На початку квітня Незалежна асоціація банків України (НАБУ) презентувала проєкт “Прозора Мережа” – об’єднання банків, які зацікавлені в швидкому зростанні власного бізнесу та української економіки в цілому за рахунок дешевих миттєвих транзакцій для клієнтів. Дмитро Глінський, в.о. виконавчого директора НАБУ, в інтерв’ю FinTech Insider розповів про перші результати запуску проєкту, а також поділився думками щодо переваг миттєвих платежів для банків і бізнесу, перспектив інтеграції з платежами ЄС (SEPA) та ключових викликів для банків у 2024 році.
- Майже місяць тому НАБУ презентувала Прозору Мережу. Розкажіть, будь ласка, про перші результати. Скільки банків, небанків, представників бізнесу вже підключилися або тестують? Йдеться про онлайн чи офлайн бізнес?
Наразі Прозора Мережа налічує 26 учасників, які перебувають на різних етапах підключення. В основному це банки, адже саме вони мають стати основною рушійною силою для змін в платіжній екосистемі. Надходження заявок та переговори тривають – можна сказати, що Прозора Мережа тільки набирає оберти. Беручи до уваги складність внутрішніх процедур та банківського програмного забезпечення, приєднання та тестування займає певний час, але важливо, що з кожним новим союзником вдосконалюється технологічне рішення, продукт та процеси.
- Що може стати стимулом для банків приєднуватися до Прозорої Мережі? Чи відомо вам про аналогічні проєкти в Україні, чи це ексклюзивна ініціатива?
Прозора Мережа має цілком практичні переваги, які кожному учаснику легко порахувати економічно. В першу чергу це низька собівартість транзакцій завдяки відсутності комісій посередникам та відносно невисокій інвестиційній витратності інфраструктури. Для мікроплатежів це особливо актуально. Через відносно високу собівартість такі платежі в Україні збиткові для надавачів платіжних послуг, а за кордоном часто і не доступні – у багатьох країнах розраховуватися на маленькі суми можна виключно готівкою.
Але що показово: для більшої частини учасників Прозорої Мережі короткострокові економічні бенефіти переважує перспектива вільної конкуренції, рівних умов при розвитку еквайрингових сервісів та можливості створення нових конкурентних продуктів.
Щодо аналогічних проєктів – український фінансовий ринок завжди “в активному пошуку”, але про проєкти, які схожим чином здатні стратегічно змінити український платіжний ландшафт, нам не відомо. Тут ми насправді ексклюзивні.
Стати частиною майбутнього українського платіжного ринку можна, приєднавшись до Прозорої Мережі – для цього треба залишити заявку на сайті.
- Як відгукнувся ринок мерчантів ?
Ринок мерчантів дуже чутливий до ціни банківського сервісу, тому рівень зацікавленості Прозорою Мережею очікувано високий. Наприклад, до Прозорої Мережі долучився один із найбільших онлайн-ритейлерів України – Rozetka. Наразі ми сфокусовані, в першу чергу, на швидкому онбордингу банків та небанківських фінансових партнерів, щоб максимально покрити попит на платіжні інновації в ритейлі.
- Як Прозора Мережа вплине на український ринок платежів?
Я би відзначив два ключові вектори впливу. Перший – за рахунок покращення операційної та економічної ефективності платіжні сервіси стануть доступнішими для бізнесу та споживачів, з часом посилиться проникнення безготівкових розрахунків та витіснення готівки. Другий – доступ до ринку платіжних послуг та до окремих його сегментів стане легшим для невеликих та нішевих гравців. Це шлях до більшої різноманітності сервісів, варіативності бізнесових моделей, кращого клієнтського досвіду.
Якщо узагальнити, Прозора Мережа зробить український ринок миттєвим, економічно ефективним, високо конкурентним та інклюзивним. Виходячи з практики на схожих зарубіжних ринках, ми здатні розширити ринок безготівкових платежів вдвічі за рахунок його доступності та легкості.
З іншого боку, український платіжний ринок стане більш самодостатнім та незалежним. Як не парадоксально це звучить, але незалежність ринку має стати головною передумовою для його інтеграції в міжнародну платіжну екосистему.
- Чи дозволять миттєві платежі суттєво знизити їх вартість для бізнесу та клієнтів?
Очікується зниження транзакційних витрат орієнтовно на 70%. Крім того, прискорення платежів і скорочення часу очікування зарахування коштів до 2 секунд дозволить бізнесу прискорити свій грошовий потік та покращити ліквідність. Це може здаватися не суттєвим, але прискорення обороту та зменшення витрат на залучення обігового капіталу може бути важливим чинником зростання бізнесу.
- Миттєві платежі стануть обов’язковими в 2025 році для всіх банків. Наступний крок – інтеграція з платежами ЄС (SEPA). Які перспективи/вилики з цим пов’язані?
