Державний сервіс Дія, що було презентовано в 2019 і офіційно запущено в 2020 році, вже встановлено на смартфонах 17,5 мільйонів українців, а на порталі – 18,5 мільйонів юзерів. Вони можуть скористатися 12 електронними документами та 23 послугами у застосунку та понад 70 послугами на порталі, що стало особливо цінним з початку війни в Україні. В Дії доступні документи, навіть якщо паперові були знищені, через Дію можна отримати фінансову підтримку від держави та переказати кошти на користь ЗСУ. Ми попросили Мстислава Баніка, Керівника із розвитку електронних послуг у Мінцифрі, розповісти детальніше про те, які сервіси були запущені в Дії за час війни та які плануються, як відбувається підтримка підприємців, основні цілі візиту команди Мінцифри в Давос та перспективи електронних виборів в Україні.
- Розкажіть, будь ласка, про ваші враження від World Economic Forum у Давосі. Які цілі візиту ставила команда перед собою? Чи були вони досягнуті?
World Economic Forum у Давосі – це про масштабність. Дуже високий рівень гостей, які обговорюють майбутнє світу. Практично топ-політики та СЕО компаній вирішують за наше завтра. Цього року безумовно всі говорили лише про Україну та її відбудову.
Тому важливо було бути там, і мати змогу розповісти про те, що відбувається тут з перших вуст. Ще важливіше було розповісти, як ми бачимо своє майбутнє далі. Думаю це була ціль кожного українця, який опинився цього року в Давосі.
Україна з точки зору розвитку цифрових сервісів знаходиться далеко попереду багатьох країн, тому нашою ціллю також було поділитися досвідом. Крім того, багато українців, що змушені були виїхати за кордон, продовжують користуються нашими цифровими послугами. Ну і, звісно, ми розповіли про все, що відбувається зараз в Україні під час війни.
Як Мінцифрі, так і нашим продуктам необхідна підтримка з боку найбільших світових IT-компаній. Фонд United24, направлений на збір коштів на підтримку збройних сил України – це також важливий напрямок, який треба максимально комунікувати. Ну і загалом, потрібно продовжувати комунікувати з представниками європейських країн, з представниками бізнесу про те, що насправді відбувається в Україні, і залучати всю міжнародну спільноту до тиску на російську федерацію. Це мабуть основне. Також проводились розмови щодо запровадження застосунку Дія в інших країнах. Казати про досягнення поки що рано, тому що це все довготривалі процеси. Але всі сигнали доволі позитивні, і можемо сказати, що поїздка пройшла добре.
- Чиєю була ідея провести в Давосі перший міжнародний Diia Summit – інших країн чи Мінцифри? І які основні задачі зараз стоять перед вашою командою згідно з заявленими на цьому заході цілями?
Михайла Федорова запросили цього року взяти участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Оскільки це дуже потужна та єдина в своєму роді платформа такого високого рівня, звісно наша команда вирішила використати цю поїздку на максимум. Так з’явилася ідея провести перший міжнародний Дія Самміт. Вдячні швейцарським партнерам, які підтримали та профінансували таку ініціативу.
Україна зараз привертає дуже багато уваги, і у нашого Міністерства, окрім очевидних функцій, є ще одна. Саме сьогодні всіма своїми діями, запусками сервісів та використанням креативних рішень ми змінюємо уявлення про Україну та українців за кордоном. Україна – це країна сміливих людей. Ми не боїмося змін, а навпаки їх пришвидшуємо.
В контексті цифрової трансформації – наш досвід унікальний. І наші розробки та підходи можна впроваджувати і в європейських країнах.
Окрім того, щоб прозвітувати у Давосі про свої досягнення до і під час війни, ми зібрали навколо себе експертне середовище. А саме 12 міністрів цифрової траснформації та кіберекспертів країн ЄС. Вони всі великі друзі України. Ініціатива з гуманітарної технічної допомоги цифрових міністрів забезпечила Україну 5 тис Старлінками та різного роду обладнанням, вони допомагали та продовжують підтримувати наші реєстри. Звісно ми вдячні їм за таку широку підтримку, тому запросити їх до нас на Самміт в Давос – це було дуже логічним кроком. Далі буде ще більше співпраці та ще більше цифрової інтеграції між нашими країнами.
