я зараз не про Київ, а загалом. Бюрократична машина існувала десятиліттями, тому зараз їм вкрай складно себе ламати. Якщо бізнес може ухвалити будь-яке управлінське рішення без узгодження всіх департаментів, то у великих державних компаніях це неможливо. Які б революціонери не були “біля керма”.
Найпростіший приклад. У процесі реалізації будь-якого продукту плюс-мінус шість місяців витрачаються на проведення тендеру, ще три місяці – на підписання меморандуму, з урахуванням інших моментів це щонайменше рік. А за рік цей продукт може вже буде не актуальним для ринку.
Я вважаю, що перше, що потрібно робити будь-якому керівнику держпідприємства – це заборонити все, що було до цього моменту. А далі будувати бізнес-модель по-новому. Ось тоді держпідприємства зможуть конкурувати з бізнесом. Зараз між нами прірва довжиною у вічність.
- Як ви ставитеся до конкуренції?
Ми обов’язково аналізуємо все, що довкола нас. Але не фокусуємось на цьому. Ми маємо свою стратегію, своє бачення. Я часто не звертаю уваги на те, що роблять конкуренти. Це не заставить нас кардинально змінити наші плани. Ми глибоко аналізуємо кожен наш наступний крок, і для чого ми це робимо.
- Які перспективи відкриває Закон про платіжні послуги для iPay?
Ми очікуємо на нормативну базу. Звісно, це насамперед карткова емісія.
- А з криптою працюватимете, коли регулювання повноцінно запрацює?
Крипта присутня на ринку і зараз, причому як метод платежу. Наприклад, на WOG можна сплатити за допомогою Binance Pay. І це лише початок. Зрозуміло, що регулювання криптовалюти та діяльності бірж немає поки що, але це має змінитися. Тому що зараз крипта знаходиться у незрозумілій зоні і для регуляторів, і для кінцевих користувачів. Але крипта – це неминуче.
- Які ролі ви виконуєте в iPay.ua? Чи берете участь в операційних процесах?
Я менеджер і обов’язково беру участь в операційних процесах. Тут потрібен баланс. Якщо ти займаєшся лише стратегією – кульгає операційка. Якщо займаєшся операційкою – кульгає стратегія. Тому будь-який керівник має бути скрізь, незважаючи на те, що у нього сильні заступники та команда.
Хто найкращий маркетолог? Генеральний директор. Хто найкращий бухгалтер? Генеральний директор. Я зараз концептуально говорю. Керівник має глибоко розуміти всі процеси у компанії.
- За якими трендами спостерігаєте в 2022 році?
Я людина, яка збирає пазли. Я підписаний на різні джерела, постійно записую якісь ідеї. Ми часто збираємось та обговорюємо ці ідеї – так народжуються продукти. У будь-якому випадку ми дивимося на все, що відбувається на нашому ринку в усіх країнах та регіонах. Ми пристально спостерігаємо за тим, що відбувається в платіжних системах, ми відстежуємо їхній розвиток, їхні плани. Ми отримуємо від них презентації компаній, які вже щось зробили разом із платіжними системами в інших країнах та намагаємося приміряти ці продукти на ринок нашої країни.
- Які тренди можете відзначити цьогоріч?
Open Banking та криптовалюти.
- Як ви підтримуєте внутрішній баланс під час війни?
Моя формула щастя складається з чотирьох елементів: сімейні відносини, мій розвиток, бізнес та здоров’я. Кожному елементу я приділяю приблизно по 25% часу. Якщо займаюся більше чимось одним, то втрачаю якість в інших. Тому намагаюся дотримуватись балансу.
- Розкажіть, будь ласка, про спорт, яким ви займаєтесь і вже досягли серйозних результатів.
Я займаюся спортивною радіопеленгацією. Це щось середнє між легкою атлетикою та шахами. У пікових навантаженнях для організму необхідно приймати правильні термінові рішення.
На старті в лісі учаснику видається карта, на якій відзначено старт та фініш. Карта дуже деталізована, на ній повністю відмальований рельєф, дороги, лощини – абсолютно все, що є на місцевості. На дистанції встановлено п’ять передавачів, але місце їх розташування невідоме. Вони в певний час подають сигнал, і ти за допомогою радіоприймача маєш знайти всі передавачі. Виграє той хто швидше “збере” ці передавачі. Ти самостійно приймаєш рішення, яким шляхом бігти, вгору чи вниз. Ці рішення даються нелегко через те, що в тебе пульс завжди близький до критичного показника. Наприклад, мій критичний показник – 180 ударів. За такого показника не треновані люди у 90% не зможуть помножити, наприклад, 7х9. У цих умовах потрібно ухвалювати рішення дуже швидко.
Середня дистанція – від 7 до 12 кілометрів. На чемпіонатах ми часто ділимо секунди на фініші. Цього року я став дворазовим чемпіоном світу.
- Вражає! Чесно кажучи, багато хто не чув ніколи про цей вид спорту.
Це неолімпійський вид спорту. Про нього знає старше покоління. У змаганнях найчастіше беруть участь 30-40 країн світу. У нас цей спорт не дуже популярний.
- Спортивні досягнення якось впливають на успіх у бізнесі?
Будь-які завоювання, будь-які форми експансії у будь-якому випадку відбиваються на загальному успіху людини. Не важливо, що це: дрібний проект, весілля, народження дитини, спортивні досягнення – все це впливає.
- У вас є телеграм-канал, де ви рекомендуєте книги. Як з’явилась ідея такого каналу?
Я читаю дуже багато. І зрозумів, що моє оточення часто просить надати рекомендації на ті чи інші книги. Так і зародилася ідея телеграм-каналу з книгами. Раніше я виділяв найважливіші моменти в книгах, потім публікував їх в телеграм-каналі. Зараз я просто оцінюю книжку після прочитання, описую тему і для кого ця книга буде цікавою в першу чергу. Раніше я прокидався о 5-й ранку і по дві години читав книги. Зараз я вже не можу собі цього дозволити, тому зараз читаю 3-4 книги на місяць. Раніше це було від 50 до 80 книг на рік.
- Щоб усе це встигати, тайм-менеджмент має бути на найвищому рівні.
Я насправді людина-календар. У мене все в календарі – від покупки квітів дружині до робочих дзвінків та зустрічей. Коли ти маєш багатопоточність, дуже важливо не підводити людей. Я спіймав себе на думці, що якщо щось не записав, то можу когось підвести. Тому будь-які форми комунікації відбуваються через календар.
- Що перше зробите після перемоги?
Обійму сім’ю і обов’язково відсвяткуємо цей день із командою.
