Минулого тижня Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який передбачає зміни до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. До них відносяться не лише зареєстровані в Україні OLX, Prom, Kabanchik, Rozetka та інші, а й міжнародні – Glovo, Bolt, Uber, OnlyFans. Які нововведення пропонує законопроєкт та чи приймуть його в такому вигляді? Про це детальніше в матеріалі.
Податки з продажів та окремий рахунок: що передбачає законопроєкт
Ухвалений урядом законопроєкт передбачає, що онлайн-платформи повинні стати податковими агентами та звітувати перед податковою щодо доходів осіб, які продають через них свої товари або послуги. Все це спрямовано на підвищення прозорості доходів, поповнення бюджету та начебто виконання вимог МВФ. Однак, за словами нардепа Ярослава Железняка, одним із маяків МВФ було розроблення такого законопроєкту, а не прийняття його найближчим часом.
Ключові положення документа (в якому, до слова, 51 сторінка):
- Оператори цифрових платформ будуть визначені податковими агентами. Вони подаватимуть раз на рік звітність в податкову щодо доходів, отриманих продавцями на цих платформах (самим продавцям, таким чином, звітувати не доведеться), та стягуватимуть податок при виплаті доходу.
- Запровадження пільгової ставки 5% на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору. Тобто, 10% сплачуватимуть продавці та надавачі послуг з доходу, отриманого через цифрові платформи.
- Податок розповсюджуватиметься на продаж товарів, надання послуг, оренду нерухомості та транспортних засобів, особисті послуги.
- Продавцем вважатиметься особа, яка здійснила хоча б одну операцію за звітний період, за яку отримала дохід (тобто, за рік).
- Якщо протягом року продавець здійснив понад три продажі або отримав дохід понад 2000 євро, він має відкрити окремий банківський рахунок для виплат від цифрових платформ.
Таким чином, податкова отримає доступ до інформації про рух коштів на конкретному банківському рахунку продавця, чим порушується банківська таємниця. Якщо ж продавець, здійснюючи від трьох продажів на рік або отримуючи дохід від 2000 євро, відмовляється відкрити окремий банківський рахунок, він сплачуватиме не пільгову ставку в 10%, а 18% ПДФО плюс 5% військового збору, тобто 23%.
Окрім того, щоб скористатися пільговим податковим режимом, потрібно відповідати низці вимог:
- громадянину має бути не менше 18 років. Проти нього не застосовані санкції чи інші обмежувальні заходи;
- відкрити спеціальний рахунок для доходів з цифрових платформ та надати дозвіл на доступ до інформації по ньому;
- не використовувати працю найманих осіб, не бути самозайнятою особою, відповідно до ПКУ;
- річний обсяг доходу не має перевищувати 5 млн грн (у разі перевищення надлишкову суму потрібно задекларувати та сплатити з неї податок за базовою ставкою 18% ПДФО);
- не продавати підакцизні товари, наприклад, алкоголь чи тютюн.
Як зазначив заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, для кур’єрів, таксистів, фрілансерів, що працюють на відповідних онлайн-платформах, такий податковий режим може бути вигідний. Водночас продавцям прийнятнішим може бути реєстрація як ФОП.
Оподаткування продажів на онлайн-платформах: виклики та “підводні камені”
На початку квітня ДПС спростувала інформацію, що почала з’являтися в соцмережах, про начебто штрафи для продавців на онлайн-платформах за продаж навіть особистих речей. Податкова підкреслила, що “продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства”, та “лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької діяльності”.
Однак ухвалений урядом законопроєкт щодо обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, не уточнює нюанси оподаткування продажів власних речей та не передбачає неоподаткованого мінімуму.
Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев прокоментував це так: “Можу запевнити, що у будь-якому випадку, Комітет не пропустить законопроект без неоподаткованого мінімуму для людей, що продають власні вживані речі. Оподаткування має бути справедливим”.
Також одним із викликів є обмін інформацією про доходи з міжнародними платформами. Як це відбуватиметься – наразі не зрозуміло. І, нарешті, законопроєкт передбачає порушення банківської таємниці, надаючи доступ податковій до інформації про рух коштів на рахунку продавців.
Нардеп Железняк упевнений, що шанси на прийняття цього законопроєкту в такому вигляді, в якому він зараз – практично нульові. Зазначимо, що наразі документ пройшов лише схвалення урядом. Далі його подадуть на розгляд Верховної ради, і в цей час до нього можуть вносити правки.