Таким чином, Дія Самміт в Давосі виконав декілька функцій: це і належне представлення технологічної України, і акумулювання навколо нас поясу дружніх країн. Важливо залишатися на шпальтах світових медіа. При цьому важливо бути представленими з позиції сильної держави. Цифрова економіка та технології дають нам саме таку перевагу.
- Ви анонсували запуск Дії в інших країнах. Коли стартує цей проєкт?
Це довгостроковий проєкт. Робота у цьому напрямку почалась ще до Самміту і триватиме надалі. Про подробиці я не можу говорити, поки не буде укладено конкретних контрактів.
- Чи співпрацюєте ви з міністерствами інших країн щодо розробки і впровадження аналогу Дї в інших країнах?
Ми спілкуємося на ці теми, але знову ж таки, поки країна не підписала з нами жодних документів, ми не можемо навіть анонсувати це.
- Тобто країни цікавляться цим?
Так. В деяких країнах почалася розробка своїх власних продуктів – вони цікавляться нашим досвідом. А деякі країни цікавляться потенційним впровадженням.
- Скільки DDoS-атак було на Дію з початку року?
Вони не припиняються. Це плюс-мінус перманентний стан. Їх сотні – більш потужні, менш потужні, іноді це централізовані спроби пробити удар тривалістю або шириною каналу, через який відбувається цей DDoS. Тобто атак і правда дуже багато весь час. В січні у нас взагалі було багато атак не тільки на Дію, а й на велику кількість державних реєстрів і на банківський сектор. Тут хотів би відзначити, що банківський сектор, незважаючи на постійну конкуренцію на ринку, все одно зміг консолідуватися, об’єднати зусилля для того, щоб встояти – і це дуже класний приклад.
Що стосується Дії, то DDoS-и ми витримуємо, у нас є потужний захист. Ми просто в залежності від ситуації збільшуємо рівень або фільтруємо трафік. Трафік з рф закритий, звичайно. Атаки на Дію ведуться з моменту її створення. Звісно зараз їх більше, але ми витримуємо їх.
У нас буквально в кінці січня закінчився піврічний багбаунті, коли через американську платформу Bugcrowd будь-хто міг отримати копію Дії без доступів до реєстрів і шукати можливості витоків даних. Ніхто нічого не знайшов, тобто можна говорити про те, що Дія – захищений застосунок, а дані користувачів у безпеці.
- Багбаунті проводяться періодично? Чи планується вже наступний?
Для нас це був другий багбаунті. Перший був дуже кваліфікованим, другий тривав цілих пів року та у ньому могли взяти участь будь-хто із спеціалістів майже зі всього світу. Звісно трохи пізніше будемо проводити ще. Це нормальна міжнародна практика, до неї звертаються всі великі компанії, які працюють з даними користувачів. А оскільки ми будуємо Дію як продукт, ми діємо як великі IT-компанії.
- Від початку війни доступ до реєстрів був закритий. Саме тому, наскільки я розумію, деякі користувачі не могли отримати доступ до своїх цифрових документів. Проте деякі все ж таки мали цей доступ. Як це влаштовано?
Процес налаштовано таким чином, що користувач авторизується в Дії, йде запит в реєстр, відповідно якщо документ там є, він відображається у користувача в застосунку. Після цього періодично ми робимо перевірку, чи цей документ є дійсним у реєстрі. Саме тому, коли заходите в Дію, бачите під кожним документом інформацію про те, коли було оновлено дані, щоб розуміти актуальність цього документу. Коли почалась війна, а разом з нею почались кібератаки, для додаткової безпеки відповідні профільні міністерства, державні органи почали відключати свої реєстри. Тому перевірити в Дії актуальність того чи іншого документу було неможливо.