Національні миттєві платежі – це вже must have для будь-якої європейської держави. Але є міжнародні стандарти (технічні, законодавчі та процедурні), яких необхідно дотримуватись при їх імплементації. Політика НБУ в сфері миттєвих платежів та принципи побудови Прозорої Мережі повністю враховують перспективи інтеграції в міжнародний платіжний простір, зокрема SEPA (Single Euro Payments Area; або Єдина зона платежів у євро). Це буде гарним стимулом для залучення в Україну глобального бізнесу та інвестицій.
Наразі Незалежна Асоціація Банків України активно працює над інтеграцією до SEPA разом з Національним банком України для полегшення грошових транзакцій між Україною та країнами ЄС. Крім того, Асоціація розглядає можливість виступити у ролі Національної організації підтримки дотримання стандартів (NASO) в Україні в рамках SEPA.
Стосовно питання перспектив та викликів. Інтеграція платежів ЄС (SEPA) після впровадження обов’язкових миттєвих платежів у 2025 році може відкрити широкі перспективи, серед них:
- Зручність та швидкість міжнародних платежів: інтеграція з SEPA може сприяти швидшому та більш зручному виконанню міжнародних транзакцій для клієнтів українських банків.
- Доступ до європейських ринків: забезпечення можливості здійснювати миттєві платежі в Європейському союзі може розширити ринок для українських компаній та підприємств, що сприятиме розвитку міжнародної торгівлі та бізнесу.
Щодо викликів:
- Стандартизація інтерфейсів: інтеграція з SEPA може вимагати від українських банків відповідності стандартам та інтерфейсам, які прийняті в Європейському союзі, що може потребувати додаткових витрат на технологічне оновлення та адаптацію.
- Безпека та регуляція: інтеграція з SEPA вимагатиме від українських банків дотримання високих стандартів безпеки та регуляторних вимог, що вимагатиме зусиль та інвестицій.
У цілому, інтеграція до єдиної зони платежів у євро (SEPA) може відкрити нові можливості для українських банків та бізнесу, проте вона також вимагатиме серйозних зусиль для забезпечення відповідності стандартам, безпеки та технологічних оновлень.
- Миттєві платежі вимагатимуть від користувачів звикнути до нових способів оплати, які відрізняються від звичних усім карток. Наприклад, оплата по QR-коду, по номеру телефону, за посиланням тощо. Як це зробити максимально безшовно для користувачів?
На перший погляд впровадження нових методів платежів дійсно може здаватися чималою складністю. Утім, ми вже маємо досвід швидкого і масового переходу від використання у магазинах та банкоматах фізичного пластику до оплат телефоном та платежів у мобільних застосунках. Наприклад, сьогодні вже стандартною стала можливість ініціювання переказу шляхом сканування через камеру телефону картки, у тому числі зображення картки в мобільному застосунку. Якщо замість картки буде скануватися QR-код – чи стане це радикальною новиною для користувача?
Наразі сам по собі QR-код не є чимось незрозумілим для наших споживачів – вони його активно використовують в транспорті, програмах лояльності, державних сервісах, таких як Дія тощо. Крім того, ми маємо доступ до найкращого світового досвіду реалізації QR-платежів і ми не мусимо повторювати чужі помилки. Також ми маємо підтримку від мерчантів, які мають всі інструменти зробити QR-платежі комфортними та вигідними.
Розробники мобільного програмного забезпечення теж не стоять на місці та реагують на запити щодо миттєвих платежів. Ще варто памʼятати про нові моделі, такі як Embedded Finance та Embedded Payments, які “вбудовують” платіж у більш комплексний процес, в рамках якого цей платіж здійснюється. Це зручно і створює взагалі інший споживацький досвід, відмінний від всього, що ми бачили досі. А до зручного звикають швидко.
- Навіть враховуючи переваги миттєвих платежів, є й певні ризики – зокрема, ризик фроду, онлайн-шахрайства. Адже повернути миттєві платежі відправнику неможливо. Які є шляхи вирішення цього челенджу?
Захист від більшості відомих шахрайських схем реалізований на технологічному рівні – це “генетика” технології, яка використовується в Прозорій Мережі. Під час проведення самих миттєвих платежів відбувається низка перевірок (на наявність мерчанта в банку-еквайрі, на наявність відповідного замовлення від мерчанта, на відсутність дублюючих платежів та інші), що мінімізує помилки під час проведення таких миттєвих платежів.
Та й на юридичному рівні передбачені всі необхідні інструменти для вирішення спорів та запобігання шахрайству.
- Якими є, на вашу думку, ключові виклики для банків у 2024 році?
Якщо узагальнити, то найбільшим викликом, на мою думку, є дуже високі темпи змін – у законодавстві, регулюванні, ринковому середовищі, які відбуваються на тлі інтенсивної війни та спричиненої нею невизначеності. Ми прискорено йдемо шляхом гармонізації законодавства та регулювання з ЄС у надзвичайно складних умовах. Ефективна адаптація до цих змін потребує від банків постійних інвестицій у технологічний розвиток та ретельного стратегічного, на 3-5 років вперед, планування. Сьогодні це дуже не просто.