Ми, зі свого боку, максимально подовжили строки дії документів, які були раніше завантажені на телефон, тому документи продовжували відображатися у застосунку. Але якщо людина встановлювала Дію вперше або виходила з Дії, перевстановлювала застосунок, звернутися за їхніми документами у реєстри було неможливо. Тому у тих, хто продовжував користуватися Дією, все було в порядку, а у тих, хто авторизувався заново чи вперше, документи не підтягувалися.
Саме для таких випадків ми з початку війни розробили єДокумент – його не існує фізично, але він тепер існує в Дії, принаймні під час воєнного стану. Основна його задача – бути доступним незалежно від підключення до реєстрів, до інтернету. Формується цей документ двома способами: якщо ти авторизуєшся через BankID, то під час авторизації BankID може поділитися твоїм ім’ям, прізвищем, ім’ям по батькові, податковим номером, адресою, контактами. На основі отриманих даних формується єДокумент, оскільки банки мають раз на півроку перевіряти актуальність цих даних. Або якщо ти авторизуєшся через NFC в біометричному закордонному паспорті або біометричній ID-картці, відповідно ті ж самі дані забираються з цих документів. І таким чином велика кількість людей, які не мали доступу до своїх документів, принаймні отримали єДокумент, яким могли користуватися на постах і навіть виїжджати за кордон.
- Останнім часом в Дії проводиться багать опитувань. Чи є це базою для впровадження електронних виборів у майбутньому?
Насправді ні. Технічно опитування не мають нічого спільного з виборчим процесом, це абсолютно різні технології.
Чому з’явилися опитування? Відверто кажучи, майже ніде не існує інструменту, за допомогою якого держава могла б щось спитати у людей. Держава може провести референдум або соціологічне опитування, але це дорого і складно. Відповідно для якихось простих питань, як було, наприклад, з темою для марки Укрпошти, інструмента не існувало. Існував зворотній інструмент, коли людина може подати петицію, а інші можуть її підтримати. Опитування – класний сучасний демократичний інструмент. Є поправка на те, що опитування проводиться лише серед користувачів Дії, ми відразу попереджаємо про це той орган, який звертається до нас щодо проведення опитування. За регіоном, віком і достатком ми користувачів Дії не фільтруємо, але у нас є спосіб безкоштовно запитати у людей і отримати відповідь. В останньому опитуванні взяли участь 1,7 млн користувачів – і це чудовий приклад того, що держава спілкується з людьми.
- Якщо повернутись до електронних виборів, чи може Дія стати платформою для такого інструменту?
Технічно ми можемо вивчити ці теми, є різноманітний досвід інших країн, де використовуються різні технології для проведення електронних виборів. Ми можемо почерпнути досвід. Але загалом електронні вибори – це комплексний процес, який складається не тільки з технічної реалізації. Це, в першу чергу, пов’язано із комплексними змінами виборчого законодавства, і готовністю людей приймати участь у цифрових виборах. Тому звісно, коли в Україні настане момент предметного обговорення і реалізації електронних виборів, до нього будуть долучені і ЦВК як орган, який прямо відповідає за організацію і підготовку виборів, і профільний комітет Верховної ради, який відповідає за зміни до законів. А ми з технічного боку зможемо все це реалізувати. Щоправда важко зараз сказати, буде це в Дії чи окремий застосунок, але такі варіанти можливі.
Я взагалі вважаю, що питання електронних виборів для всього світу – це лише питання часу. Це як email витіснив більшу частину паперових листів, те саме відбудеться і з виборами. Просто тут є питання довіри, доступу до цифрових рішень і так далі. Тому коли системно держава буде підходити до цього питання, то звісно ми також будемо включені до цих процесів.
- Які функції були запущені в Дії під час війни? Та які програми реалізовані для підприємців?
Перш за все, запустили єДокумент, про який я вже згадував. По-друге, ми з самого початку запустили можливість донатів на армію. Спочатку це було на користь “Повернись живим”, тепер це перекази в United24. На ЗСУ можна відправити від 1 гривні. Це важлива підтримка для наших військових.
Ми також запустили можливість подавати інформацію про зруйноване або пошкоджене житло. Заява через Дію поки що не є підставою для виплати коштів, але принаймні це є корисною інформацією для Міністерства інфраструктури, для органів місцевого самоврядування, які проводять оцінку, які будуть контактувати з людьми по відбудові їхнього житла або по будівництву нового.
Крім того, отримання статусу внутрішньо переміщеної особи у застосунку – замість паперової тяганини і черг. Також в березні тимчасово працювала послуга виплати єПідтримки бізнесу і працівникам, які втратили роботу на території, що була окупована або на якій ведуться активні бойові дії.
Також у нас запустився електронний витяг про місце проживання, його можна завантажити через портал Дія.
І окремо стоїть єВорог, оскільки це не зовсім частина Дії як порталу чи мобільного застосунку. Це чат-бот в телеграмі, в якому є інтеграція з Дією, оскільки потрібне підтвердження особи, щоб не допустити фейків і спаму від росіян. Ось основні продукти, які запустилися.
Що стосується бізнесу, то у нас є п’ять ключових речей, які працюють зараз або запустилися нещодавно. Найголовніше – це єДекларація. Є багато видів підприємницької діяльності, які вимагають ті чи інші дозвільні документи або ліцензії. єДекларація включає в себе 374 варіанти дозвільних документів, відповідно для бізнесу це максимально зелене світло і злітна смуга, для того щоб рухатися вперед. А робота бізнесу – це підтримка економіки, Україна дуже потребує людей, які продовжують працювати.
Крім того, у нас є консультації по бізнесу. Багато хто стикнувся з тим, що крім відкриття власної справи треба знати, що робити далі і як працювати. Власнику потрібні підказки і консультації. На порталі Дія.Бізнес є саме така можливість – отримати консультації, а також доступ до державних донорських програм, приватних ініціатив, кредитування і так далі. Крім того, є гранти на підтримку мікро- та малого бізнесу від EU for business, Мінекономіки та Офісу розвитку підприємництва. Є грантовий фонд, можна отримати 125 тисяч гривень на те, щоб запустити власну справу.
Також вже доступний віртуальний Дія.Бізнес. Я сподіваюсь, багато хто чув про Дія.Бізнеси, які працюють в різних містах України. Віртуальний допоможе отримати консультації, у тому числі по тимчасовому переміщенню свого бізнесу за кордон і щодо роботи там.
Зазначу також, що ми відкрили перший фізичний Дія.Бізнес за кордоном – у Варшаві. Це такий собі хаб, де люди можуть спілкуватись, отримувати всю необхідну інформацію та допомогу і так далі.
Крім того, є ще експортний напрямок Дія.Бізнес. Експортувати можна не тільки фізичні товари, а й роботу, так би мовити, інтелектуальну. Відповідно, є інформація про підприємства, які готові постачати продукцію за кордон, а також можна подаватися на включення до каталогу українських експортерів.
Тобто, можливостей є багато. Всі вони виплекані саме необхідністю адаптуватися до ведення бізнесу у час війни.
Також у нас популярні податкові послуги. Нещодавно ми запустили у Дії нову функцію для українців: відтепер подавати декларацію платника єдиного податку 2% й оплачувати його можна лише за кілька кліків у Дії. Подати декларацію можна до 20 числа кожного місяця за попередній. Сплатити єдиний податок 2% також можна в застосунку та на порталі Дія до кінця кожного місяця за попередній, тобто ще 10 днів після граничного строку подання декларації.
Нагадаю, що єдиний податок 2% — спеціальний режим оподаткування під час воєнного стану. Його платниками можуть бути ФОПи-спрощенці 3-ї групи, які подали заяву в Державну податкову службу на застосування спеціальної ставки 2%. Це підприємці, які займаються різними видами діяльності: наданням інформаційних послуг, виробництвом, перевезеннями тощо.
- Які функції будуть запущені найближчим часом у Дії? Ми вже чули, наприклад, про військові облігації у застосунку. Також знову активізувались розмови щодо того, чи будуть у Дії роздавати повістки.
(Сміється) Насправді на тему повісток ми відповідаємо уже два роки. Мова про повістки до військкоматів через Дію не йде взагалі. Навіть зараз дефіциту в військових немає, є багато людей у списках очікування, у територіальній обороні.
Із запланованих дійсно є військові облігації. Ми працюємо над тим, щоб зробити цю послугу максимально комфортною. Якщо ти хочеш, щоб люди купували військові облігації, ти маєш зробити цей сервіс максимально зручним і зрозумілим.
Ведеться також робота над електронним пенсійним посвідченням.
Що стосується повісток, то кілька тижнів тому активізувалися розмови про це, проте мова йде про повістки до суду. Але у Дії це не повістки, а сповіщення, які мають інформаційний характер. Якщо ви потрапили в ДТП, наприклад, вам приходить смс з інформацією про судове засідання. Впевнений, багато хто зіткнувся з тим, що повістка на поштову скриньку приходила вже після судового засідання. Оскільки у 17,5 млн українців встановлено Дію, то це чудовий спосіб актуально отримувати у вигляді сповіщень таку інформацію – про місце і час проведення судового засідання. Але уточню, сама повістка несе процесуальні наслідки. А в Дії – це не повістка, а додаткове інформаційне повідомлення, яке не заміняє судову повістку, яка приходить в загальному порядку. Від повідомлення в Дії можна відписатися.
Щодо заявки на усиновлення. Треба прояснити, що це наразі лише заявка на співбесіду. Тобто це лише перший скромний крок.
Ще один важливий момент. В соцмережах періодично з’являється інформація про те, що дітей, які постраждали від війни, залишились сиротами, можна всиновити за спрощеною процедурою. Це фейкова інформація! Процедура всиновлення в жодному разі не спрощується, тим паче під час війни, адже це дуже велика відповідальність. Поступово запускаються лише сервіси, які будуть спрощувати саму паперову бюрократію, пов’язану з усиновленням дітей. І перше – це заява на консультацію, яка запустилася в Дії.
- До речі, ви сказали, що вже 17,5 млн українців користуються Дією. До якої цифри ви прагнете?
Ми прагнемо охопити все населення України. Тим паче в Дії можна авторизуватися з 14 років, тому будуть з’являтися і сервіси, які доступні такій віковій групі.
- Скільки людей налічує команда, що працює над Дією?
Структурно у нас влаштовано все так. Є Директорат розвитку електронних послуг, який я очолюю. В ньому працює близько 30 людей. Є державне підприємство Дія, частиною якого є інхаус команда розробки, оскільки розробкою мобільного застосунку займається саме інхаус, ми не делегуємо ці задачі. У цій команді також працює кілька десятків людей.
Що стосується розробки веб-порталу, то там за тендерами приймають участь різні розробники, вони не є частиною команди Мінцифри чи команди Дії.
- Чи безпечно це, віддавати розробку порталу зовнішнім розробникам?
Це навпаки навіть більш правильно, коли є різні розробники. Вони не працюють з персональними даними, вони працюють над процесингом форм заявок і правильною маршрутизацією.
- Яку функцію в Дії ви особисто вважаєте найбільш революційною для України?
Якщо чесно, то опитування. Якщо враховувати, що ми вже звикли до паспорта та інших документів, то найважливішим інструментом я вважаю опитування. Це новий погляд на взаємодію держави і людини, який використовується саме в діджиталі. Ми не оцифровували опитування – це абсолютно новий формат. І це той момент, коли людина дійсно може впливати на ті чи інші рішення, які відбуваються в державі.